Паноцид

Ні, пантопразол – це не антибіотик, а інгібітор протонної помпи (ІПП). Він не чинить антибактеріальної дії. Однак у поєднанні з антибіотиками він дозволяє найбільш ефективно усувати причини кислотозалежних захворювань та ерозивно-виразкових процесів у ШКТ.

Діюча речовина пантопразол:

• гальмує (інгібує) синтез парієтальних клітин соляної кислоти в шлунку;
• блокує протонний насос (протонну помпу);
• збільшує чутливість бактерії хелікобактер (Helicobacter pylori) до антибіотиків. Хелікобактерна інфекція – головна причина виразки шлунка та 12-палої кишки.

Таким чином, Паноцид використовують для зниження рівня кислотності і для посилення ефекту антибіотикотерапії у комплексному лікуванні виразкових уражень верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, особливо спричинених Helicobacter pylori.

Важливо! При виразці шлунка та 12-палої кишки необхідна комплексна терапія – один лише пантопразол, без підібраних лікарем антибіотиків, не здатний впоратися з проблемою.

Як і всі інгібітори протонної помпи, Паноцид успішно застосовується у лікуванні кислотозалежних захворювань, що протікають на тлі підвищеної кислотності шлункового соку:

• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ);
• виразкові процеси у шлунку та 12-палій кишці;
• синдром Золлінгера – Еллісона – аденома підшлункової залози (гастринома) – доброякісна пухлина у підшлунковій залозі;
• ерадикація (повне знищення) H. pylori у шлунково-кишковому тракті у комбінації з відповідними антибіотиками. Важливо! Пантопразол як монопрепарат неефективний у цьому разі – його призначають лише у комплексі з антибактеріальними засобами;
• патології, що супроводжуються гіперсекрецією хлористоводневої кислоти

Пантопразол є дозозалежним засобом: чим більша доза, тим вища здатність препарату знижувати вироблення соляної кислоти.

Таблетки приймають всередину, за 1 годину до їди, запиваючи водою.

Важливо! Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи. В іншому випадку зруйнується кислотостійка оболонка, що призведе до зниження ефекту або повного інактивування діючої речовини. Всмоктування пантопразолу відбувається у кишечнику, де розчиняється покриття таблетки.

Середнє рекомендоване дозування – 1 таблетка (40 мг) на добу. У деяких випадках добову дозу подвоюють – 2 таблетки по 40 мг.

У лікуванні пацієнтів з позитивним результатом аналізу на H. pylori препарат застосовується за спеціальними схемами у комбінаціях з амоксициліном, кларитроміцином, метронідазолом (варіанти дозувань і режим прийому наведені в інструкції).

Препарат у вигляді ін'єкції призначають тільки в тих випадках, коли пероральний прийом неможливий.

Важливо! Ін'єкційно препарат використовують строго за призначенням лікаря і під контролем досвідченого медперсоналу.

Застосовується Паноцид у флаконах у тих самих випадках, що й таблетована форма, крім комплексного лікування виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційованих з хелікобактером.

Препарат вводять внутрішньовенно максимально короткий проміжок часу, а за першої ж нагоди переводять пацієнта на прийом Паноциду в таблетках.

У разі зворотного закидання кислого вмісту шлунка у стравохід виникає неприємне відчуття печіння, зване печією. Її наслідки не обмежуються лише неприємними відчуттями – соляна кислота подразнює слизові оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Щоб зменшити це явище, необхідно нейтралізувати його причину – кисле середовище.

Паноцид (пантопразол) ефективно впливає на систему синтезу соляної кислоти – протонну помпу:

• активно і довго пригнічує продукцію кислоти;
• не викликає "синдром рикошету" – тобто після лікування пантопразолом соляна кислота не виробляється у більшому обсязі, ніж до лікування.

Печія є основним симптомом рефлюкс-езофагіту (гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, ГЕРХ) – захворювання, за якого уражаються нижні відділи стравоходу через попадання в них кислого вмісту шлунка. Паноцид при печії рекомендується 1 раз на добу по 1 таблетці протягом 4 тижнів. Якщо інші препарати для лікування ГЕРХ неефективні, дозу збільшують до 2 таблеток на добу.

Курс лікування залежить від діагнозу і терапевтичного ефекту. В інструкції із застосування Паноциду 40 рекомендується приймати таблетки:

• при рефлюкс-езофагіті – 4 тижні;
• при ерадикації Helicobacter pylori – 7 днів із можливим продовженням ще на стільки ж;
• виразка шлунка та/або 12-палої кишки – 2 тижні.

За деяких захворювань і патологічних станів тривалість застосування препарату залежить від клінічної картини та може коригуватися лікарем.

Використання препарату у педіатричній практиці має вікові обмеження. Інструкція із застосування рекомендує призначати Паноцид дітям віком від 12 років і тільки для лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та рефлюкс-езофагіту.

Важливо! Для розведення порошку можна використовувати тільки фізрозчин (0,9% розчин натрію хлориду) та/або 5% розчин глюкози.

Варіанти підготовки і використання розчину:

• у флакон з порошком додають 10 мл фізрозчину, такий розчин можна використовувати внутрішньовенно (ін'єкцією);
• розчиняють порошок, додаючи у флакон 10 мл фізрозчину, потім змішують його у скляному або пластиковому флаконі з розчином глюкози або хлориду натрію. Вводять інфузійно (крапельницею).

Важливо! Бажано вводити розчин відразу ж після приготування. За необхідності дозволено зберігати його у холодильнику впродовж 1 доби (температура 2-8 ° С), а за кімнатної температури – щонайбільше 12 годин.

Препарат у розчині використовують для внутрішньовенного введення – ін'єкцією чи інфузією. Тривалість введення становить 2-15 хвилин. Можливі варіанти розведення описані вище.

Флакон призначений для одноразового застосування, залишки необхідно утилізувати.

Важливо! Приготовлений розчин повинен бути прозорим і мати трохи жовтуватий відтінок.

Добова доза становить 40-80 мг, але може збільшуватися або зменшуватися. При дозуванні 160 мг на добу вводять двічі по 80 мг пантопразолу.

Щоб уникнути неонатальної токсичності препарату, рекомендовано не приймати ліки під час вагітності.

Поєднувати прийом таблеток і ГВ не можна – на час лікування матері дитину переводять на альтернативне вигодовування.

Препарат протипоказаний:

• дітям до 12 років;
• вагітним і годуючим;
• за чутливості до діючої та/або допоміжних речовин препарату.

Взаємодія. Варто відмовитися від прийому таблеток Паноцид під час лікування деякими протигрибковими препаратами, зокрема ітраконазолом або кетоконазолом, всмоктування яких залежить від рН шлункового соку. Повний список можливих взаємодій наведено в офіційній інструкції до Паноциду.

Паноцид (пантопразол) має високий профіль безпеки і найменшу кількість взаємодій з іншими лікарськими засобами.

Хоча перелік побічних реакцій є досить великим (з ним можна ознайомитися в інструкції), виникають вони нечасто – приблизно у 5% пацієнтів, які приймають препарат.

Це препарати з різними діючими речовинами, що мають схожі показання до застосування:

• Паноцид – пантопразол 40 мг, таблетки і порошок для приготування розчину для ін'єкцій;
• Омез – омепразол, випускається в капсулах, саше-пакетах з порошком для приготування питного розчину та у вигляді ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій.

Препарати не є аналогічними, тому вибір слід довірити гастроентерологу, який призначить потрібний засіб, виходячи з клінічної картини.