Ворміл

Згідно з інструкцією із застосування Ворміл ефективнийза такихгельмінтозів:

• аскаридоз;
• ентеробіоз (зараження гостриками);
• трихоцефальоз (збудник – волосоголовець);
• стронгілоїдоз (кохінхінська діарея);
• гіменолепідоз (інфікування карликовим ціп’яком);
• теніоз (зараження свинячими ціп’яками);
• опісторхоз (гельмінт – котяча двовустка).

При зараженні гостриками Вормілом треба лікувати всю сім’ю, цей гельмінтоз дуже заразний.

ВАЖЛИВО! Ворміл застосовують для лікування звичайного й альвеолярного ехінококозу, а також нейроцистицеркозу. Нейроцистицеркоз – це проникнення личинок свинячого ціп’яка в головний мозок, важке ускладнення теніозу.

Всупереч поширеній думці, Ворміл – це не тільки «таблетки від глистів», він також ефективно знищує найпростіших, тому лікарі призначають альбендазол при лямбліозі.

Дозування й схема прийому препарату залежать від діагнозу. За поширених гельмінтозів (зараження аскаридами, гостриками, волосоголовцями) дорослим і дітям від 2 років достатньо прийняти 400 мг альбендазолу (1 таблетку) одноразово.

При теніозі та стронгілоїдозі приймають по 1 таблетці 1 раз на день 3 дні. За інфікування карликовим ціп’яком потрібен повторний триденний прийом таблеток у проміжку з 10-го по 21-й день після першого курсу терапії.

Суспензію Ворміл використовують переважно для лікування дітей. Разова доза у віці 1–2 роки – 5 мл (200 мг альбендазолу), після 2 років – 10 мл (400 мг альбендазолу).

Разові дози за лікування Вормілом у вигляді порошку для приготування суспензії:

• Дітям 1–2 років – 1 пакетик порошку (200 мг альбендазолу);
• Дітям від 2 років і дорослим – 2 пакетики (400 мг альбендазолу).

Схема лікування лямбліозу в дорослих і дітей віком від 2 років включає прийом Вормілу в дозі 400 мг 1 раз на день впродовж 5 днів.

Таблетки можна розжувати або розкришити, запити невеликою кількістю води. Суспензія приймається внутрішньо без розведення, порошок попередньо треба розчинити у воді (50–100 мл) і добре перемішати.

Для кращого засвоєння ліків і меншої кількості побічних ефектів інструкція рекомендує таблетки й суспензію Ворміл приймати з їжею, а порошок – після їди.

Ні. Ця комбінація недоцільна, до того ж сорбент уповільнить всмоктування протигельмінтного препарату в кишечнику.

Ворміл слабо всмоктується в травному тракті, але прийом ліків з жирною їжею значно покращує його засвоєння. Оцінювання ефективності терапії зазвичай проводиться через 3 тижні. Якщо гельмінти, як і раніше, виявляються в організмі, лікування повторюють.

ВАЖЛИВО! Ворміл для профілактики гельмінтозів не застосовується! Також не можна використовувати ці ліки за підозри на глистяну інвазію (наприклад, якщо вдома є собака або кішка). Лікарі призначають Ворміл тільки при підтвердженому захворюванні, оскільки він має багато побічних ефектів.

Ці ліки мають побічні ефекти, які можуть проявитися як у дорослих пацієнтів, так і в дітей. Але за дотримання рекомендованих дозувань шкода для дитячого організму мінімальна.

ВАЖЛИВО! Ліки можуть нашкодити дітям, якщо приймати їх безконтрольно (про всяк випадок), без консультації лікаря. Суспензія Ворміл (як і таблетки) для профілактики зараження глистами дітям не призначається.

Ворміл може пошкоджувати клітини печінки (особливо за тривалого прийому), підвищувати рівні печінкових ферментів (АЛТ, АСТ). Оскільки етанол теж небезпечний для печінки, приймати одночасно Ворміл і алкоголь не варто.

Ворміл і вагітність несумісні. В експерименті з тваринами альбендазол демонстрував тератогенну й ембріотоксичну дію (порушував розвиток плода, спричинявформування вад). Застосування Вормілу в період вагітності заборонене.

ВАЖЛИВО! Щоб унеможливити прийом ліків на ранніх термінах (коли жінка ще не підозрює про вагітність), починати терапію треба після закінчення менструації або після негативного тесту на вагітність. Також під час лікування та впродовж місяця після відміни препарату слід використовувати надійні засоби контрацепції.

Ворміл при ГВ (грудному вигодовуванні) протипоказаний.

Ворміл – досить токсичний препарат. Він може пригнічувати кровотворення, зменшувати кількість лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів, ушкоджувати печінку. Інші можливі побічні дії Вормілу:

• головний біль, порушення сну;
• сухість у роті;
• алергічні прояви (почервоніння шкіри, кропив’янка);
• нудота, блювання, біль у животі.

Детальніше побічні ефекти Вормілу описані в інструкції.

Ці препарати містять одну й ту ж діючу речовину – альбендазол.

Альдазол випускається лише в таблетках, Зентел – у таблетках і суспензії. За дотримання рекомендованих дозувань усі ці протигельмінтні ліки однаково ефективні.

Вермокс містить іншу діючу речовину – мебендазол. Однак спектр протигельмінтної дії в нього такий самий, як у альбендазолу.

Який препарат вибрати для конкретного пацієнта – Ворміл або Вермокс, вирішує лікар.

Ці ліки мають різний склад і відрізняються спектром протигельмінтної дії.

Пірантел (діюча речовина – пірантел) застосовують для лікування аскаридозу, ентеробіозу, анкілостомозу. Зазвичай він добре переноситься. Лікарі широко використовують Пірантел у педіатричній практиці. За суворими показаннями ці ліки можна призначати вагітним і жінкам, що годують.

Декарис (діюча речовина – левамізол) призначають при аскаридозі, анкілостомозі, некаторозі. Препарат пригнічує кровотворення, за передозування може спричинити судоми та летаргію.

ВАЖЛИВО! Через можливу токсичність Декарис є препаратом другої лінії в лікуванні гельмінтозів.

Вибрати, що ефективніше й безпечніше для пацієнта – Декарис, Пірантел або Ворміл може тільки лікар. Самостійно призначати протигельмінтні препарати не можна, навіть найбезпечніші з них можуть серйозно нашкодити організму.