Адаптол

В інструкції до Адаптолу вказано досить багато станів, за яких препарат виявляє ефективність:

• нервово-психічні розлади (неврози або неврозоподібні, тобто які розвинулися на тлі органічної патології, стани), що супроводжуються тривожністю, страхом, дратівливістю, емоційною лабільністю;
• гіпоманія (стан необґрунтовано підвищеного настрою протягом тривалого часу), стани марення у легкій формі;
• болі у серці, не пов'язані з серцевою патологією (наприклад, з ішемічною хворобою серця – ІХС).

Крім цього, лікар може призначити ліки Адаптол:

• при депресії для посилення дії антидепресантів чи нейролептиків;
• при панічних атаках для усунення тривожності та нервового збудження, почуття страху, занепокоєння.

Ці ефекти препарату використовуються у лікуванні алкоголіків, що знаходяться поза запою.

Ще одне показання Адаптолу – полегшення перебігу абстинентного синдрому у курців, які кидають палити. Препарат послаблює нервову напругу та дратівливість, покращує настрій та емоційне тло, завдяки чому відмова від куріння протікає легше.

Важливо: ліки Адаптол практично не мають протипоказань, але вони не рекомендуються людям з непереносимістю компонентів препарату або зі зниженим артеріальним тиском (гіпотонією). Крім того, слід пам'ятати, що Адаптол не використовується у дитячій практиці.

В інструкції із застосування Адаптолу вказується, що препарат можна приймати у будь-який час, без прив'язки до їди.

Стандартне добове дозування Адаптолу коливається від 600 мг до 1800 мг. Його приймають протягом дня за 2-3 прийоми, запиваючи достатньою кількістю води.

Якщо лікар вважатиме за необхідне, можливе збільшення дози препарату аж до 2 г (4 таблетки по 500 мг) за один раз. Максимально допустима кількість препарату на добу – 10 г (до 20 таблеток Адаптолу по 500 мг).

Скільки приймати Адаптол, вирішує лікар, залежно від проблеми, яку необхідно вирішити за допомогою препарату. Середні терміни лікування Адаптолом становлять 2 тижні, але в ряді випадків вони можуть досягати трьох-чотирьох місяців.

Під час лікування тютюнової абстиненції можна приймати Адаптол у дозі 600-900 мг (2-3 капсули по 300 мг) до трьох разів на день протягом півтора місяця.

Важливо: застосування Адаптолу має відбуватися лише за рекомендацією лікаря. Незважаючи на те, що препарат має високий профіль безпеки, він повинен призначатися строго за показаннями та з урахуванням клінічної картини.

В інструкції із застосування Адаптолу наводяться такі дані: після прийому внутрішньо таблетки або капсули лікувальні ефекти починають проявлятися через півгодини. Через кілька годин настає максимум дії препарату.

Через скільки Адаптол виводиться з організму, залежить головним чином від стану нирок, оскільки препарат екскретується з сечею. Чим гірший стан сечовидільної системи, тим довше медикамент затримується у крові.

Адаптол належить до безпечних і малотоксичних засобів, тому передозування малоймовірне. Але у разі прийому великих доз Адаптолу можлива поява наступних симптомів:

• дискомфорт у шлунково-кишковому тракті;
• біль в епігастрії;
• нудота;
• значне падіння артеріального тиску;
• зниження температури тіла на 1-1,5 оС.

Крім того, передозування Адаптолу може проявитися алергічними реакціями у вигляді висипки, свербіння, появи червоних плям на шкірі.

У разі розвитку ознак передозування необхідно викликати блювання або промити шлунок, а потім приступити до стандартних методів виведення токсичних речовин з крові та шлунково-кишкового тракту (у тому числі можливий прийом ентеросорбентів).

Ліки Адаптол переважно добре сприймаються організмом. Побічні ефекти трапляються вкрай рідко та здебільшого виникають у людей з непереносимістю мебікару або у тих, хто приймає Адаптол неправильно.

В інструкції із застосування Адаптолу вказуються можливі побічні дії препарату, які можуть виявлятися у вигляді:

• непритомності;
• суттєвого зниження тиску;
• нудоти, різей у шлунку, проносу;
• спазму бронхів та утрудненого дихання;
• шкірних алергічних реакцій (тоді необхідна відміна препарату).

У деяких пацієнтів побічні ефекти Адаптолу виявляються у вигляді гіпотермії (зниження температури тіла) до 35°С. Але це минущий стан, за якого відміна препарату не потрібна.

Незважаючи на те, що препарат належить до малотоксичних та безпечних лікарських засобів, його вплив на плід або немовля вивчено недостатньо. Тому в інструкції вказується, що від застосування Адаптолу вагітними та жінками під час ГВ (грудного вигодовування) слід утриматися.

В інструкції із застосування Адаптолу немає жодних відомостей про його сумісність з алкоголем. Однак через те, що препарат безпосередньо впливає на нервово-психічні процеси в головному мозку, можна впевнено говорити, що одночасно приймати Адаптол та алкоголь не слід. Медикамент може посилювати негативні ефекти алкоголю та сприяти ще більшому гальмування ЦНС.

Мебікар – той самий препарат, що й Адаптол, тільки випущений під іншою торговою маркою. Діюча речовина у Адаптола і Мебікару однакова – мебікар. Відповідно, спектр показань до призначення цих препаратів є ідентичним.

Транквілар – протитривожні ліки з діючою речовиною мебікаром. Дія препарату та його показання нічим не відрізняються від Адаптолу та Мебікару. Усі три препарати призначають за однакових патологічних станів, тому вони є взаємозамінними.

Гідазепам – анксіолітик (протитривожний препарат) з однойменною діючою речовиною, що часто призначається при страхах, тривожності, підвищеній збудливості та інших емоційних перепадах. Однак на відміну від Адаптолу, Гідазепам має розслаблюючу дію на м'язову систему, а також викликає сонливість. Тому його обережно призначають людям, чия робота потребує підвищеної уважності, у тому числі керування транспортними засобами. Взагалі показання до застосування у Адаптолу та Гідазепаму схожі, але вирішувати, який з цих препаратів краще, повинен лікар.

Біфрен (діюча речовина – фенібут) – ще один протитривожний засіб, який широко використовується при тривозі, нервовій напрузі, підвищеній дратівливості, страхах, безсонні. Крім цього Біфрен має ноотропну дію – він покращує перебіг нервово-психічних процесів, сприяє кращому запам'ятовуванню інформації та навчанню, стимулює когнітивні функції. Проте на відміну від Адаптола, Біфрен не можна приймати довго, бо від нього розвивається залежність. Таким чином, Адаптол і Біфрен мають схожі показання, але крім того Біфрен може використовуватися і з іншими цілями, коли Адаптол впоратися нездатний.

Фенібут – це той самий Біфрен, але випущений під іншою торговою маркою. Відповідно, Біфрен, Фенібут та Адаптол можуть справлятися зі схожими патологіями, але при цьому Біфрен і Фенібут мають ширший спектр показань, ніж Адаптол. Тому вирішувати, який препарат краще у конкретному випадку, може лише фахівець.

Афобазол (діюча речовина – фабомотизол) – анксіолітичний (протитривожний) препарат, позбавлений недоліків більшості засобів цієї групи: денної сонливості та надмірного м'язового розслаблення. Нині у нашій країні препарат не реалізується. Механізм дії Афобазолу відрізняється від Адаптолу. Крім психоневротичних розладів його також призначають при захворюваннях психосоматичної природи. Проте офіційна медицина відносить Афобазол до препаратів з недоведеною ефективністю, що робить Адаптол більш вигідним з точки зору ефективності препаратом.