Ерідон

Випускається Ерідон у вигляді орального розчину (сиропу) і таблеток. Концентрація діючої речовини:

• 1 мг/мл (питний розчин);
• 2 мг (таблетки);
• 4 мг (таблетки).

Виробники – Dexcel (Ізраїль), Фарма Старт (Україна) та ін.

Від чого призначають Ерідон, повідомляє офіційна інструкція із застосування. Таблетки та оральний розчин використовуються для:

• лікування шизофренії;
• короткострокового лікування вираженої агресії при деменції;
• лікування маніакальних епізодів у пацієнтів з біполярним афективним розладом (БАР);
• симптоматичного лікування розладів соціальної поведінки у дітей від 5 років, підлітків і дорослих;
• симптоматичного лікування розладів аутичного спектра у дітей віком від 5 років.

Важливо! Ерідон, як і будь-які інші антипсихотичні засоби, призначати дорослим і дітям може лише лікар. Не займайтеся самолікуванням, це може бути небезпечним для здоров'я та життя.

Таблетки та оральний розчин (сироп) можна приймати 1 або 2 рази на добу. Призначається препарат дорослим пацієнтам і дітям від 5 років.

Добове дозування може коливатися від 0,5 до 10 мг рисперидону. Дози понад 8 мг слід розділяти на 2 прийоми.

Їжа не впливає на абсорбцію препарату, тому приймати його можна як до їди, так і після неї.

Точні дозування і тривалість курсу лікування визначає лікар на підставі діагнозу та ступеня тяжкості симптомів. Під час курсу лікування можлива корекція дози у бік як збільшення, так і зменшення. Рішення про зміну добової дози ухвалює лікар.

Важливо! Рекомендується поступове припинення лікування зі зниженням дозування, щоб не спровокувати синдром скасування – рецидив психотичних симптомів, поява мимовільних рухів кінцівками та ін.

Як будь-який лікарський засіб, Ерідон (рисперидон) має протипоказання. Основні протипоказання до застосування препарату:

• вік до 5 років – вплив препарату на дітей віком до 5 років не вивчався, тому використання Ерідону у них не рекомендується.
• гіперчутливість – за наявності підвищеної чутливості до основної речовини препарату або допоміжних компонентів застосування рисперидону протипоказане;
• деменція та симптоми хвороби Паркінсона – застосування небажано при деменції, а також за наявності симптомів хвороби Паркінсона (м'язова ригідність, уповільнені рухи та зміна постави);
• деменція та підозра на деменцію з тільцями Леві – застосування рисперидону не рекомендується для лікування деменції або при підозрі на деменцію з тільцями Леві, якщо крім основних симптомів деменції у пацієнта є щонайменше дві супутні ознаки – паркінсонізм, візуальні галюцинації та нестабільна хода.

Перед початком терапії Ерідоном необхідно ознайомитися з наступною інформацією:

• підвищений рівень смертності у літніх пацієнтів з деменцією – відзначалося підвищення ризику смертності при одночасному застосуванні рисперидону та фуросеміду;
• підвищений ризик цереброваскулярних небажаних реакцій, особливо у пацієнтів зі змішаною або судинною деменцією – рисперидон слід обережно застосовувати у пацієнтів з факторами ризику інсульту;
• можливість розвитку ортостатичної гіпотензії, особливо на початку лікування – необхідна обережність при застосуванні у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями;
• ризик розвитку лейкопенії, нейтропенії та агранулоцитозу. Необхідно моніторувати кількість лейкоцитів;
• ризик розвитку пізньої дискінезії та екстрапірамідних симптомів – слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів із хворобою Паркінсона або деменцією з тільцями Леві;
• ризик розвитку гіперглікемії, цукрового діабету чи погіршення перебігу існуючого діабету. Потрібен моніторинг глікемічного статусу;
• можливе значне збільшення маси тіла. Необхідний контроль маси тіла;
• ризик розвитку гіперпролактинемії Слід моніторувати рівень пролактину;
• можливе подовження інтервалу QT, особливо у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями;
• спеціальні запобіжні заходи потрібні при застосуванні у дітей і підлітків у зв'язку із впливом на зростання, розвиток та екстрапірамідні симптоми.

