Гентаміцину сульфат - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України Гентаміцину сульфат представлений у вигляді 4% розчину для ін'єкцій. Ампули по 2 мл; в 1 мл розчину міститься 40 мг сульфату гентаміцину.

Виробники - українські фармацевтичні компанії Галичфарм, Дарниця, Здоров'я.

Гентаміцину сульфат активний відносно різних грампозитивних і грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Proteus spp. (індол-позитивні та індол-негативні), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp. та Staphylococcus spp. (в тому числі штами, стійкі до пеніциліну та метициліну).

Стійкі до гентаміцину: Streptococcus pneumoniae, більшість інших штамів стрептококів та ентерококів, Neisseria meningitidis, Treponema pallidum та анаеробні мікроорганізми, включаючи Bacteroides spp. і Clostridium spp.

Важливо: Гентаміцин вважається досить «небезпечним» антибіотиком і має багато протипоказань і побічних ефектів. Тому його застосування виправдане тільки якщо:

• доведено чутливість бактерії саме до гентаміцину;
• неможливо застосовувати безпечніші антибіотики (наприклад, коли патогенні мікроорганізми резистентні до них).

Для чого призначають гентаміцинсульфат? З урахуванням зазначених вище умов, препарат може застосовуватися в лікуванні:

• сепсису;
• інфекцій сечовивідних шляхів;
• захворювань нижніх відділів дихальних шляхів;
• інфекційних захворювань шкіри, кісток, м'яких тканин, інфікованих опіків;
• інфекційних захворювань центральної нервової системи (менінгіту) - у комбінації з бета-лактамними антибіотиками;
• інфекцій черевної порожнини (перитоніту).

Сульфат гентаміцину може призначатися пацієнтам будь-якого віку, однак для дітей віком до 3 років дозволено використовувати цей препарат виключно за життєвими показаннями.

Препарат можна вводити внутрішньом'язово та внутрішньовенно.

Дозування, спосіб введення та інтервали між введеннями залежать від локалізації та тяжкості інфекції, віку пацієнта та ниркової функції. Лікар розраховує режим дозування з урахуванням маси тіла пацієнта. Після поліпшення клінічного стану або при появі побічних ефектів доза знижується.

Для дорослих пацієнтів і дітей віком від 14 років при помірному або тяжкому перебігу інфекції стандартна добова доза становить 3 мг гентаміцину на 1 кг маси тіла внутрішньом'язово. Добову кількість препарату розподіляють на 2-3 введення.

Максимальна добова доза для дорослих - 5 мг/кг, розподілена на 3-4 введення.

Стандартна тривалість застосування препарату для всіх пацієнтів - 7-10 діб, але у випадках тяжких та ускладнених інфекцій курс лікування можна продовжити (за необхідності).

Якщо курс лікування був продовжений - рекомендується контроль функції нирок, органів слуху та вестибулярного апарату, оскільки токсичність гентаміцину проявляється після його застосування понад 10 діб.

Детальна інформація про розрахунок дози та особливості застосування препарату для різних категорій пацієнтів (літні люди, пацієнти із захворюваннями нирок тощо) міститься в офіційній інструкції до ліків.

Для дітей віком до 3 років застосування препарату можливе виключно за життєвими показаннями.

Гентаміцину сульфат протипоказаний пацієнтам літнього віку, а також при:

• підвищеної чутливості до складових компонентів розчину або до антибіотиків групи аміноглікозидів;
• вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ);
• гострої ниркової недостатності (ГНН);
• хронічної ниркової недостатності (ХНН) з азотемією та уремією;
• невриті слухового нерва;
• попередньому лікуванні ототоксичними препаратами (токсичними для органа слуху);
• міастенії;
• паркінсонізмі;
• ботулізмі (гентаміцин здатен спровокувати порушення нервово-м'язової передачі, що може призвести до подальшого ослаблення скелетної мускулатури).

Важливо: Гентаміцин належить до досить «небезпечних» антибіотиків і має багато протипоказань та побічних ефектів. Тому його застосування виправдане тільки якщо:

• доведено чутливість бактерії саме до гентаміцину;
• неможливо застосовувати безпечніші антибіотики (наприклад, коли патогенні мікроорганізми стійкі до них).

