Новопарин - інструкція, склад, спосіб застосування

Серед показань до застосування Новопарину є тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерій (крім тромбоемболій легеневої артерій, для яких необхідна тромбоемболічна терапія або хірургічне втручання).

При гострому коронарному синдромі Новопарин використовують для лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без підйому сегменту ST(NSTEMI), у комбінації з пероральним прийомом ацетилсаліцилової кислоти, для лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), зокрема у пацієнтів, які отримуватимуть у майбутньому медикаментозне лікування чи черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ).

Так, Новопарин використовують для профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень у хірургічних пацієнтів з високим і середнім ризиком, особливо після ортопедичних та загальнохірургічних оперативних втручань, зокрема з приводу онкологічного лікування.

Новопарин показаний для профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень у терапевтичних пацієнтів з гострими захворюваннями (серцевою недостатністю, дихальною недостатністю, гострим коронарним синдромом), тяжкими інфекціями, ревматичними захворюваннями.

Також препарат може застосовуватися для профілактики утворення тромбів в екстракорпоральному кровообігу під час гемодіалізу.

Новопарин не підходить пацієнтам з підвищеною чутливістю до еноксапарину натрію, гепарину або його похідних, інших низькомолекулярних гепаринів. Препарат не використовують у педіатричній практиці (дітям).

Інші протипоказання до застосування Новопарину:

• імуно-опосередкована гепарин-індукована тромбоцитопенія впродовж 100 днів за наявності циркулюючих антитіл;
• пацієнтам з активними кровотечами чи високим ризиком розвитку кровотечі;
• за прийому нових оральних антикоагулянтів;
• болюсне введення Новопарину протипоказане пацієнтам віком від 75 років.

Взаємодія. Протипоказано спільне введення Новопарину зі спинальною, епідуральною, локорегіонарною анестезією протягом 24 годин.

Препарат призначений для ін'єкцій. Залежно від показань це може бути:

• глибока підшкірна ін'єкція;
• внутрішньовенна болюсна ін'єкція з наступною підшкірною ін'єкцією.

Останній спосіб застосування використовують для лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST.

Важливо! Пацієнтам віком від 75 років протипоказано болюсне введення Новопарину.

Для інших показань (крім застосування при гемодіалізі) Новопарин вводять підшкірно. Підшкірний укол роблять у живіт, у положенні лежачи. Рекомендується чергувати місце ін'єкції: ліва, права, передньобічна або задньобічна стінки живота. Допускається самостійне введення препарату пацієнтом.

Важливо! Новопарин заборонено вводити внутрішньом'язово.

Дозування і режим застосування Новопарину, а також спосіб введення залежить від показань та стану пацієнта.

Для профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень у хірургічних пацієнтів з помірним ризиком доза становить 20 мг на добу; з високим ризиком – 40 мг на добу. При цьому пацієнт отримує 1-2 дози Новопарину перед операцією, а потім у післяопераційному періоді курс тромбопрофілактики триває щонайменше 7-10 днів.

Пацієнти, які готуються до великої ортопедичної операції, повинні отримати тривалий курс тромбопрофілактики (5 тижнів).

Пацієнти, яких готують до операції щодо лікування онкологічного захворювання, мають отримати курс Новопарину тривалістю 4 тижні.

Для профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень у терапевтичних пацієнтів показано 40 мг Новопарину на добу. Тривалість курсу складає 6-14 днів.

Новопарин вводять в артеріальну частину контуру на початку сеансу гемодіалізу.

Для профілактики утворення тромбів під час гемодіалізу стандартна доза Новопарину становить 100 МО на 1 кг маси тіла (1 мг/кг).

Важливо! Коригування дози вимагають пацієнти з високим ризиком геморагічних подій:

• 50 МО/кг (0,5 мг/кг) за наявності подвійного судинного доступу;
• 75 МО/кг (0,75 мг/кг) за наявності єдиного судинного доступу.

Найчастіші побічні реакції – геморагічні явища, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, головний біль, кровотеча.

Також часто виникає алергія з боку шкіри (некрози, кропив'янка, свербіж, геморагії на шкірі та слизових оболонках, підшкірна пурпура).

Дуже часто реєструвалося підвищення рівня печінкових ферментів.

Можливі гематоми та біль у місці ін'єкції, набряк, крововилив, гіперчутливість, запалення у місці ін'єкції.