Зарсіо - інструкція, склад, спосіб застосування

Діюча речовина Зарсіо філграстим регулює утворення особливого виду клітин – нейтрофільних гранулоцитів (нейтрофілів). Вони належать до лейкоцитів і відповідають за знищення бактеріальної інфекції. Зарсіо збільшує синтез нейтрофілів і посилює їхнє виведення в кров.

ВАЖЛИВО! Залікування цим препаратом у кістковому мозку утворюються функціонально активні клітини.

Інструкція із застосування вказує такі показання до призначення Зарсіо:

• нейтропенія (зниження числа нейтрофілів). Вона зустрічається в будь-якому віці, може бути ідіопатичною (причину якої не вдається з’ясувати), циклічною чи вродженою;
• стійка нейтропенія у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Зарсіо застосовують, коли інші методи впливу на імунітет неефективні.

Зарсіо призначають у складі комплексного лікування пацієнтам, які отримують високодозову терапію (цитостатичними препаратами або мієлосупресивну), що пригнічує синтез клітин крові.

Зарсіо дає змогу значно знизити ризик бактеріальної інфекції та ускладнень у таких пацієнтів.

ВАЖЛИВО! При захворюваннях крові з підвищеною продукцією нейтрофілів та їхніх попередників (мієлодиспластичний синдром, хронічний мієлолейкоз) філграстим не призначають. За гострого мієлолейкозу можливе застосування Зарсіо з обережністю й під контролем лікаря.

Препарат вводять підшкірно чи внутрішньовенно у вигляді уколу (ін’єкції) або тривалого введення (інфузії).

Спосіб введення ліків, дози й тривалість курсу лікування визначаються лікарем. Вони залежать від основного діагнозу, рівня нейтропенії, тяжкості стану пацієнта.

Рекомендовані дози Зарсіо за різних патологій описані в інструкції.

Для внутрішньовенного введення розчин Зарсіо в шприці слід обов’язкового розвести. Для цього використовують 20 мл 5 % розчин глюкози.

ВАЖЛИВО! Фізіологічний розчин (0,9 % розчин NaCl) несумісний з філграстимом і для розведення ліків не застосовується.

ВАЖЛИВО! Препарат зазвичай вводять у медичній установі, але можливе проведення терапії вдома. Якщо пацієнт виконуватиме ін’єкції самостійно, лікар або медсестра маютьдокладно пояснити, як правильно зробити укол Зарсіо.

Перед ін’єкцією необхідно вимити руки, протерти шкіру спиртом для знезараження. Після цього треба взяти шкіру в складку й ввести ліки в її основу. Якщо поршень більше не натискається, потрібно обережно вийняти голку та відпустити шкіру.

Шприц оснащений спеціальним захисним пристроєм, який запобігає пошкодженню голкою після використання препарату. Перед ін’єкцією необхідно зняти пристрій.

Препарат треба вводити повільно, рівномірно й плавно натискаючи на поршень. В інтернеті можна знайти відео правильного виконання підшкірного уколу.

ВАЖЛИВО! Один шприц можна застосовувати лише для однієї ін’єкції.

Як користуватися шприцом, що містить розчин Зарсіо, детально описано в інструкції. Там же вказані кращі місця введення філграстиму.

Значне зростання числа нейтрофілів у крові відзначається в перші 24 години після уколу. Також препарат збільшує вміст моноцитів, але меншою мірою.

Ефективність ліків і зміни лейкоцитарної формули залежать від дози. Терапевтична дія зберігається довше за введення філграстиму під шкіру.

Залікування дітей філграстимом рекомендовані дозування такі самі, як і у дорослих.

ВАЖЛИВО! Дані щодо ефективності / безпеки препарату в новонароджених відсутні.

Зарсіо – це ліки, які можуть спричиняти різні побічні ефекти, пов’язані з впливом на кровотворення й інші системи. До найнебезпечніших належать:

• анафілактичний шок;
• значне збільшення селезінки, її розрив;
• лейкемія;
• реакція відторгнення трансплантата;
• інтерстиційна пневмонія.

Докладніше побічні ефекти Зарсіо описані в інструкції до ліків.