Азитроміцин

Азитроміцин виробляють у таких лікарських формах:

• капсули по 125, 250 і 500 мг;
• таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 250 і 500 мг;
• гранульований порошок для приготування оральної суспензії, 200 мг/5 мл;
• ліофілізат для розчину для інфузій (крапельниць), 500 мг у флаконі.

Від чого допомагає Азитроміцин? Згідно з інструкцією із застосування, антибіотик призначається при інфекційних захворюваннях, спричинених бактеріями, чутливими до нього. Найчастіше це інфекції дихальних шляхів.

Для чого призначають Азитроміцин:

• для лікування бактеріальних інфекцій ЛОР-органів. Азитроміцин застосовують при ангіні (тонзиліті), фарингіті, синуситі, середньому отиті;
• інфекції нижніх дихальних шляхів. Препарат призначають при бактеріальному бронхіті та загостренні хронічного бронхіту, позалікарняної пневмонії.

Антибіотик Азитроміцин у формі внутрішньовенних інфузій (крапельниць) показаний для лікування позалікарняної пневмонії та запалення тазових органів. Позалікарняна пневмонія – це запалення легенів, яке виникає за межами лікарні або за 48 годин після надходження туди.

Крім того, прийом азитроміцину показаний для терапії:

• інфекцій шкіри та м'яких тканин (хронічна мігруюча еритема, бешиха, імпетиго, вторинна піодермія);
• генітальних інфекцій (уретрит / цервіцит, спричинені хламідіями – Chlamydia trachomatis).

Застосування Азитроміцину у дітей

Азитроміцин у таблетках і капсулах рекомендується застосовувати дітям з масою тіла понад 45 кг.

У вигляді оральної суспензії – дітям з масою тіла від 15 кг.

У вигляді інфузій (крапельниць) Азитроміцин для дітей не рекомендований.

Найчастіше Азитроміцин приймають перорально – тобто всередину.

Як приймати Азитроміцин

Дорослим пацієнтам і дітям з масою тіла від 45 кг показані наступні дози препарату:

• терапія інфекцій дихальних шляхів, м'яких тканин (крім хронічної мігруючої еритеми) – 1 таблетка або капсула Азитроміцину 500 мг (або 2 таблетки / капсули з дозуванням 250) на добу. Рекомендований курс лікування – 3 дні;
• лікування хронічної мігруючої еритеми У 1-й день лікування – 1 г (2 капсули Азитроміцину 500 мг) за 1 раз. З 2-го до 5-го дня лікування – по 500 мг на день;
• для лікування хламідійного цервіциту / уретриту – одноразово 1 г (2 таблетки Азитроміцину 500 мг).

Якщо пацієнт пропустив прийом, бракуючу дозу необхідно випити якомога раніше. Наступну дозу приймають за 24 години. Подвоювати добове дозування не можна.

Рекомендована тривалість курсів лікування препаратом вказана в інструкції із застосування. Але на практиці тільки лікар може визначити, скільки днів потрібно пити Азитроміцин залежно від діагнозу, тяжкості захворювання, наявності ускладнень та/або супутніх патологій.

Як пити Азитроміцин. Таблетки або капсули п'ють 1 раз на добу, за годину до їди або за 2 години після їди. Таблетки / капсули ковтають цілими, не розжовуючи.

Як приймати Азитроміцин дітям

Дітям віком до 6 років рекомендують приймати препарат у формі оральної суспензії. Для приготування 30 мл суспензії необхідно:

1. Шприцем набрати 18 мл чистої води (дистильованої або кип'яченої кімнатної температури).
2. Воду зі шприца додати у флакон з порошком і збовтати до отримання однорідної суспензії.

Готову суспензію можна зберігати до 5 діб.

Для прийому препарату використовують шприц або мірну ложечку. Рекомендоване дозування Азитроміцину дітям – 10 мг на 1 кг маси тіла 1 раз на добу впродовж 3 днів.

Для лікування хронічної мігруючої еритеми: 1-й день – 20 мг/кг маси тіла, а з 2-го до 5-го дня лікування – по 10 мг/кг маси тіла.

Важливо! Препарат протипоказаний дітям вагою менше ніж 15 кг. При масі тіла дитини від 45 кг їй призначають “доросле” дозування.

Про застосування Азитроміцину в інфузійній формі можна дізнатися з інструкції до препарату.

Відповідно до інструкції із застосування ліків Азитроміцин, їх заборонено приймати у таких випадках:

• за наявності алергії на макроліди / кетоліди та/або інші компоненти лікарського засобу;
• печінкової та/або ниркової недостатності;
• вираженої брадикардії, аритмії, важкої серцевої недостатності;
• одночасному прийому похідних алкалоїдів ріжків.

Азитроміцин належить до групи макролідних антибіотиків широкого спектра дії. Це означає, що він активний проти багатьох видів бактерій.

