Венокор - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат застосовують за наявності наступних показань до застосування:

• черепно-мозкової травми;
• гострого порушення кровопостачання головного мозку;
• дисциркуляторної енцефалопатії;
• легких когнітивних розладів у хворих на церебральний атеросклероз;
• гострого інфаркту міокарда (хоча в цьому випадку Венокор не належить до препаратів першої лінії);
• тривожного розладу;
• невротичного та неврозоподібного стану.

Неврологи включають Венокор та його аналоги до складу комплексної терапії абстинентного алкогольного синдрому, гострих гнійно-запальних захворювань органів черевної порожнини.

В інструкції із застосування препарату Венокор (розчин для ін'єкцій в ампулах) зазначено, що препарат вводять у м'яз або вену. При внутрішньовенному краплинному введенні його розчиняють у 200 мл хлориду натрію.

Дорослим спочатку вводять по 50 або 100 мг від одного до трьох разів на день. Потім дозу підвищують доти, доки не настане очікуваний терапевтичний ефект.

Під час проведення комплексної терапії різних захворювань дозу підбирають індивідуально:

• хворим із гострим порушенням мозкового кровообігу на початку терапії призначають від 200 до 500 мг препарату на добу. Потім протягом 14 днів внутрішньом'язово вводять таку ж дозу препарату;

ВАЖЛИВО! Венокор протипоказаний при геморагічному інсульті.

• для лікування пацієнтів із черепно-мозковою травмою та її наслідками протягом двох тижнів внутрішньовенно краплинно вводять від 200 до 500 мг лікарського засобу. Кратність введення – 2-4 рази;
• пацієнтам із декомпенсованою дисциркуляторною енцефалопатією вводять від 200 до 500 мг Венокора двічі на добу. Тривалість терапії – від 10 до 14 днів.

Тривалість профілактичного курсу при дисциркуляторній енцефалопатії – від 10 до 14 днів. Препарат вводять двічі на день внутрішньом'язово у дозі 200-250 мг.

Хворим на інфаркт міокарда Венокор вводять внутрішньом'язово протягом чотирнадцяти днів на тлі базової терапії захворювання. Максимальний ефект спостерігається у разі внутрішньовенного введення препарату протягом перших п'яти днів інфаркту міокарда. Потім пацієнтам вводять лікарський засіб внутрішньом'язово.

Як колоти Венокор, вирішує лікар. При застосуванні аналогів Венокору дозу розраховують індивідуально.

Венокор не призначають вагітним. Якщо виникає необхідність у застосуванні лікарського засобу жінкам, які годують груддю, малюків переводять на штучне вигодовування.