Важливо! Повна інформація про особливості застосування Ерідону міститься в офіційній інструкції до препарату.

Серед найпоширеніших побічних ефектів від застосування препарату варто виділити такі як:

• паркінсонізм;
• сонливість і розлади сну;
• головний біль;
• безсоння;
• інфекції верхніх дихальних шляхів;
• підвищення рівня пролактину;
• збільшення маси тіла та зміни апетиту;
• тахікардія;
• гіпертензія (підвищення артеріального тиску).

Якщо вас турбує інтенсивність цих або будь-яких інших побічних ефектів, не припиняючи лікування зверніться до лікаря. Можливо, знадобиться корекція дозування або перепризначення препарату.

Препарат можна застосовувати незалежно від їди, але він несумісний із більшістю видів чаю, включаючи чорний чай.

Відомо про деякі взаємодії Ерідону з іншими лікарськими засобами, які потрібно враховувати перед початком терапії:

• необхідно бути обережними при одночасному застосуванні рисперидону з препаратами, що подовжують інтервал QT – антиаритмічні засоби, трициклічні антидепресанти, деякі антигістамінні препарати та ін.;
• потрібна обережність при поєднанні рисперидону з іншими ЦНС-депресантами, включаючи алкоголь, опіоїди, антигістамінні засоби та бензодіазепіни через ризик посилення седативного ефекту;
• рисперидон може чинити антагоністичну дію щодо леводопи та інших агоністів дофаміну, тому за необхідності їх комбінації слід застосовувати мінімальні ефективні дози;
• одночасне застосування рисперидону з антигіпертензивними препаратами може призводити до клінічно значущої гіпотензії;
• поєднання рисперидону з психостимуляторами (метилфенідат) може спричинити екстрапірамідні симптоми;
• не рекомендується одночасне застосування рисперидону та паліперидону, оскільки паліперидон належить до активних метаболітів рисперидону;
• мотужні інгібітори CYP2D6 (пароксетин та ін.) або CYP3A4 (ітраконазол та ін.) можуть підвищувати концентрацію активної антипсихотичної фракції рисперидону;
• індуктори CYP3A4 та Р-глікопротеїну (карбамазепін) можуть знижувати концентрацію активної антипсихотичної фракції рисперидону;
• деякі антибіотики (еритроміцин), протигрибкові засоби (кетоконазол, ітраконазол) та противірусні препарати (інгібітори протеази) можуть підвищувати концентрацію рисперидону та/або його активної фракції;
• антидепресанти (флуоксетин, пароксетин, трициклічні антидепресанти) та бета-блокатори можуть впливати на фармакокінетику рисперидону;
• при одночасному застосуванні рисперидону та фуросеміду спостерігалося підвищення смертності у літніх пацієнтів із деменцією;
• рисперидон не надає клінічно значущого впливу на фармакокінетику вальпроату, топірамату, арипіпразолу, дигоксину та літію.

Найбільш ймовірні симптоми, які можуть виникнути у разі передозування рисперидоном:

• сонливість і седація;
• тахікардія та артеріальна гіпотензія
• екстрапірамідні симптоми – м'язові посмикування та ригідність, хиткість ходи;
• подовження інтервалу QT;
• судоми та ін.

Важливо! У разі виникнення цих чи інших тривожних симптомів необхідно припинити прийом препарату і негайно звернутися по медичну допомогу.

Препарат необхідно зберігати в оригінальній упаковці за температури до 25 оС у недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Medscape, Risperidone
• Pubmed, Risperidone treatment of bipolar mania.
• Healthline, Risperidone: Side Effects, Dosage, Uses, and More