Рифампіцин

Препарат входить у комплексні лікувальні курси для пацієнтів, страждаючих:

• туберкульозом різної локалізації, включаючи туберкульозний менінгіт (запалення мозкових оболонок);
• атиповими мікобактеріозами;
• іншими інфекціями, збудники яких чутливі до дії рифампіцину (гонорея, сибірська виразка, лепра і ін.);

Окремим призначенням є знищення менінгокока у безсимптомних носіїв з метою запобігання розвитку менінгококової інфекції.

Антибіотик дуже добре засвоюється через травний тракт, тому призначається перорально (вживання ліків через рот). Біодоступність знижується з прийомом під час їди, тому приймати капсули потрібно за півгодини до їди або через дві години після неї, запиваючи водою.

Для лікування туберкульозу дорослим пацієнтам Рифампіцин призначається для щодобового прийому з розрахунку 8-12 мг на 1 кг ваги, дітям 6-12 років – 1-20 мг на 1 кг ваги. Для дорослих пацієнтів з вагою менше 50 кг середня добова доза складає 450 мг, з вагою більше 50 кг – 600 мг. Добова доза для дітей 6-12 років не має перевищувати 600 мг. Лікування може тривати близько року або довше.

Пацієнтам, страждаючим лепрою (проказою) Рифампіцин призначають за одною з двох схем:

• 600 мг щодоби, розподілені на 1-2 прийоми;
• 450 мг щодоби, розподілені на 3 прийоми.

За першою схемою курс триває від 3 місяців до півроку, повторюючись з місячним інтервалом. За другою схемою тривалість лікування складає 2-3 тижні, повторюючись кожні 2-3 місяці протягом 1-2 років.

Для знищення менінгокока у дорослих безсимптомних носіїв добова доза складає 600 мг, для дітей – 10-12 мг на 1 кг ваги. Тривалість терапії – 4 дні.

У всіх інших випадках Рифампіцин призначається лише дорослим у дозуванні 900-1200 мг щодоби (за 2-3 прийоми). Лікування закінчують через 2-3 дні після зникнення симптомів.

Терапія повинна проводитися виключно під строгим контролем лікаря – самолікування протипоказане. Під час прийому Рифампіцину шкіра, слізна рідина, піт, сеча, кал і мокротиння набувають помаранчево-червоного забарвлення.

Препарат потенційно токсичний для печінки, а тому пацієнтам з хворобами гепатобіліарної системи (печінка, жовчний міхур і жовчні протоки) Ріфампіцин призначається лише у випадках крайньої необхідності.

Вживання алкоголю на тлі лікування або хронічного алкоголізму в історії хвороби збільшують ймовірність гепатотоксичності. Тому приймати алкогольні напої під час лікування заборонено.

Антибіотик проникає в грудне молоко і крізь плаценту. Вагітним жінкам препарат призначається у виняткових випадках, за наявності життєвих показань. Годуючі жінки повинні припиняти грудне вигодовування на весь період прийому Ріфампіцину.