Серед переваг цього антибіотика слід зазначити такі:

• Азитроміцин можна застосовувати перорально один раз на добу, короткими курсами по 3-5 днів;
• він активний проти внутрішньоклітинних бактерій;
• накопичується у тканинах, створюючи високу концентрацію (у 200 разів вище, ніж у крові);
• має «постантибіотичний» ефект – високі концентрації препарату в тканинах зберігаються ще 5–7 днів після закінчення прийому;
• це один з найбезпечніших антибіотиків: у деяких випадках він може призначатися при вагітності, не впливає на нормальну мікрофлору і не спричиняє дисбактеріоз;
• дуже рідко спричиняє алергію.

Повідомлялося, що на азитроміцин може розвинутись алергія з важкими проявами, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію. У разі появи симптомів алергії препарат скасовують і призначають симптоматичну терапію. У деяких пацієнтів алергічні прояви поверталися після припинення симптоматичної терапії без подальшого прийому азитроміцину.

З обережністю застосовують Азитроміцин у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки, оскільки діюча речовина переважно виводиться печінкою. У разі виявлення порушення її функції прийом азитроміцину слід припинити.

Неправильне застосування азитроміцину, як і інших антибіотиків, може призвести до розвитку суперінфекції (інфекції, стійкої до будь-яких антибіотиків).

Згідно з українською інструкцією, Азитроміцин під час вагітності та ГВ (грудного вигодовування) не рекомендованийчерез недостатність даних про безпеку його застосування у ці періоди. Препарат призначають у випадках, коли очікуваний позитивний ефект для матері перевищує можливий ризик для плода / дитини.

З іншого боку, вважається, що Азитроміцин – це один із найбезпечніших антибіотиків. Міністерство охорони здоров'я США (FDA) класифікує його як препарат низького ризику пошкодження плоду. Щодо нього немає свідчень токсичної дії на плід за результатами досліджень у тварин.

Також останні наукові дослідження повідомляють, що Азитроміцин проникає у грудне молоко у дуже малих кількостях і не чинить негативного ефекту на дитину.

У кожному конкретному випадку рішення про призначення антибіотика Азитроміцин вагітним і жінкам, які годують груддю, повинен приймати лікар.

Про інші особливості препарату можна прочитати в інструкції із застосування Азитроміцину.

Азитроміцин зазвичай добре переноситься – побічні дії розвиваються досить рідко (у 9% випадків) і зазвичай виражені помірно.

У педіатричних дослідженнях найчастішими серед зареєстрованих побічних ефектів Азитроміцину були такі прояви:

• діарея (1-6%);
• біль у животі (1–4%);
• нудота (0,5-2%);
• блювання (1-6%);
• головний біль (1–2%);
• висипання на шкірі (0,4–2%);
• алергія на азитроміцин (трапляється дуже рідко, ≤1% випадків).

На відміну від терапії β-лактамними антибіотиками, дисбактеріоз і пов'язані з ним ускладнення при лікуванні Азитроміцином не характерні, оскільки він, як і інші макроліди, не впливає на нормальну мікрофлору кишечника.

Перед початком прийому Азитроміцину вивчіть інструкцію із застосування препарату, розділ «Побічні ефекти».

Азитроміцин потрібно приймати до або після їди? Препарат у пероральній формі рекомендується пити за 1 годину до їди або за 2 години після.

В інструкції не вказані особливості взаємодії азитроміцину з алкоголем. Однак відомо, що етиловий спирт токсично впливає на печінку, знижує імунні реакції, негативно впливає на серцево-судинну систему.

Внаслідок вживання алкоголю в період лікування азитроміцином зростає навантаження на організм (особливо на печінку, оскільки препарат метаболізується переважно нею). Зростає ризик побічних реакцій, а результативність лікування може знижуватися. Тому вкрай не рекомендується поєднувати Азитроміцин та алкоголь.

Згідно з результатами досліджень, Азитроміцин мінімально взаємодіє з іншими речовинами.

Повідомлялося про посилення кроворозріджувального ефекту після одночасного застосування азитроміцину та пероральних антикоагулянтів типу кумарину. І хоча переконливих доказів такої взаємодії представлено не було, рекомендується в період застосування азитроміцину та антикоагулянтів цього типу проводити більш частий моніторинг протромбінового часу (ПЧ).

Протипоказаний одночасний прийом азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків через теоретичну можливість розвитку ерготизму (отруєння алкалоїдами ріжків).

Не рекомендовано паралельне застосування азитроміцину з терфенадином, астемизолом і цизапридом через небезпеку розвитку тяжких порушень серцевого ритму.

Про інші взаємодії азитроміцину можна дізнатися з інструкції із застосування препарату.

Прийом азитроміцину в дозах, що перевищують рекомендовані, може викликати частий рідкий стул, нудоту, блювання, біль у животі.

Для лікування необхідно промити шлунок, прийняти активоване вугілля, провести симптоматичну терапію, спрямовану на підтримку життєвих функцій організму. Специфічного антидоту немає.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25° С.

• Державний реєстр лікарських засобів України — Азитроміцин
• Єдиний довідник ліків в Україні
• PubMed, Azithromycin: The First Broad-spectrum Therapeutic
• Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря, Чому макроліди зберігають свої позиції при інфекції нижніх дихальних шляхів?