Мексиприм - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у формі розчину для ін'єкцій, призначеного для більш «тяжких» пацієнтів, та таблеток, що призначаються у менш складних випадках.

Так, ін'єкції Мексиприму рекомендовані при гострих порушеннях мозкового кровообігу (ВАЖЛИВО! При геморагічному інсульті препарат протипоказаний), тоді як таблетки призначаються пізніше – для боротьби з їхніми наслідками. В ін'єкційній формі препарат призначається при будь-яких черепномозкових травмах, тоді як таблетована досить ефективна лише при легкому ступені пошкоджень.

Обидві форми препарату можуть призначатися при неврозах, погіршенні пам'яті, зниженні концентрації, ослабленні уваги, неврологічних захворюваннях. Мексиприм у таблетках призначають при сильних стресах.

Інструкція із застосування вказує, що Мексиприм можна застосовувати у складі комплексного лікування ішемічної хвороби серця (таблетки) та інфаркту міокарда (ін'єкції). Розчин для ін'єкцій може входити до складу терапевтичних комплексів при первинній відкритокутовій глаукомі, гострому перитоніті та гострому некротичному панкреатиті.

Ін'єкції препарату призначаються при отруєнні антипсихотичними засобами, а також з метою усунення синдрому відміни у алкоголіків. Після зняття гострого стану лікування продовжують таблетками.

Ін'єкційна форма препарату може вводитися у вигляді внутрішньом'язових або внутрішньовенних уколів та крапельниць.

Таблетки приймаються двічі-тричі на добу, середня добова доза становить 250-500 мг (2-4 таблетки), розділених на два-три прийоми. Тривалість лікування залежить від діагнозу і може змінюватись від 5-7 днів (при синдромі відміни у алкоголіків) до 1,5-2 місяців (у пацієнтів з ішемічною хворобою серця).

Тривалість курсу та дозування можуть підбиратися тільки лікарем, який враховує діагноз і стан пацієнта.

Незважаючи на вплив ліків на ліпідний метаболізм (обмін жирів в організмі), інструкція не передбачає його застосування для боротьби із зайвою вагою. Це означає, що прийом для схуднення може бути небезпечним і, з високою ймовірністю, неефективним.

Препарат у поєднанні з алкоголем не утворює небезпечних комбінацій, а навпаки – зменшує токсичну дію етанолу. Однак важливо врахувати, що ліки призначаються пацієнтам з широким спектром досить тяжких (інфаркти, інсульти, неврологічні порушення) та специфічних (алкогольний абстинентний синдром) станів, при яких прийом етилового спирту є небезпечним як такий.