Завдяки досить широкому спектру дії гентаміцин часто застосовують у комбінаціях із напівсинтетичними пеніцилінами (ампіциліном, карбеніциліном):

• у разі змішаної інфекції;
• якщо збудник інфекції не встановлений.

Нирки. За наявності захворювань нирок необхідний регулярний контроль:

• концентрації гентаміцину в сироватці крові;
• ниркової функції;
• функції слухового та вестибулярного апаратів.

У разі розвитку симптомів порушення функції нирок або ураження слухового чи вестибулярного апарату слід негайно припинити терапію гентаміцином або (тільки у виняткових випадках) знизити його дозу.

Іноді порушення слуху можуть розвиватися після закінчення лікування гентаміцином.

Інші особливості застосування детально описані в офіційній інструкції до ліків.

Гентаміцину сульфат може спричиняти дуже велику кількість побічних реакцій, зокрема у вигляді:

• ототоксичності, що призводить до запаморочень, вертиго, шуму у вухах, зниження або навіть втрати слуху у зв'язку з ураженням восьмої пари черепно-мозкових нервів. Ризик особливо високий при подовженні курсу лікування гентаміцином до 2-3 тижнів;
• нефротоксичності (токсичного впливу на нирки);
• гіпомагніємії, гіпокальціємії та гіпокаліємії (дефіциту електролітів - магнію, кальцію, калію);
• стоматиту, нудоти, блювання, псевдомембранозного коліту;
• алергічних/анафілактичних реакцій, ендотоксичного шоку, набряку Квінке;
• змін картини крові;
• головного болю, сонливості, нейротоксичності (у тому числі з енцефалопатією, галюцинаціями, судомами та ін.);
• гіпотензії (надмірного зниження артеріального тиску);
• блокади нервово-м'язової провідності, пригнічення дихання, болю в суглобах і м'язах, загальної слабкості тощо.

Повний список можливих побічних реакцій наведено в офіційній інструкції.

Необхідно уникати одночасного призначення гентаміцину з такими ліками, як:

• високоактивні діуретики (фуросемід, етакринова кислота) - посилення ототоксичного та нефротоксичного ефектів;
• міорелаксанти (сукцинілхолін, тубокурарин, декаметоній), анестетики - ризик порушення функції дихання внаслідок нейром'язової блокади.

Також нейром'язова блокада можлива при попередньому масивному переливанні крові з цитратним антикоагулянтом. Усунути явища нейром'язової блокади можна застосовуючи солі кальцію та антихолінестеразні засоби.

Необхідно уникати одночасного та/або послідовного системного чи місцевого застосування інших нейротоксичних та/або нефротоксичних препаратів, у тому числі:

• цисплатину;
• цефалоридину;
• аміноглікозидних антибіотиків;
• поліміксину В;
• колістину;
• ванкоміцину.

Ризик порушення функції нирок зростає при одночасному застосуванні гентаміцину з такими препаратами:

• гентаміцин;
• індометацин;
• фенілбутазон;
• інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ);
• хінідину;
• циклофосфан;
• цефалоспорини (необхідний моніторинг ниркової функції);
• гангліоблокатори;
• верапаміл;
• поліглюкін.

Гентаміцин підвищує токсичність дигоксину.

Інші можливі лікарські засоби детально описані в офіційній інструкції до препарату.

Передозування гентаміцину може проявлятися симптомами у вигляді:

• запаморочення;
• нудоти, блювання;
• нефротоксичності та ототоксичності;
• нервово-м'язової блокади з дихальною недостатністю.

Для лікування передозування застосовують прозерин, 10% розчину кальцію хлориду або 5% розчину кальцію глюконату. Можливий гемодіаліз (ефективніший) і перитонеальний діаліз. У разі тяжкого пригнічення дихання проводиться штучна вентиляція легенів (ШВЛ).

Ліки зберігають у недоступному для дітей місці за температури до 25 °С.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України

• Pubmed, Гентамицин і ототоксичність: чому цей препарат досі використовується
• Drugs.com, Гентамицин

• Health-ua.com, Аміноглікозиди як компонент антибактеріальної терапії в гінекології