Креон

Інструкція із застосування містить різні показання, що не обмежуються одним лише панкреатитом. Відомо, що діюча речовина Креону, панкреатин, покращує травлення, знижуючи прояви ферментативної недостатності – болів у животі, метеоризму, проблем із консистенцією випорожнень та їхньою частотою.

Під впливом ферментів, що входять до складу Креону, покращується розщеплення всіх нутрієнтів – і білків, і жирів, і вуглеводів, завдяки чому вони повноцінно всмоктуються у тонкій кишці. Інструкція із застосування повідомляє, що приймати Креон доцільно на тлі екзокринної недостатності ПЗ:

• при хронічному панкреатиті;
• після панкреатектомії (видалення всієї підшлункової залози, її частини або пухлини ПЗ);
• після гастректомії (видалення шлунка);
• після операцій, при яких було виконано накладання шлунково-кишкового анастомозу. Це спосіб відновлення цілісності кишечника, порушеної після його повного чи часткового видалення. За допомогою анастомозу формується «обхідний шлях» для їжі – для цього після резекції (ентеротомії) зшиваються дві частини кишечника;
• при муковісцидозі;
• при синдромі Швахмана – Даймонда (це спадковий патологічний стан у тому числі з недостатністю екзокринної функції ПЗ);
• при станах після нападів гострого панкреатиту та відновлення ентерального чи перорального харчування.

Інструкція уточнює, що показання до застосування Креону не обмежуються лише цим переліком – за потреби лікарі можуть призначати цей ферментний препарат і при інших захворюваннях та станах.

Креон може призначатися при різних хронічних хворобах запально-дистрофічної природи, що торкаються шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура (у складі комплексного лікування, тобто спільно з іншими ліками).

Також цей ферментний засіб може застосовуватися:

• з метою поліпшення травлення у людей без захворювань шлунково-кишкового тракту – наприклад, при похибках харчування, переїданні, порушеннях жування, малорухливому житті та ін.;
• при підготовці до рентгену або УЗД черевної порожнини.

Інструкція із застосування повідомляє, що пити Креон слід залежно від індивідуальних потреб організму кожного конкретного пацієнта. Дозування ферментів безпосередньо пов'язане зі ступенем тяжкості захворювання та складом їжі з точки зору кількості жирів у ній.

При екзокринній недостатності підшлункової залози (крім муковісцидозу) в середньому призначаються такі дозування:

• 25000 – 80000 ОД ЕФ ліпази на кожен повноцінний прийом їжі;
• половина призначеної повної дози на кожний «перекус».

ВАЖЛИВО! Розтирати чи дробити гранули (мінімікросфери) заборонено. Подрібнення порушує цілісність їхньої гастрорезистентної оболонки, через що препарат не діє належним чином.

У перерахунку на ліпазу максимальне добове дозування становить:

• для дорослих – 15000 ОД на кг ваги. Якщо діагностовано повну недостатність екзокринної функції ПЗ, добове дозування – 400000 ОД (це повна добова потреба дорослого організму у ліпазі);
• для дітей: молодше 1,5 року – 50000 ОД на добу; старше 1,5 року –100000 ОД на добу.

При муковісцидозі дозування змінюється і дотримуються таких правил:

• для дітей віком до 4 років призначається 1000 ОД ЕФ ліпази на кожен кг ваги на кожен прийом їжі; для дітей старше 4 років – 500 ОД ЕФ ліпази на кожний кг ваги на кожний прийом їжі;
• дозування підбирається лікарем в індивідуальному порядку з орієнтуванням на ступінь тяжкості захворювання, контроль стеатореї (жирового надлишку в калових масах) та підтримання потрібного статусу харчування (дієта);
• середня підтримуюча добова доза у більшості випадків не перевищує 10000 ОД ЕФ ліпази на кожен кг ваги, або 4000 ОД ЕФ ліпази на кожний грам жиру в їжі.

Так, призначається, але на таке призначення має право лише досвідчений педіатр. Зрозуміло, немовлятам не призначають Креон у вигляді цілої капсули. Її розкривають і дають малюкові лише якусь частину гранул, що містяться всередині (наприклад, 1/5 вмісту капсули Креон 10000).

