Бісопрол - інструкція, склад, спосіб застосування

Переважно приймати препарат вранці, одночасно. Їжа не впливає на всмоктування препарату, тому можна приймати його незалежно від їди: натщесерце, під час або після сніданку.

Лікарські взаємодії при лікуванні ХСН

Під час лікування хронічної серцевої недостатності не рекомендується використовувати Бісопрол з антиаритмічними засобами І класу (наприклад, хінідином, дизопірамідом, лідокаїном, фенітоїном, флекаїнідом, пропафеноном): можливе посилення ефекту атріовентрикулярної провідності та підвищення негативного інотропного.

З антагоністами кальцію (група верапамілу, меншою мірою – дилтіазему) можливий негативний вплив на скорочувальну функцію міокарда та атріовентрикулярну провідність. Застосування верапамілу у пацієнтів, які лікуються β-блокаторами, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії (патологічного зниження тиску) та атріовентрикулярної блокади.

З гіпотензивними препаратами з центральним механізмом дії (клонідином, метилдопою, моксонідином, рілменідином) існує ризик погіршення серцевої недостатності через зниження центрального симпатичного тонусу (зменшення частоти серцевих скорочень і серцевого викиду, вазодилатація). Різке скасування препарату, особливо якщо перед цим були відмінені бета-блокатори, може підвищувати ризик розвитку рикошетної гіпертензії.

Препарати, що призначаються з обережністю

При лікуванні артеріальної гіпертензії або ішемічної хвороби серця (стенокардії) бісопролол з обережністю призначається з антиаритмічними засобами І класу (наприклад, хінідином, дизопірамідом, лідокаїном, фенітоїном, флекаїнідом, пропафеноном) та можливим посиленням.

Також з обережністю бісопролол призначається з:

• антагоністами кальцію дигідропіридинового ряду (ніфедипіном, фелодипіном, амлодипіном) через можливе підвищення ризику розвитку артеріальної гіпотензії. Не виключено можливості негативного впливу на інотропну функцію міокарда при серцевій недостатності;
• антиаритмічними препаратами III класу (наприклад, аміодароном) через можливе посилення впливу на атріовентрикулярну провідність;
• β-блокаторами місцевої дії, зокрема тими, що містяться в очних краплях для лікування глаукоми, через можливе посилення системних ефектів препарату;
• парасимпатоміметиками, через ризик збільшення періоду атріовентрикулярної провідності та зростання ризику розвитку брадикардії (уповільнення серцевого ритму);
• інсуліном та пероральними гіпоглікемічними засобами (таблетками “від цукру”) через посилення гіпоглікемічної (цукрознижуючої) дії. Важливо! Блокада β-адренорецепторів під впливом бісопрололу може замаскувати симптоми гіпоглікемії (сильне зниження рівня глюкози у крові);
• засобами для анестезії через підвищення ризику пригнічення функції міокарда та виникнення артеріальної гіпотензії (патологічного зниження тиску);
• серцевими глікозидами, через ризик зниження частоти серцевих скорочень і збільшення періоду атріовентрикулярної провідності;
• нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), через можливе ослаблення гіпотензивної дії бісопрололу;
• β-симпатоміметиками (наприклад, орципреналіном, ізопреналіном, добутаміном) через ризик зниження терапевтичного ефекту обох ліків. У цьому разі для терапії алергічних реакцій можуть знадобитися вищі дозування адреналіну;
• симпатоміметиками, що активують α- та β-адренорецептори (наприклад, адреналіном, норадреналіном), через можливий прояв опосередкованого через α-адренорецептори судинозвужувального ефекту, який може спровокувати підвищення артеріального тиску та посилення переміжної кульгавості. Така взаємодія є особливо можливою при використанні неселективних β-блокаторів.

Важливо! При паралельному використанні Бісопролу та антигіпертензивних засобів, а також засобів, які мають гіпотензивний ефект (наприклад, трициклічних антидепресантів, барбітуратів, фенотіазину), можливе підвищення ризику артеріальної гіпотензії (сильного зниження тиску).

З рештою можливих взаємодій препарату можна ознайомитись у відповідному розділі його офіційної інструкції.

Передозування

При передозуванні Бісопролу можуть спостерігатися:

• артеріальна гіпотензія (патологічне зниження тиску);
• бронхоспазм;
• запаморочення;
• брадикардія (уповільнення серцевого ритму) та ін.

У разі передозування лікування бісопрололом скасовується і проводиться підтримуюча та симптоматична терапія.

Важливо! Є обмежена інформація, що препарат складно піддається діалізу.

