Гентаміцин - інструкція, склад, спосіб застосування

Гентаміцин випускається у двох лікарських формах:

• розчин для ін'єкцій по 40 мг/мл в ампулах по 2 мл;
• мазь для зовнішнього застосування (1 мг гентаміцину в 1 г засобу).

Зверніть увагу: мазь Гентаміцин зараз (станом на січень 2024 р.) в аптеках України відсутня.

Від чого допомагає Гентаміцин, детально описано в інструкції із застосування. Основні показання до застосування антибіотика:

• інфекції бронхів і легень, кісток та суглобів (включаючи остеомієліт), шкіри й м'яких тканин;
• ускладнені інфекційні захворювання сечостатевої системи;
• перитоніт;
• опікові рани з бактеріальною інфекцією, що приєдналася;
• менінгіт та інші хвороби нервової системи, спричинені бактеріями (гентаміцин застосовується в комбінації з бета-лактамними антибіотиками);
• септицемія (сепсис без гнійних метастазів, наявність патогенних бактерій у крові).

Важливо! Лікарі призначають Гентаміцин тільки за неефективності інших, більш безпечних антибіотиків.

Для чого застосовується мазь Гентаміцин: її використовують для лікування бактеріальних захворювань шкіри, якщо збудники чутливі до цього антибіотика.

Як правильно колоти Гентаміцин: внутрішньом'язово чи внутрішньовенно.

Рекомендовані дози для дорослих і підлітків старше 14 років складають 3 мг/кг маси тіла (при помірних і тяжких інфекціях), їх розподіляють на 2-3 введення. Зазвичай курс лікування становить 7-10 днів, але за показаннями його продовжують.

За надмірної маси тіла дозування Гентаміцину розраховуються за спеціальною формулою (вона наведена в інструкції).

Розрахування необхідної дози антибіотика для дітей проводиться виходячи з маси тіла та віку дитини.

Як розводити Гентаміцин:

• для внутрішньом'язової ін'єкції – розчин не потребує розведення;
• для внутрішньовенної інфузії – як розчинник використовується стерильний 0,9% розчин NaCl або 5% розчин глюкози об’ємом 50-300 мл (для дорослих пацієнтів). Препарат вводиться протягом 1-2 годин.

Розчин для ін'єкцій Гентаміцин не застосовують при таких захворюваннях і станах:

• неврит слухового нерва;
• порушення роботи нирок з підвищенням рівня азотистих речовин / сечовини в крові;
• паркінсонізм;
• захворювання м'язової системи – міастенія.

Також Гентаміцин не призначають літнім пацієнтам і тим, хто вже приймав ототоксичні ліки (які погіршують слух).

Важливо! При ботулізмі (інфекційному захворюванні) цей антибіотик не використовують, оскільки він може порушувати нервово-м'язову передачу.

Гентаміцин – це основний антибіотик для лікування тяжких інфекцій, спричинених стійкими грамнегативними бактеріями. Іноді його призначають і при змішаній інфекції, зазвичай у комбінації з напівсинтетичними пеніцилінами.

Оскільки цей препарат може зашкодити здоров'ю, терапія має проходити під контролем лікаря. Важливо регулярно визначати концентрацію гентаміцину в плазмі в процесі лікування, щоб своєчасно виявити його потенційно токсичний рівень. Також потрібно вживати достатню кількість рідини.

Найбільш небезпечний Гентаміцин для нирок і слухового нерва, тому пацієнти, які отримують цей антибіотик, мають регулярно здавати аналізи крові та перевіряти слух (або оцінювати вестибулярну функцію).

Зверніть увагу: порушення слуху може розвинутися навіть після завершення терапії.

Особливої ​​обережності вимагає застосування Гентаміцину в пацієнтів з:

• зневодненням;
• зниженим рівнем кальцію в крові;
• ожирінням;
• порушенням роботи нирок.

Докладніше особливості застосування Гентаміцину описані в інструкції.

Гентаміцин може чинити різні побічні дії. До них належать:

• ураження восьмої пари черепно-мозкових нервів з появою шуму у вухах, зниженням слуху, порушеннями рівноваги, запамороченням, при тривалому лікуванні – розвитком важкої глухоти;
• головний біль;
• сонливість, сплутаність свідомості;
• зниження артеріального тиску;
• задишка;
• посмикування м'язів, судоми;
• галюцинації, в дітей може розвинутися психоз;
• нудота й блювання, біль у животі, стоматит, іноді – псевдомембранозний коліт (важке ускладнення антибіотикотерапії);
• підвищення рівня білірубіну та трансаміназ (показників роботи печінки);
• порушення роботи нирок зі зменшенням виділення сечі, появою білка й клітин крові в сечі, розвитком ниркової недостатності;
• зниження рівнів калію, магнію, кальцію, натрію в крові;
• зниження кількості еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів у крові;
• алергічні реакції.

Детальніше побічні ефекти Гентаміцину описані в інструкції.

Важливо! За появи алергії на Гентаміцин або інших небажаних реакцій треба обов'язково повідомити про це лікаря.

Їжа не впливає на ефективність і переносимість Гентаміцину.

Через можливу нефро-, ото- та / або нейротоксичність цей антибіотик не рекомендується комбінувати з такими препаратами:

• цисплатином;
• тейкопланіном;
• ванкоміцином;
• фуросемідом і етакриновою кислотою (сечогінні засоби);
• стрептоміцином;
• неоміцином;
• амікацином;
• тобраміцином;
• поліміксином В;
• амфотерицином В;
• циклоспорином;
• фоскарнетом;
• радіоконтрастними засобами;
• кліндаміцином та іншими.

За сумісного застосування Гентаміцину з інгаляційними засобами для наркозу, наркотичними анальгетиками, при одночасному переливанні великої кількості крові з цитратними консервантами можлива зупинка дихання через посилення нервово-м'язової блокади.

Докладніше взаємодія гентаміцину з іншими лікарськими засобами описана в інструкції із застосування.

Передозування Гентаміцину проявляється ураженням нирок і слухового нерва, нудотою та блюванням, запамороченням, зупинкою дихання через блокаду нервово-м'язової провідності.

Для лікування пацієнтам вводять прозерин, хлорид кальцію, атропін, за показаннями проводять штучну вентиляцію легень, гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

Зберігати розчин для ін'єкцій треба в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 оС. Заморожувати його не можна.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні