Тіопентал - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у формі ліофілізату для приготування розчину для внутрішньовенного введення у флаконах, що містять 500 мг або 1 г тіопенталу.

Виробники – фармацевтичні компанії Київмедпрепарат (Україна), ВУАБ Фарма (Чехія) та ін.

Тіопентал натрію може застосовуватися як:

• засіб для короткочасної загальної анестезії;
• вступний препарат при комбінованому наркозі;
• засіб базисної анестезії з подальшим використанням анальгетиків і міорелаксантів;
• препарат для купірування епілептичного статусу і великих судомних припадків (grand mal);
• засіб профілактики гіпоксії мозку під час штучного кровообігу та нейрохірургічних операцій.

Завдяки швидкому проникненню в мозок, Тіопентал забезпечує практично миттєве настання анестезії та ефективно пригнічує судомну активність.

Розчин готують безпосередньо перед застосуванням на воді для ін'єкцій. 

Дорослим використовують 2–2,5% розчин (рідше – 5% за методикою фракційного введення). Дітям і літнім пацієнтам – 1% розчин.

Вводити розчин необхідно внутрішньовенно повільно (не більше 1 мл/хв), з ретельним контролем стану пацієнта.

Рекомендовані дозування для дорослих залежать від мети застосування Тіопенталу:

• вступна анестезія: 200–400 мг внутрішньовенно дрібно (по 50–100 мг з інтервалами 30–40 сек) або 3–5 мг/кг одноразово;
• підтримка анестезії: 50–100 мг;
• судоми: 75–125 мг протягом 10 хв, при необхідності – до 250 мг;
• гіпоксія мозку: 1,5–3,5 мг/кг за 1 хвилину;

Дітям зазвичай вводять 3–5 мг/кг внутрішньовенно повільно, з корекцією доз залежно від віку та маси тіла.

При нирковій недостатності (з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв) вводять 75% від середньої дози.

Тіопентал натрію протипоказаний при:

• індивідуальній гіперчутливості;
• грудному вигодовуванні (ГВ);
• порфірії (в тому числі сімейній);
• отруєннях алкоголем, наркотиками, снодійними та анестетиками;
• шоку;
• злоякісній гіпертермії;
• астматичному статусі.

З особливою обережністю застосовують препарат дітям і підліткам, а також при:

• захворюваннях легенів, серця, печінки, нирок;
• ендокринних порушеннях (хвороба Аддісона, цукровий діабет);
• міастенії, м'язовій дистрофії, кахексії;
• ожирінні.

Препарат застосовують тільки в спеціалізованих відділеннях, за наявності обладнання для ШВЛ, засобів для забезпечення прохідності дихальних шляхів, моніторингу стану пацієнта і підтримки серцево-судинної діяльності.

Перед введенням потрібна обов'язкова премедикація (наприклад, атропіном, метацином або іншими засобами, за винятком похідних фенотіазину) і контроль за станом пацієнта протягом всієї процедури. 

Важливо! Рекомендується уникати використання у пацієнтів із запальними захворюваннями носоглотки або дихальних шляхів без попереднього забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів – у деяких випадках може знадобитися інтубація.

При внутрішньоартеріальному введенні помилково (замість внутрішньовенного) можливий негайний розвиток спазму судини, ішемії, тромбозу і некрозу. Перші симптоми – відчуття печіння по ходу артерії, зміна кольору шкіри. При підозрі на це ускладнення потрібне негайне припинення введення і екстрене лікування (введення гепарину, глюкокортикостероїдів, проведення блокади).

Необхідно контролювати місце ін'єкції. Розчин має високу лужність (рН 10–11), і при екстравазації (попаданні під шкіру) викликає місцеве подразнення, можливий некроз. Ознакою екстравазації є набряклість у місці уколу. У таких випадках проводять зігрівання області, вводять місцевий анестетик, забезпечують поліпшення кровотоку.

Групи ризику (застосовувати препарат з особливою обережністю):

• пацієнти з порушеннями функції печінки і нирок – їм препарат призначають з обережністю і зниженням доз;
• пацієнти з ожирінням та ендокринними порушеннями (наприклад, тиреотоксикоз, хвороба Аддісона, цукровий діабет);
• пацієнти з міастенією, м'язовою дистрофією, кахексією;
• пацієнти, які отримують дигоксин, діуретики, морфін, діазепам – необхідна корекція доз;
• вагітні жінки – препарат може застосовуватися тільки якщо очікувана користь перевищує можливий ризик. У новонароджених може виникнути пригнічення ЦНС;
• діти. Потрібен контроль за станом дитини під час і після введення Тіопенталу – особливо важливо стежити за ознаками пригнічення дихання, гіпотензії, судом, ознаками гемолізу та місцевими реакціями.