ВАЖЛИВО! Розтирати чи дробити гранули (мінімікросфери) заборонено. Подрібнення порушує цілісність їхньої гастрорезистентної оболонки, через що препарат не діє належним чином.

Інструкція із застосування рекомендує пити Креон відразу після їди або під час неї.

ВАЖЛИВО! Розтирати чи дробити гранули (мінімікросфери) заборонено. Подрібнення порушує цілісність їхньої гастрорезистентної оболонки, через що препарат не діє належним чином.

Інструкція із застосування не містить вказівок щодо цього. Відомо, що тривалість лікування будь-якими препаратами панкреатину, включаючи Креон, може становити від 3-7 днів до кількох місяців і навіть років. Скільки приймати препарат у кожному конкретному випадку – вирішує лікар.

Побічні ефекти застосування капсул Креон найчастіше проявляються у вигляді нудоти, блювання, запору та здуття живота. Крім того, нерідко реєструвалися також біль у животі та діарея, але встановлено, що ці побічні реакції були пов'язані в першу чергу з основним захворюванням, а не безпосередньо з прийомом Креону.

Також побічна дія препарату може виражатися у вигляді шкірних висипань, кропив'янки, свербіння шкіри, фіброзної колонопатії, реакцій підвищеної чутливості до препарату (головним чином – анафілактичних реакцій).

Відомо, що тривале застосування високих доз панкреатину може призводити до:

• гіперурікозурії – накопичення солей сечової кислоти та утворення каменів;
• підвищення кількості сечової кислоти у крові.

У дітей високі дози панкреатину можуть спричинити подразнення періанальної області (область заднього проходу).

За необхідності лікарі можуть призначати вагітним Креон у дозах, які забезпечують адекватний статус харчування.

При грудному вигодовуванні (ГВ) препарат також не заборонений до використання. Але, як і у випадку з вагітністю, його прийом слід попередньо узгодити з лікарем.

Інструкція із застосування не містить вказівок щодо цього. Однак відомо, що при захворюваннях, для лікування яких призначається Креон, бажано мінімізувати або (краще) виключити спиртні напої. Алкоголь може посилювати ці захворювання, зводячи нанівець ефект лікування Креоном.

Панкреатин, як видно з його назви, – препарат, схожий з Креоном. Обидва вони містять однакову діючу речовину – панкреатин, комплекс ферментів ліпази, амілази та протеази, але у різній концентрації. Креон випускається у капсулах, а Панкреатин – у таблетках.

Ще одна різниця між препаратами Креон та Панкреатин полягає в тому, що панкреатин у Креоні укладено у дуже дрібні гастрорезистентні мікросфери. “Захист” від кислого шлункового соку дозволяє цим маленьким гранулам Креону діяти безпосередньо в тонкому кишечнику – це найбільш наближено до природної "роботи" ферментів. У свою чергу, кожна таблетка Панкреатину теж захищена кишковорозчинною оболонкою, завдяки чому ферменти не нейтралізуються у кислому середовищі шлунка. Оболонка таблетки Панкреатину розчиняється у 12-палій кишці, вивільняючи ферменти.

Мезим – це кишковорозчинні (як Креон і Панкреатин) таблетки та капсули з порошком зі свинячих підшлункових залоз, умовно кажучи – з тим самим панкреатином, оскільки порошок також містить ліпазу, амілазу та протеазу. У перерахунку на ліпазу Мезим містить 10000, 20000 або 25000 ОД.

Фестал – ще один препарат панкреатину, але з досить низьким дозуванням. У перерахунку на ліпазу Фестал містить 10000 ОД (таблетки) або 6000 ОД (драже). І таблетки, і драже Фестал покриті оболонкою, стійкою до шлункового соку (гастрорезистентної).

Ерміталь – це також лінійка препаратів панкреатину у вигляді капсул, покритих гастрорезистентною оболонкою. Зміст ліпази у них – 10000, 25000 та 36000 ОД.

Як бачимо, усі перелічені препарати є досить схожими між собою та мають майже ідентичні показання до застосування. Тим не менш, призначати найбільш підхожий засіб, а також підбирати необхідні дозування повинен лише досвідчений лікар.