Азапін

Незважаючи на високу ефективність, Азапін не належить до групи препаратів першої лінії допомоги. Пояснюється це тим, що лікування цим препаратом досить часто спричиняє серйозні зміни у формулі крові.

В інструкції вказується, що Азапін призначають за наступних захворювань:

• шизофренія (якщо захворювання стійке до дії інших антипсихотичних препаратів або при їх застосуванні розвиваються тяжкі неврологічні порушення);
• суїцидальні нахили у людей з шизофренією або шизоафективним розладом;
• психічні порушення, що виникли на тлі хвороби Паркінсона.

Азапін ефективний при безсонні, депресії, психопатії, постійно зниженому настрої, агресії та афективному стані. За цих симптомів хвороби він діє як снодійний, заспокійливий, протитривожний та антидепресивний засіб.

Перед початком та в процесі лікування препаратом Азапін рекомендується періодично виконувати клінічний аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули. Це необхідно, щоб лікар міг підібрати правильне дозування Азапіну та своєчасно скоригувати схему лікування, якщо у пацієнта виникнуть зміни у формулі крові.

Важливо! Цей препарат можна застосовувати лише якщо рівень лейкоцитів у крові пацієнта понад 3,5 Г/л.

Лікування нейролептиком Азапін починають з мінімального ефективного дозування (як правило, це 12,5 мг препарату). Її поступово збільшують, доводячи до 300-500 мг на добу. Максимальна доза Азапіну при шизофренії – 900 мг на добу.

Таблетку п'ють цілою, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю води. Прийом їжі не впливає на всмоктування препарату, тому пити його можна в будь-який час, але через виражену седативну дію краще приймати Азапін увечері.

Після досягнення достатнього терапевтичного ефекту переходять на підтримуюче лікування, яке має тривати щонайменше півроку. Якщо потрібно скасувати лікарський засіб, роблять це поступово, протягом 1-2 тижнів.

Важливо: передозування Азапіном є особливо небезпечним для тих пацієнтів, які раніше не приймали цей препарат. Навіть 400 мг нейролептика, прийняті за один раз, можуть спричинити тяжкі порушення. Точна летальна доза Азапіну в інструкції не наводиться, але відомо, що дозування понад 2000 мг несе серйозну загрозу для здоров'я, а в деяких випадках і для життя.

Найбільш небезпечний побічний ефект, що виникає під час лікуванні Азапіном – агранулоцитоз, тобто суттєве зниження рівня нейтрофілів, еозинофілів та базофілів у периферичній крові. Крім того, можливе пригнічення кістковомозкового кровотворення, що проявлятиметься зниженням кількості формених елементів крові.

Під час курсу терапії атиповим антипсихотиком Азапін можливі й інші побічні ефекти. Серед них найчастіше зустрічаються такі явища:

• набір ваги;
• зміна рівня глюкози;
• розвиток цукрового діабету;
• порушення мовлення, заїкуватість, нервове збудження;
• сонливість, млявість, тремтіння кінцівок, м'язова слабкість;
• почастішання частоти серцевих скорочень, різке зниження чи підвищення тиску, аритмія, кардіоміопатія, міокардит;
• сухість у роті, проблеми з ковтанням їжі, поперхування, запор, зупинка роботи кишечника.

Повний перелік побічних ефектів препарату Азапін наводиться в офіційній інструкції. У разі появи будь-якого тривожного симптому слід звернутися до лікаря. Він проведе корекцію терапії та підбере оптимальне дозування лікарського засобу (або замінить його іншим).

Лікування антипсихотичними препаратами несумісне з алкоголем будь-якої міцності. Пояснюється це тим, що спиртні напої посилюють снодійну дію Азапіну та пригнічують ЦНС.