Слід уникати тривалого застосування високих доз – це пов'язано з ризиком кумуляції (накопичення) препарату в жировій тканині і розвитком токсичних ефектів. При тривалій анестезії, особливо при поєднанні з іншими засобами (інгаляційні анестетики, препарати тривалої дії), загальна доза Тіопенталу не повинна перевищувати 1 г.

Інші особливості застосування викладені в офіційній інструкції.

Тіопентал може викликати безліч побічних реакцій, серед яких:

• зниження тиску, аритмії, колапс;
• пригнічення дихання, апное, ларингоспазм;
• головний біль, амнезію, загальмованість, судоми;
• нудота, блювота, біль у животі;
• алергічні реакції (висип, анафілаксія);
• місцеві реакції – флебіти, некрози, інфільтрати;
• рідкісні випадки психозів у післяопераційному періоді.

Тіопентал натрію вступає в багато значущих лікарських взаємодій, які можуть вплинути на його ефективність і безпеку. Нижче перераховані основні категорії взаємодій.

Посилення пригнічувальної дії на ЦНС і дихання: 

• алкоголь, седативні препарати, снодійні, наркотичні анальгетики, інгаляційні анестетики, діазепам, морфін – сумісне застосування підвищує ризик сильного пригнічення дихання, глибокої седації та постнаркозного делірію;
• магнію сульфат – підсилює пригнічення ЦНС і дихального центру;
• метотрексат – зростає його токсичність.

Посилення гіпотензивного ефекту (зниження тиску). Гангліоблокатори, діуретики, інші гіпотензивні засоби, включаючи діазоксид – підвищують ризик вираженого падіння артеріального тиску, особливо у пацієнтів з гіповолемією або колапсом.

Ослаблення дії Тіопенталу:

• амінофілін, аналептики, деякі антидепресанти – можуть знижувати ефективність Тіопенталу;
• фенотіазини (наприклад, хлорпромазин) – не рекомендуються для премедикації через фармацевтичну та клінічну несумісність;
• протисудомні препарати, при тривалому застосуванні, можуть знижувати чутливість до Тіопенталу.

Зниження ефективності інших препаратів. Тіопентал натрію зменшує дію непрямих антикоагулянтів, глюкокортикостероїдів, оральних контрацептивів, гризеофульвіну.

Фармацевтична несумісність. Тіопентал не можна змішувати в одному шприці і вводити через одну голку з кислими розчинами, а також з:

• антибіотиками (амікацин, бензилпеніцилін, цефапірин),
• анксіолітиками (транквілізаторами),
• міорелаксантами (суксаметоній, тубокурарин),
• наркотичними анальгетиками (кодеїн, морфін),
• адреноміметиками (епінефрин, ефедрин),
• аскорбіновою кислотою,
• дипіридамолом,
• хлорпромазином,
• скополаміном.

Інші взаємодії:

• кетамін подовжує відновлення після анестезії, підвищує ризик гіпотензії та пригнічення дихання;
• бемегрід – специфічний антидот, при цьому виявляє антагонізм з тіопенталом. Може застосовуватися при передозуванні тіопенталу;
• тіопентал підсилює ефект гіпотермічних засобів.

Важливо! Перед призначенням тіопенталу слід ретельно проаналізувати лікарський анамнез пацієнта, особливо в контексті можливих фармакокінетичних і фармакодинамічних взаємодій.

Передозування тіопенталу проявляється симптомами у вигляді: 

• пригнічення дихання аж до апное;
• ларингоспазму;
• артеріальної гіпотензії, колапсу;
• тахікардії (прискорення серцевого ритму);
• зупинки серця;
• набряку легенів; 
• постнаркозного делірію.

При передозуванні вводять специфічний антагоніст – бемегрид. 

У разі зупинки дихання застосовують ШВЛ, 100% кисень. При ларингоспазмі – міорелаксанти і 100% кисень під тиском. При артеріальній гіпотензії – плазмозамінні розчини, препарати для підвищення тиску (гіпертензивні засоби).

Препарат зберігають у недоступному для дітей, сухому і захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Ліки Контроль
• PubMed, Фармакодинаміка тіопенталу. I. Визначення псевдостаціонарного співвідношення між концентрацією в сироватці крові та ефектом на ЕЕГ
• Drugs.com, Посібник з дозування тіопенталу + максимальна доза, коригування
• Health-ua.com, Принципи лікування епілептичного статусу у дітей