Моваліс - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України препарат представлений у двох лікарських формах:

• таблетки у дозуваннях 15 мг та 7,5 мг мелоксикаму;
• 1% розчин для внутрішньом'язових ін'єкцій в ампулах по 1,5 мл (15 мг мелоксикаму в 1 ампулі).

Виробник – фармацевтична компанія Берінгер (Німеччина, Іспанія).

Для чого призначається Моваліс (таблетки, ін'єкції), повідомляє офіційна інструкція із застосування препарату.

У цілому препарати мелоксикаму призначають при запальних процесах, спричинених різними факторами. НПЗЗ зменшує інтенсивність запального процесу (може бути призначений при нейропатіях), знижує больові відчуття і високу температуру.

Також мелоксикам зарекомендував себе як ефективний засіб при короткочасному симптоматичному лікуванні остеоартрозу та тривалому лікуванні ревматичного артриту – разом із метотрексатом або інгібіторами ФНП.

Основні показання до застосування ліків Моваліс – симптоматичне лікування:

• запалень суглобів;
• дегенеративних захворювань суглобів (остеоартроз, хвороба Бехтерева, артроз, ревматоїдний артрит), що супроводжуються больовим синдромом.

Таблетки Моваліс призначаються для:

• короткострокового застосування при загостреннях остеоартрозу:
• тривалого застосування при ревматоїдному артриті та анкілозуючому спондиліті.

Уколи Моваліс застосовуються лише короткостроково при гострих нападах ревматоїдного артриту та анкілозуючого спондиліту, коли пероральний (таблетки) та ректальний (свічки) прийом мелоксикаму неможливий.

Важливо! При болях у спині, остеохондрозі, невралгії та інших станах, які не вказані в інструкції із застосування, Моваліс (мелоксикам) може бути призначений тільки лікарем.

Як приймати Моваліс, залежить від лікарської форми (таблетки, уколи) та діагнозу. Але в будь-якому випадку сумарне добове дозування мелоксикаму має не перевищувати 15 мг.

Як приймати таблетки Моваліс

Інструкція із застосування вказує, що приймати таблетки Моваліс необхідно за один раз на день, не розбиваючи добову дозу на кілька прийомів:

• при загостренні остеоартрозу зазвичай приймають 7,5 мг на добу. Якщо така доза показує слабку ефективність, можна збільшити добову дозу до 15 мг;
• при ревматоїдному артриті та анкілозуючому спондиліті слід приймати 15 мг на добу. Коли досягнуто бажаного ефекту, дозування можна знизити до 7,5 мг на добу.

Важливо! Людям похилого віку за будь-яких діагнозів не слід приймати понад 7,5 мг на добу. Людям інших вікових груп за будь-якого діагнозу не слід приймати понад 15 мг на добу.

Приймати Моваліс у таблетках потрібно під час їди, запиваючи кожну таблетку склянкою звичайної води чи іншої рідини. Таблетки не потрібно розжовувати, їх проковтують цілими.

Скільки часу пити Моваліс – вирішує лікар. В ідеалі слід обходитись мінімальними дозуваннями та мінімальним курсом прийому – це правило застосовується до будь-яких нестероїдних протизапальних засобів. Якщо ліки не чинять очікуваного ефекту – зверніться до свого лікаря, щоб він перепризначив препарат.

Уколи Моваліс (мелоксикам)

Ліки Моваліс в ампулах призначають для швидкого початкового або короткочасного лікування тих самих захворювань, що й таблетки. Зазвичай уколи Моваліс призначають по одній внутрішньом'язовій ін'єкції (15 мг) на добу.

Максимальна тривалість курсу уколів – 3 дні і лише в тому випадку, коли інші способи лікування є неефективними або не можуть бути застосовані.

Людям похилого віку призначають внутрішньом'язові уколи половинного дозування – 7,5 мг, це половина однієї ампули 15 мг/1,5 мл.

Колоть Моваліс слід так само, як і інші внутрішньом'язові уколи: у верхній зовнішній квадрант сідниці. Швидкість введення розчину – середня. Для кожної чергової ін'єкції слід чергувати сідниці.

