Хондропротектори

Людина народжена, щоб рухатися, але біль стає перепоною нормальному життю, руху і повсякденним радощам. Знерухомлення суглобів часто пов'язане з ушкодженнями сполучної тканини і запаленнями.

Гострий або тягнучий біль при кожному русі заважає ходити — і щоб уберегти себе від неприємних відчуттів, людина знерухомлюється, що призводить до ще важчих наслідків.

Сама назва групи лікарських препаратів «хондропротектори» говорить про те, що ці ліки захищають. Але сучасні лікарські засоби — це ще й ін'єкції, капсули і таблетки для відновлення суглобів.

Що таке хондропротектори

Хондропротектори — це група лікарських препаратів, які використовують в складі комплексної терапії і профілактики захворювань суглобових зчленувань.

Як правило, це симптоматичне лікування (зняття болю і запалень), яке триває довгі місяці. Деструктивний процес, який вже стартував в суглобі, потрібно зупинити, а потім по можливості максимально відновити пошкоджену тканину.

Процес відновлення рухливості складний і тривалий — тут марно чекати швидких результатів. Ефективність лікування залежить від стадії розвитку захворювання. Тому, з появою перших больових відчуттів при ходьбі, при відчутті скутості в нижніх кінцівках — зверніться до лікаря.

Тільки фахівець здатний оцінити важкість ситуації і вибрати правильні медичні препарати, ціни на які значно різняться, але як завжди не є орієнтиром для вибору.

Хондропротектори для суглобів можна вільно купити в будь-якій аптеці, але це не означає, що легковажний підхід до лікування дасть позитивний ефект.

Три покоління хондропротекторів — класифікація

Речовина хондроітин — це основний хондропротектор, який входить до складу синовіальної рідини, що наповнює суглоб і змазує суглобові кістки. Хондроітин грає найважливішу роль в процесі формування хрящової тканини і в метаболізмі. Відповідно, його брак в організмі загрожує серйозними захворюваннями.

Хондроітин — складова частина більшості хондропротекторів, які умовно поділяють на три покоління:

1. Природні препарати тваринного або рослинного походження — вони багаті хондроітином і глюкозаміном.
2. Медичні препарати з тими ж глюкозаміном та хондроітином, але в очищеному вигляді.
3. Препарати, що представляють собою композицію з очищеного хондроітину, глюкозаміну та інших корисних добавок і знеболюючих/протизапальних засобів (до складу входять також вітаміни, жирні кислоти та інші біодобавки).

Що краще діє і що вибрати? Вирішує лікар.

Коли лікар призначає хондропротектори?

Суглобовий хрящ — це як амортизатор, який бере на себе все навантаження при ходьбі і будь-яких рухах. Хворобливість суглобів з'являється, коли рівень хондроітину і глюкозаміну в синовіальній рідині знижується і суглобове зчленування вже не може повністю виконувати свою функцію «амортизатора».

Чому в кістках починаються деструктивні процеси? Для цього є кілька причин:

• генетична схильність (спадковість);
• малорухливий спосіб життя (сидяча робота, низька фізична активність в цілому);
• перенесені травми без реабілітаційного періоду;
• зайва вага, що призводить до надмірних навантажень на ноги;
• фізичні навантаження понад норму (наприклад, в професійному спорті);
• шкідливі звички (до прикладу, тютюнопаління);
• гормональні порушення (іноді призводять до змін в процесах синтезу хондроітину і глюкозаміну в складі синовіальної рідини).

Будь-які порушення нормальної роботи суглоба призводять до захворювань, при яких і призначають хондропротектори:

• артрити і ревматоїдні артрити;
• шийні остеохондрози і остеоартрози;
• подагра;
• артроз колінного суглобу;
• остеохондропатії та ін.

Спосіб введення препарату залежить від ступеню важкості і занедбаності захворювання. Що ефективніше — таблетки, капсули або ампули для уколів — визначає лікар. А мазі і креми зовнішнього застосування йдуть, як правило, в складі комплексної терапії.

Форми випуску хондропротекторів — що краще купити?

У клінічній практиці використовують 3 лікарські форми:

1. Таблетки і капсули для перорального прийому. Добре переносяться пацієнтами, практично без побічних ефектів. Але мають низьку ефективність, оскільки діюча речовина проходить довгий «шлях через шлунок», поки буде доставлена до місця призначення. Лікування тривале і з кумулятивним ефектом.
2. Внутрішньосуглобні або внутрішньом'язові ін'єкції. Діють швидко, але небезпечні побічними ефектами. Ще одна незручність — ін'єкції такого плану (особливо внутрішньосуглобні) виконуються виключно медичним працівником.
3. Креми, мазі, лосьйони, настоянки — використовуються на початкових стадіях розвитку хвороби або як супроводжуюча терапія.

Таблетки, капсули і мазі пацієнт може приймати в домашніх умовах самостійно. Ін'єкції — це те, з чим впорається тільки досвідчена медсестра. Всі призначення проводяться виключно фахівцем, з урахуванням усіх ризиків, включаючи кардіологічні.