У разі підозри на передозування, відповідно до очікуваного фармакологічного ефекту та з урахуванням рекомендацій для інших β-блокаторів, слід розглянути такі загальні заходи, залежно від симптомів:

• брадикардія – внутрішньовенно вводиться атропін. За відсутності реакції з обережністю вводиться ізопреналін або інший препарат з позитивним хронотропним ефектом. За нагальної потреби може бути проведене трансвенозне запровадження штучного водія серцевого ритму;
• артеріальна гіпотензія – вводяться рідини та судинозвужувальні препарати. Корисний ефект може мати введення глюкагону;
• атріовентрикулярна блокада II та III ступеня – показаний ретельний контроль стану пацієнта, а також інфузійне (крапельниця) введення ізопреналіну або трансвенозне введення кардіостимулятора;
• загострення хронічної серцевої недостатності – внутрішньовенно вводяться діуретичні (сечогінні) засоби, інотропні препарати, вазодилататори;
• бронхоспазм – введення бронхолітичних препаратів (наприклад, ізопреналіну), β2-адреноміметиків та/або амінофіліну;
• гіпоглікемія – внутрішньовенно вводиться глюкоза.

Умови зберігання

Інструкція рекомендує зберігати таблетки у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі до 25 оС.

Використана література

• Державний реєстр лікарських засобів України
• PubMed, Beta-blockers for the treatment of arrhythmias: Bisoprolol - a systematic review
• Medlineplus, Bisoprolol
• Drugs.com, Bisoprolol Prescribing Information

ЧАСТІ ПИТАННЯ

Застосування препарату після інфаркту міокарда допомагає знизити ризик аритмій і обмежити поширення осередка ураження серцевого м'яза. Бісопролол знижує ймовірність повторних ішемій та інфаркту міокарда.

Під час клінічних досліджень було зазначено, що прийом бісопрололу знижує частоту госпіталізації та кількість летальних випадків при захворюваннях серцево-судинної системи.

Важливо! Як і всі β1-адреноблокатори, бісопролол не є засобом “швидкої допомоги”. Він не використовується при гіпертонічному кризі, оскільки призначений для тривалого регулярного прийому.

Стабільна антигіпертензивна дія Бісопролу (стійке зниження тиску) відзначається приблизно за 2 тижні лікування препаратом.

Курс лікування препаратом завжди є тривалим. Він визначається лікарем і залежить від природи захворювання, стану пацієнта та відповіді організму на терапію.

Важливо! У жодному разі не можна різко припиняти прийом таблеток, особливо при ІХС. Це може призвести до загострення захворювання, спровокувати підвищення артеріального тиску або різке погіршення стану аж до інфаркту міокарда.

Якщо виникає необхідність скасування препарату – його проводять поступово, зменшуючи дозу вдвічі щотижня.

Важливо! Перед плановими хірургічними операціями поступово знижують добову дозу Бісопролу, а за 48 годин до загальної анестезії припиняють прийом лікарського засобу.

Вагітність. Допустимо, але тільки за призначенням лікаря і лише у випадках крайньої необхідності, коли очікувана користь для матері вище за можливу шкоду для плода.

Препарат здатний спричинити уповільнення кровотоку в плаценті, що може призвести до порушення розвитку плода.

Грудне вигодовування. Не рекомендується застосовувати бісопролол під час ГВ, оскільки відсутні дані про його потрапляння в грудне молоко. За необхідності лікування матері Біспоролом лікар порекомендує безпечніший засіб або тимчасове припинення грудного вигодовування.

Ні, не можна. Необхідно виключити вживання спиртних напоїв впродовж усього періоду лікування. Алкоголь у комбінації з антигіпертензивним засобом може посилити зниження артеріального тиску, спричинити непритомність і порушення роботи серцево-судинної системи.

Багато фармкомпаній випускають лікарські препарати, що містять діючу речовину бісопролол (бісопрололу фумарат), під таким самим торговим найменуванням, наприклад, Бісопролол-Здоров'я, Бісопролол-КВ. У свою чергу, Бісопрол (Фармак) – український препарат у таблетках, який містить той самий бісопролол.

Незважаючи на те, що всі ці препарати є аналогами, мають однакову діючу речовину в різних дозуваннях, показання та протипоказання, вони можуть мати різну біодоступність або побічні дії через відмінності у допоміжних речовинах у складі таблетки.

Що вибрати: Бісопрол чи Бісопролол? Це препарати з однаковою діючою речовиною. Проте при виборі необхідно звертати увагу на дозування – таблетки випускаються із вмістом 2,5 мг, 5 мг і 10 мг бісопрололу, залежно від фармкомпанії-виробника.