Триакутан

Триакутан мазь застосовується в терапії дерматологічних захворювань грибкового і бактеріального походження, а також тих, у клінічній картині яких присутній свербіж різного ступеня інтенсивності.

Основними показаннями до призначення Триакутану є:

• різні форми дерматозів, особливо ускладнених вторинними інфекціями (патогенними мікроорганізмами), чутливими до головної діючої речовини препарату;

• ураження епідермісу грибковими патогенами, особливо тих, що відносяться до груп дерматофітів або дріжджових грибів;

• патології шкіри грибкового або бактеріального генезу, спровоковані чутливими до головної діючої речовини Триакутану збудниками.

ВАЖЛИВО! Триакутан не призначений для застосування в офтальмології.

Молочниця або кандидоз - захворювання грибкової етіології, збудником якого є гриби роду кандида. У більшості випадків воно розвивається в піхві у жінок і в роті у немовлят. В силу того, що Триакутан призначений тільки для зовнішнього застосування, його не застосовують при терапії молочниці, адже в такому випадку довелося б обробляти слизову оболонку.

Герпес - захворювання вірусної етіології, у зв'язку з цим мазь Триакутан не є ефективною в лікуванні цього захворювання. Спектр дії препарату - тільки бактерії і гриби.

У боротьбі з лишаєм Триакутан застосовується тільки в тих випадках, коли захворювання спровоковано грибковим збудником, а не вірусним. В такому випадку можна очікувати швидкого зниження свербежу з подальшою ліквідацією патологічного процесу.

Препарат призначається дерматологом при наявності відповідних показань за результатами проведеної діагностики. Застосовується мазь двічі на добу (або за рекомендаціями лікаря), принцип її нанесення наступний:

1. видавити кульку мазі на центр ураженої ділянки шкіри;

2. рівномірно розподілити по всій ураженій поверхні тонким шаром;

3. почекати 10 хвилин, щоб мазь максимально вбралася, залишки видалити сухим ватним диском.

Тривалість терапії підбирається лікарем індивідуально і становить від 1 до 4 тижнів. Якщо протягом цього періоду клінічна картина не змінюється, слід переглянути діагноз або, можливо, змінити тактику терапії.

Даних про використання мазі вагітними не існує, оскільки подібні дослідження не проводилися. При цьому лікарі сходяться на думці, що через місцеву дію Триакутан може застосовуватися вагітними жінками, але тільки якщо очікувана користь для матері перевищує передбачувані ризики для плоду. При цьому не слід застосовувати його тривало і на великих ділянках шкіри.

Як у мазі, так і в кремі присутні однакові діючі компоненти, їхня концентрація також ідентична. Різниця полягає лише в структурі цих препаратів:

• мазь - її структуру складають жири, завдяки чому вона глибше проникає в тканини і краще підходить при сухих ураженнях епідермісу;
• крем - крім жирів до складу включена вода, через що крем вбирається не так глибоко, але краще підходить при вологих ураженнях шкіри.

Таким чином, вибір лікарської форми залежить від характеру захворювання, а також ступеня і глибини ураження тканин.