Рисполепт - інструкція, склад, спосіб застосування

Як повідомляє офіційна інструкція із застосування препарату, він використовується для лікування:

• шизофренії;
• маніакальних епізодів при біполярному розладі;
• агресії при деменції, спричиненій хворобою Альцгеймера;
• агресії у дітей, у яких діагностовано розумову відсталість.

Крім того, Рисполепт може призначатися і при аутизмі, але робити таке призначення має право лише досвідчений спеціаліст (дитячий невролог або психіатр).

Для дорослих та літніх пацієнтів

У середньому дорослі люди приймають Рисполепт у початковій добовій дозі 2 мг, а потім (за необхідності) підвищують її до 4-6 мг. Доведено, що ефективність дозувань понад 10 мг на добу не вища, ніж у нижчих доз. Максимально допустима добова кількість рисперидону – 16 мг на добу.

Для пацієнтів похилого віку в середньому призначається спочатку 0,5 мг двічі на день, а потім 1-2 мг – теж двічі на день (тобто, максимум 4 мг сумарно).

Для дітей

Дітям дозування підбирається виключно лікарем і з дотриманням максимальної обережності. Залежно від віку дитини, її маси тіла та наявного діагнозу, дітям може призначатися добова доза від 0,25 мг до 2,5 мг рисперидону (а в окремих випадках і більше).

Інструкція із застосування вказує, що препарат повністю протипоказаний лише при:

• фенілкетонурії;
• індивідуальної високої чутливості до основного або допоміжних компонентів ліків.

Однак існує дуже широкий список станів і захворювань, коли Рисполепт призначається з надзвичайною обережністю (в інструкції це розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»). Серед них – хвороби серця, печінки та нирок, вагітність, кишкова непрохідність та багато інших захворювань та станів.

Тому призначати Рисполепт має право лише досвідчений лікар, який знає повну картину стану здоров'я пацієнта.

Так, Рисполепт та інші препарати рисперидону схвалені FDA для лікування дітей та підлітків 5–18 років, які мають такі розлади, як аутизм та РАС.

Для дітей з аутизмом та масою тіла менше ніж 50 кг дозування може становити 0,25–2,5 мг на добу. Його починають приймати не відразу, а поступово збільшуючи початкову дозу в 0,25 мг. Можливо, що підвищення дозування не буде потрібно – все залежить від ефекту лікування та ваги дитини (20 кг, більше або менше).

Якщо маса тіла дитини з аутизмом перевищує 50 кг, початкове дозування становить 0,5 мг, а потім поступово підвищується до 1–2,5 мг на добу.

Відомі навіть випадки призначення підліткам з вагою понад 45 кг добової дози у 3,5 мг рисперидону, однак таке високе дозування має право призначати лише лікар і лише в тому випадку, якщо нижчі дози не мають бажаного ефекту.

ВАЖЛИВО! Застосування Рисполепту та інших ліків, що містять рисперидон, досліджено лише для дітей з аутизмом у віці 5 років та старших. Для дітей до 5 років препарат не призначається.

Так, у деяких випадках Рисполепт та інші препарати, що містять рисперидон, можуть призначатися для дітей при діагностованому синдромі дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Однак найчастіше він призначається, якщо у дитини є також і розлад аутистичного спектра (РАС), особливо якщо серед симптомів є агресія.

Так, Рисполепт та інші препарати рисперидону можуть призначатися при депресії, але лише в окремих випадках і зазвичай у поєднанні з «класичними» антидепресантами. Наприклад, таке призначення є доцільним у разі депресії, що супроводжується ідеаторним збудженням («стрибками ідей»).

Також важливо пам'ятати, що Рисполепт (рисперидон) сам по собі може викликати побічний ефект у вигляді так званої нейролептичної депресії – депресії, пов'язаної з прийомом нейролептиків. У випадку рисперидону така депресія може бути викликана гіперпролактинемією – надлишком гормону пролактину, що розвинувся на фоні прийому препарату.

Це вирішує лікар.

Існують діагнози, коли прийом заборонено довше 6 тижнів, але є і захворювання, коли застосування препарату має бути набагато тривалішим.

Скасування прийому має відбуватися поступово, з повільним зниженням дозування. Якщо припинити прийом різко, розвинеться синдром відміни з рецидивом психотичних симптомів, безсонням, пітливістю, нудотою та блюванням.

Найчастіше побічні ефекти препарату Рисполепт проявляються головним болем, безсонням та явищами паркінсонізму.

Інші можливі побічні дії (яких дуже багато) докладно розписані в офіційній інструкції із застосування препарату. Обов'язково ознайомтеся з нею перед початком прийому та негайно повідомляйте лікаря про будь-які небажані зміни у самопочутті на фоні прийому Рисполепту.

Рисполепт, як і інші ліки, що містять рисперидон, може бути небезпечним можливими побічними діями. Спірність його застосування заснована на таких побічних ефектах, як суттєвий набір ваги, порушення обміну речовин, а також збої в організмі неврологічного та гормонального характеру (наприклад, різке підвищення рівня пролактину, що викликає збільшення грудей у ​​пацієнтів чоловічої статі).

Тому, як і інші нейролептики, застосовувати Рисполепт слід у мінімальних дозах, що дають очікуваний ефект, і не прагнути їх збільшення. Крім того, не слід приймати ці ліки довше часу, призначеного лікарем, а у разі виникнення будь-яких побічних ефектів треба негайно повідомляти про них лікаря. Можливо, лікар порадить знизити дозування або замінити препарат.

Інструкція із застосування не містить прямої заборони на таке поєднання, проте вказує, що вживати алкоголь під час лікування Рисполептом слід з надзвичайною обережністю. Це ж стосується й інших речовин/препаратів центральної дії (опіати, антигістамінні засоби, бензодіазепіни).

Найкращим варіантом з точки зору безпеки для здоров'я та життя буде повна відмова від алкоголю на весь період лікування препаратом Рисполепт.