Як захистити мікрофлору під час прийому антибіотиків?
Антибіотики – одні з найцінніших ліків, які влаштували справжню революцію в фармакології. До того, як Олександр Флемінг у 1928 році відкрив пеніцилін, винуватицею кожної третьої смерті в США була бактеріальна інфекція. Але ця цінна монета має також і зворотну сторону – на сьогоднішній день однією з основних загроз для здоров'я людства стає стійкість (резистентність) до антибіотиків.
Бактерії, що викликають пневмонію, туберкульоз та інші небезпечні захворювання, мутують, «підлаштовуючись» під дію антибіотиків таким чином, щоб ті не завдавали їм шкоди. Результат вже сумний: щороку понад 700 тисяч людей у світі помирають через стійкість збудників різних інфекцій до антибіотиків.
Одна з найголовніших умов для зниження ризику розвитку стійкості – правильний прийом антибіотиків. Правильний – це виключно за призначенням лікаря і виключно протягом призначеного лікарем часу. На жаль, нерідко люди припиняють приймати антибактеріальний препарат вже через 3-4 дні – як тільки відчувають поліпшення самопочуття. Саме в цій недолугості й полягає головна причина розвитку стійкості до антибіотика – патогенна бактерія, «дуже пошарпана, але не переможена», мутує та стає повністю несприйнятливою до даного препарату.
Отже, приймати антибіотики необхідно повним курсом. Але при цьому слід знати, що прийом антибіотиків протягом навіть одного тижня може змінити склад кишкової мікрофлори дуже надовго – до 1 року і більше.
Що таке мікрофлора?
Мікробіота або мікрофлора тіла людини – це всі мікроорганізми, які живуть з людиною в симбіозі, тобто у взаємовигідному «співжитті». Мікробіота різних органів і систем відрізняється за своїм складом: окремо розглядається мікрофлора ротової порожнини, окремо – шкіри, окремо – жовчних шляхів, піхви та ін.
Найбільш численною та різноманітною є мікрофлора кишечника. Вона складається з бактерій, грибів, дріжджів та інших мікроскопічних «жителів», рівновага між якими є вкрай важливою для здоров'я всього організму. Не буде рівноваги – шлунково-кишковий тракт не зможе повноцінно функціонувати, засвоюючи всі необхідні речовини з їжі.
Кількість мікроорганізмів у людському кишечнику досягає 50 трильйонів, а їх сумарна вага – 3 кілограмів.
У кишечнику здорової людини мікробіота розподіляється так:
- 1% – умовно-патогенна мікрофлора (клостридії, стафілококи, деякі грибки);
- 99% – корисна мікрофлора (лактобактерії, біфідобактерії, аероби, ентерококи, кишкова паличка тощо).
Отже, якщо цей здоровий баланс (еубіоз) «похитнеться» у бік патогенних мікроорганізмів, і їх кількість перевищить 1% – у кишечнику розвинеться дисбактеріоз.
Вплив антибіотиків на мікрофлору кишечника
Практично будь-який антибіотик широкого спектру дії – це речовина-«соціопат». Він вбиває не тільки патогенну, але й корисну мікрофлору, в результаті чого виникає дисбактеріоз.
Дисбактеріоз кишечника проявляється у вигляді:
- дискомфорту, неприємних відчуттів в животі;
- відрижки, неприємного присмаку в роті, неприємного запаху з рота;
- розладів шлунка (часто це діарея, але можуть бути і запори), підвищеного газоутворення;
- непереносимості продуктів, які раніше вживалися без проблем;
- постійного відчуття втоми, сонливості;
- алергічних реакцій, авітамінозів та ін.
Всі ці неприємності пов'язані із загибеллю корисної мікрофлори – органи травлення, позбавлені своїх «мешканців-помічників», не можуть функціонувати в нормальному режимі.
Як відновити мікрофлору кишечника?
За деякими даними, відновленню мікрофлори, порушеної прийомом антибіотиків, сприяють пробіотики. Вони являють собою мікроорганізми, що корисно впливають як на шлунково-кишковий тракт (ШКТ), так і на організм у цілому. Пробіотиками також називаються БАДи та різні продукти, в яких містяться такі мікроорганізми, в першу чергу – молочнокислі.
Давним-давно, на початку 1900-х років, вчений Ілля Мечников звернув увагу на кількість довгожителів з міцним здоров'ям серед селян у Болгарії, де активно вживається йогурт. Вчений встановив, що завдяки присутності в організмі молочнокислих бактерій може гальмуватися приріст бактерій гнильних. Мечникову належить ідея «засівання» кишечника молочнокислої флорою, хоча назва «пробіотики» народилося набагато пізніше – вже у 80-х роках ХХ століття.
«Класичні» пробіотики сьогодні представлені:
- лактобацилами;
- біфідобактеріями;
- пропіоновокислими бактеріями;
- стрептококами Streptococcus thermophilus;
- бактеріями Lactococcus та ін.
Серед популярних пробіотичних препаратів можна відзначити Симбітер, Біфідумбактерин, Лактіалє, Субалін, Лінекс і багато інших.
Мультипробіотик Симбітер-М концентрований пак. 10 г №1
Пролісок ОД (Україна, Київ)
За результатами офіційних досліджень також була встановлена висока ефективність пробіотиків, що містять особливі дріжджові гриби – цукроміцети буларді (Saccharomyces boulardii). Такі сахароміцети містяться в багатьох пробіотичних препаратах, наприклад – Ентерол. Саме Saccharomyces boulardii визнані одними з найбільш корисних пробіотиків у боротьбі з антибіотик-асоційованою діареєю та іншими проявами дисбактеріозу, викликаного прийомом антибіотиків.