Важливо! За будь-якого діагнозу не перевищуйте дозування 15 мг на добу. Якщо препарат неефективний, слід проконсультуватися зі своїм лікарем щодо його заміни.

До протипоказань до застосування Мовалісу належать:

період планування вагітності та ІІІ триместр вагітності. Перші два триместри – лише за крайньої необхідності;

• грудне вигодовування – ГВ необхідно призупинити на весь період лікування жінки мелоксикамом;
• вік до 18 років (уколи) або до 16 років (таблетки);
• гіперчутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату;
• наявність в анамнезі шлунково-кишкової кровотечі або перфорації, пов'язаних із попередньою терапією НПЗЗ;
• активна або рецидивна пептична виразка / кровотеча;
• шлунково-кишкова або цереброваскулярна кровотеча в анамнезі, а також інші порушення зсідання крові;
• розлади гемостазу або одночасне застосування антикоагулянтів (препаратів для розрідження крові);
• лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні (КШ);
• "аспіринова тріада" та ін.

Також препарат не рекомендується до застосування:

• пацієнтам з астмою, назальними поліпами, ангіоневротичним набряком або кропив'янкою, спричиненими аспірином або іншими НПЗЗ;
• при тяжкій печінковій або нирковій недостатності (без використання діалізу);
• при тяжкій серцевій недостатності.

Важливо! Таблетки Моваліс зазвичай не призначаються у віці до 16 років, а уколи – до 18 років.

Незважаючи на відносну безпеку, Моваліс, як і інші препарати мелоксикаму, має досить багато особливостей застосування. Нижче описані лише деякі з них, а решта особливостей детально викладена у відповідному розділі офіційної інструкції до ліків.

Як приймати Моваліс, залежить від лікарської форми (таблетки, уколи) та діагнозу. Але в будь-якому випадку сумарне добове дозування мелоксикаму має не перевищувати 15 мг.

Під час лікування мелоксикамом заборонено паралельно приймати будь-які інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) – ібупрофен, диклофенак, німесулід тощо.

Призначену лікарем дозу приймають за 1 раз на добу.

Як і у випадку з іншими НПЗЗ, приймати препарат слід у найменшому ефективному дозуванні впродовж якомога коротшого часу.

Важливо! Для зменшення гострого болю Моваліс не застосовується. Препарат показаний лише за хронічних станів та їхніх загострень.

Під час застосування мелоксикаму можливі:

• шлунково-кишкові кровотечі. Ризик їх розвитку підвищується у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією, та у пацієнтів похилого віку. Ліки з обережністю застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона та ін.), оскільки під час лікування ці стани можуть загострюватися;
• підвищення показників "печінкових проб" (АЛТ, АСТ). Відомі рідкісні випадки тяжких печінкових реакцій, зокрема жовтяниця і блискавичний летальний гепатит, некроз печінки та печінкова недостатність (іноді зі смертельним результатом);
• серцево-судинні порушення. Необхідний контроль стану пацієнтів з артеріальною гіпертензією (підвищеним тиском) та/або із застійною серцевою недостатністю від легкого до помірного ступеня в анамнезі, ішемічною хворобою серця (ІХС), цереброваскулярними захворюваннями тощо.

Також можливі:

• небажані реакції з боку шкіри (ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, висипання на шкірі та ін.);
• анафілактичні реакції. Препарат заборонено до застосування при “аспіриновій тріаді”;
• функціональна ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, медулярний ренальний некроз, нефротичний синдром;
• затримка в організмі натрію (гіпернатріємія), калію (гіперкаліємія), води (набряки) та ін.

Вагітність і грудне вигодовування (ГВ)

Моваліс заборонено застосовувати у період планування вагітності та у III триместрі вагітності. У перших двох триместра – лише за крайньої потреби.

Грудне вигодовування (ГВ) необхідно призупинити на весь період лікування жінками, що годують груддю, мелоксикамом.

