Трифас

Торасемід, діюча речовина препарату Трифас, відноситься до фармакологічного класу петльових салуретиків - сечогінних засобів, принцип дії яких заснований на блокуванні зворотного всмоктування іонів натрію в канальцях нирок. В результаті різко зростає виділення з організму натрію та води.

Основне показання до застосування Трифасу - набряки, спричинені серцевою та/або нирковою недостатністю. Видалення надлишків рідини знижує навантаження (периферичний опір) на хворе серце і нирки, що значно покращує якість життя пацієнта.

Надлишок води автоматично підвищує тиск у судинах, а сіль підвищує чутливість рецепторів до впливу гормонів, що підвищують артеріальний тиск. Тому прийом Трифасу призводить до нормалізації підвищеного артеріального тиску.

Препарат випускається в ампулах для внутрішньовенного введення і в таблетках для прийому всередину. Сечогінний ефект розвивається протягом перших 2-3 годин. Для зниження артеріального тиску знадобиться 10-12 днів регулярного прийому.

Трифас входить у групу найпотужніших діуретиків. Швидке видалення з організму натрію і води може призвести до появи численних малоприємних симптомів порушення водно-електролітного балансу:

• головний біль, запаморочення;

• слабкість, сонливість;

• судоми, метеоризм, позиви до сечовипускання;

• нудота, блювота, шлункові болі, порушення стулу.

Побічні ефекти більш виражені на початку лікування препаратом, з часом організм «звикає» до ліків і стан стабілізується.

Оскільки головний біль, сонливість і запаморочення відносяться до відносно частих побічних ефектів препарату, під час лікування не рекомендується сідати за кермо.

Трифас вагітним можна призначати тільки за життєвими показаннями, оскільки діюча речовина проникає через плацентарний бар'єр і може завдати шкоди плоду.

Якщо Трифас необхідно використовувати в період грудного вигодовування, дитину переводять на штучне вигодовування.

Інші протипоказання:

індивідуальна непереносимість компонентів препарату, в тому числі вроджена недостатність лактози;

порушення водно-електролітного балансу (зневоднення, гіпонатріємія, гіпокаліємія);

• виражена артеріальна гіпотензія;

• непрохідність сечовивідних шляхів;

• анурія при нирковій недостатності;

• тяжке порушення функції печінки (кома, прекоматозний стан);

• патологія формули крові (важка анемія, тромбоцитопенія);

• подагра;

• тяжкі аритмії (АВ-блокади другого-третього ступеня).

Клінічні випробування лікування дітей не проводилися, тому торасемід не призначають дітям і підліткам до 18 років.

Лікування серцевої недостатності

Поєднання з серцевими глікозидами може призводити до смертельно небезпечної аритмії, оскільки обидва препарати викликають схильність до гіпокаліємії. Тому паралельно необхідно призначати калій або спіронолактон.

Терапія артеріальної гіпертензії

Необхідний індивідуальний підбір дози, оскільки Трифас підсилює дію антигіпертензивних засобів, що може викликати різке зниження артеріального тиску.

Протимікробні засоби

Підвищує ризик розвитку ускладнень з боку нирок при сумісному прийомі з аміноглікозидами (канаміцин, гентаміцин, тобраміцин) та антибіотиками класу цефалоспоринів.

Цукровий діабет

Може знижувати ефективність антидіабетичних засобів. Необхідна особлива обережність, оскільки згущення крові, що викликається тривалим прийомом сечогінного, закономірно призводить до підвищення концентрації глюкози.

Невигідні поєднання

Ацетилсаліцилова кислота, індометацин і холестирамін можуть знижувати ефективність Трифасу.

При спільному призначенні з препаратами літію можливий розвиток симптомів отруєння за рахунок підвищення концентрації літію в крові.

Небажано приймати Трифас при лікуванні високими дозами саліцилатів, оскільки можливий токсичний вплив на центральну нервову систему.

Спільне призначення з гормонами кори надниркових залоз, а також з проносними ліками, може призвести до розвитку гіпокаліємії.

Прийом препарату всередину починають з добової дози 5 мг (половина таблетки), яку потрібно приймати в першій половині дня натщесерце, запиваючи невеликою кількістю води. Розжовувати таблетки не рекомендується.

При тривалому лікуванні необхідний контроль:

• артеріального тиску;

• рівня глюкози в крові;

• картини крові.

У важких випадках доза прийнятого внутрішньо препарату може бути збільшена до 20 мг на добу. Після усунення набряків дозу поступово знижують до підтримуючої (5 мг).

Уколи Трифас вводять внутрішньовенно за призначенням лікаря. Початкова доза - 2 мл (половина вмісту ампули), що відповідає 10 мг торасеміду. У важких випадках дозу можуть збільшити до 2 ампул (8 мл) на протязі трьох днів.

Після усунення тяжких набряків препарат відміняють або переходять на підтримуючу терапію таблетками Трифас.