"З професійного досвіду: пацієнти відзначають значне покращення вже на третій-четвертий день прийому цукроміцетів. Однак для повноцінного пригнічення патогенів у кишечнику необхідний курс тривалістю 10-15 днів."
ВАЖЛИВО! Приймати пробіотики можна не тільки у вигляді капсул або суспензій. Корисні бактерії містяться також і у спеціальних пробіотичних заквасках, з яких можна в домашніх умовах готувати смачні йогурти, кефір, ряжанку та навіть сметану або сир.
До речі, під час і після курсу антибактеріальної терапії є сенс включити в раціон більше ферментованих продуктів – «природних пробіотиків». Пробіотики містяться у:
- квашеній капусті;
- соліннях, приготованих без оцту;
- овочах кимчи (корейська кухня);
- супі місо (японська кухня);
- темпе (азіатська кухня, блюдо з соєвих бобів);
- ферментованому соєвому молоці;
- кисломолочних продуктах.
Як правильно приймати пробіотики з антибіотиками?
Оскільки антібіотікі-«соціопати» вбивають все живе навколо себе – не варто приймати їх одночасно з пробіотиками. У цьому випадку антибіотик відразу ж вб'є і корисні пробіотичні бактерії.
Необхідно, щоб між прийомами антибіотика і пробіотиків проходило не менше двох, а краще трьох годин.
Прийом антибіотика і пробіотика рекомендується починати паралельно, в один і той же день.
ВАЖЛИВО! Пробіотичні добавки зі згадуваними вище дріжджоподібними грибами Saccharomyces boulardii можна приймати одночасно з антибіотиками, без перерви. Сахароміцети буларді стійкі до впливу більшості антибактеріальних препаратів.
"Більш того, роль цих цукроміцетів зводиться лише до того, щоб пригнічити патогенну флору. Після того, як вони виконали своє завдання, протягом кількох днів цукроміцети повністю виводяться з кишечника природним шляхом. Отже, пацієнтам не варто боятися, що пробіотики створять свою колонію, стійку до антибактеріальної терапії."
Як правильно вибрати пробіотики?
Вибір пробіотиків, як і будь-яких інших біологічно активних препаратів, варто довірити лікарю, який зможе проаналізувати всі можливі протипоказання. Особливо уважно слід поставитися до підбору пробіотиків, якщо пацієнт має алергію або будь-які серйозні проблеми зі здоров'ям (онкологічні захворювання, імунодефіцит тощо).
Але загальні чинники, якими лікар може керуватися при виборі прибутків, зазвичай такі:
- Вік пацієнта. Молода та практично здорова людина, яка веде активний спосіб життя, може приймати найпростіші пробіотичні препарати, що містять 1–2 штами корисних бактерій. А ось літньому пацієнту підійдуть більш «серйозні» пробіотики, що містять більшу кількість штамів.
- Кількість колоній (КУО, колонієутворюючі одиниці). Багато колоній корисних бактерій, що містяться в пробіотиках, гинуть у верхніх відділах травного тракту, не досягаючи «кінцевої мети». Тому є сенс приймати пробіотики з високою кількістю КУО – від 15 до 100 мільярдів.
- Форма випуску та умови зберігання. Пробіотичні препарати випускаються не тільки у формі капсул, а й у вигляді порошку для приготування суспензії. Для людей з активним способом життя приготування суспензії буде зайвим «головним болем», що може перешкодити проходженню повноцінного курсу відновлення мікрофлори – тому таким людям краще віддавати перевагу капсульній формі. Що ж стосується зберігання – деякі пробіотики необхідно зберігати в холодильнику, інакше живі бактерії, що містяться в них, швидко гинуть. Тобто, такі препарати не можна взяти з собою у подорож або на роботу – це теж потрібно враховувати при плануванні курсу.
Що таке пребіотики і чи потрібні вони під час лікування антибіотиками?
Пребіотики – це речовини (цукри, ферменти, жирні кислоти, амінокислоти та ін.), що сприяють приросту корисної мікрофлори. Вони також допомагають правильному засвоюванню пробіотиків, щоб ті не проходили через кишечник «транзитом», а ще пребіотики здатні блокувати розвиток патогенних бактерій.
Популярні аптечні пребіотики – це Хілак-Форте, препарати лактулози та ін. Між іншим, пребіотічні властивості мають і деякі продукти харчування, а точніше – вуглеводи, що містяться в них, не перетравлюються в шлунку і надходять у кишечник в неперетравленому вигляді. Такі вуглеводи містяться у:
- сирих пшеничних висівках;
- бананах;
- часнику;
- топінамбурі тощо.
У них містяться інулін і харчові волокна – все це служить «їжею» для корисної мікрофлори. Переварюючись у кишечнику ці речовини розпадаються, тим самим не даючи розвиватися патогенній мікрофлорі – у процесі розпаду синтезуються органічні кислоти, які перешкоджають росту шкідливих мікробів.
ВАЖЛИВО! Існують також і препарати-сінбіотики з комплексним складом, що містить як самі корисні мікроорганізми, так і речовини, необхідні для їх правильного закріплення та розмноження в організмі. У ролі таких речовин зазвичай виступають фрукто-олігосахариди (ФОС). Корисні бактерії харчуються цими ФОС у процесі «подорожі» травним трактом і при освоєнні в кишечнику – це підвищує ймовірність того, що здорова мікрофлора успішно приживеться в організмі.