Більш детально ці та інші особливості описані у відповідному розділі офіційної інструкції до ліків.

Побічні ефекти мелоксикаму, активної речовини Мовалісу, проявляються у вигляді:

• болю в животі, діареї, запору, нудоти, блювання;
• головного болю, запаморочення, сонливості;
• набряклості;
• затвердіння у місці ін'єкції, болю в місці ін'єкції, набряку;
• шкірного свербежу, висипань на шкірі, кропив'янки;
• прихованої або макроскопічної шлунково-кишкової кровотечі, стоматиту, гастриту;
• нечасто – у вигляді анемії, відхилень показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенії, тромбоцитопенії.

Рідко відзначаються такі порушення, як підвищений тиск, шум у вухах, виразки, кровотечі у шлунку чи кишечнику, тахікардія. Іноді спостерігається транзиторне (минуче) підвищення показників функціональних печінкових проб – активності трансфераз або концентрації білірубіну в плазмі.

У поодиноких випадках спостерігалися гепатити, напади астми та алергічні реакції, кон'юнктивіт, порушення зору, ангіоневротичний набряк.

Важливо! З повним списком можливих побічних ефектів можна ознайомитися в офіційній інструкції до ліків Моваліс у відповідному розділі, а також у розділі “Особливості застосування”.

Таблетки Моваліс приймають під час їди.

Діюча речовина мелоксикам може вступати у небажані взаємодії з багатьма іншими лікарськими засобами. Тому Моваліс не призначають або призначають з обережністю при одночасному застосуванні:

• інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), зокрема ацетилсаліцилової кислоти (Аспірин та ін.) у добовому дозуванні понад 3 г та разовому понад 1 г;
• кортикостероїдів – наприклад, глюкокортикоїдами (підвищений ризик кровотеч, розвитку виразок у шлунково-кишковому тракті або погіршення симптомів вже наявних виразок/ерозій);
• антикоагулянтів або гепарину (засоби для розрідження крові);
• тромболітичних та антиагрегантних препаратів;
• селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС);
• діуретиків (сечогінних засобів), інгібіторів АПФ, антагоністів ангіотензину ІІ;
• інших антигіпертензивних препаратів (від тиску) – наприклад, бета-адреноблокаторів;
• інгібіторів кальциневрину – циклоспорину, такролімусу;
• внутрішньоматкових засобів контрацепції (внутрішньоматкові спіралі – ВМС);
• препаратів літію;
• метотрексату та ін.

Більш детально ці та інші небезпечні лікарські взаємодії описані у відповідному розділі офіційної інструкції із застосування ліків Моваліс. Категорично заборонено застосовувати препарат без призначення лікаря.

Перед початком прийому обов'язково повідомте лікаря про всі ліки та біологічно активні добавки, які ви приймаєте. Наприклад, деякі біодобавки (Омега-3, гінкго білоба та ін.) розріджують кров, що може підвищувати ризик розвитку кровотеч при прийомі Мовалісу.

Гостре передозування НПЗЗ, включаючи Моваліс (мелоксикам), зазвичай супроводжується такими симптомами, як летаргія, сонливість, нудота, блювання, епігастральний біль. Можливий розвиток шлунково-кишкової кровотечі.

Тяжке передозування може призвести до артеріальної гіпертензії (підвищення тиску), гострої ниркової недостатності (ГНН), порушення функції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Можливі анафілактоїдні реакції.

Загальні рекомендації включають симптоматичне та підтримуюче лікування. Виведення мелоксикаму прискорюється після прийому 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на добу.

Ампули і таблетки Моваліс рекомендується зберігати у недоступному для дітей місці за температурі до 25 оС. Ампули слід захищати від світла.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Meloxicam clinical effects
• Drugs.com, Meloxicam
• MedlinePlus, Meloxicam Injection

• Healthline, Meloxicam Oral Tablet: Side Effects, Dosage, Uses, and More
• Health-ua.com, Ефективність і безпека Мовалісу в лікуванні захворювань опорно-рухового апарату