Ітрунгар

Препарат ефективний при мікозах (грибкових інфекціях), спровокованих збудниками, чутливими до дії ітраконазолу. Може бути призначений пацієнтам, що страждають:

• молочницею – кандидозом (оральним, вульвовагінальним);
• грибком нігтів (оніхомікозом);
• висівкоподібним лишаєм;
• грибковим кератитом;
• системними мікозами, при яких грибок вражає внутрішні органи (аспергільозом, кандидозом, криптококозом);
• надзвичайно рідкісними системними мікозами (гістоплазмозом, бластомікозом, споротрихозом тощо).

Максимальна ефективність препарату досягається за умови його прийому відразу ж після вживання висококалорійної їжі. Капсули ковтають цілими, не розжовуючи.

При вульвовагінальному кандидозі можливі дві схеми лікування: 2 прийоми по 200 мг ітраконазолу протягом доби або ж 200 мг на добу впродовж трьох днів.

Оральний кандидоз лікується прийомом 100 мг на добу протягом 15 днів.

Дерматомікози та висівкоподібний лишай лікуються протягом 7 днів добовою дозою 200 мг. Якщо кератинізація досягає значного ступеня, добове дозування подвоюється. Тривалість лікування грибкового кератиту при тій же добовій дозі (200 мг) триває до трьох тижнів.

Для лікування оніхомікозу (грибка нігтів) передбачений тижневий курс, під час якого щодня потрібні два прийоми по 200 мг ітраконазолу. При грибку нігтів рук потрібно пропити 2 курсу Ітрунгару. Лікування оніхомікозу на ногах потребує трьох курсів. Перерва між курсами має становити три тижні. Результати лікування будуть помітні у міру наростання нової нігтьової пластини, не ураженої інфекцією.

Системні мікози є більш важким станом, тому терапія може вимагати лікування тривалістю від 2 до 12 місяців.

Клінічний ефект препарату повністю проявляється через 2–4 тижні після закінчення терапії хворих на мікози шкіри та через 6–9 місяців після закінчення лікування пацієнтів з оніхомікозом (у міру зміни нігтів).

Інструкція із застосування препарату безпосередньо не забороняє поєднувати лікарський засіб й алкоголь. Однак прийом Ітрунгару створює навантаження на печінку, що в окремих випадках призводило до гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. Оскільки етанол також переробляється печінкою, доцільно утриматися від його прийому на тлі лікування (особливо при тривалому прийомі препарату), щоб знизити ризик можливих побічних ефектів.