Спазмалгон

Спектр показань Спазмалгону обмежується усуненням слабкого або помірно вираженого больового синдрому за наступних станів:

• головний біль;
• зубний біль;
• менструальний біль;
• дискінезія жовчовивідних шляхів;
• жовчна колька;
• ниркова колька;
• дизуричні явища при циститі;
• спазми шлунка та кишечника.

При цьому в інструкції із застосування вказується, що Спазмалгон при головному, зубному або будь-якому іншому болю слід застосовувати короткими курсами – не довше ніж 3 дні. Якщо ж болючі відчуття не проходять або посилюються, слід негайно відвідати лікаря для визначення справжніх причин дискомфорту (можлива хірургічна патологія) та корекції медикаментозного впливу.

Важливо: незважаючи на широке застосування Спазмалгону, його не слід призначати собі самостійно. Препарат має досить великий перелік протипоказань, тому приймати його слід лише за призначенням фахівця та з урахуванням поточного стану здоров'я.

В інструкції із застосування таблеток Спазмалгон вказується, що препарат слід приймати після їди, щоб не відбулося подразнення слизової оболонки шлунка.

Стандартно лікувальні ефекти Спазмалгону починають проявлятися через 15-30 хвилин після прийому таблетки. Середній час дії препарату становить 4-6 годин.

Таблетки Спазмалгон можна приймати дітям від 15 років і дорослим. Для них наводиться єдине дозування – 1-2 таблетки на день. Максимальне добове дозування – 2 таблетки. У разі його перевищення можливе передозування Спазмалгону, яке небезпечне, перш за все, ураженням печінки та нирок, а також паралічем дихальних шляхів.

В інструкції до Спазмалгону у вигляді розчину для ін'єкцій зазначається, що препарат призначений виключно для внутрішньом'язового введення. При цьому проводити маніпуляцію може тільки медичний працівник (з огляду на наявність ризику розвитку анафілаксії у людей з підвищеною чутливістю до компонентів препарату). До групи ризику входять люди з різними проявами алергії – на продукти харчування, медикаменти, алкоголь, харчові барвники тощо.

Разове дозування Спазмалгону в уколах для підлітків від 15 років і дорослих людей коливається від 2 мл до 5 мл, залежно від вираженості больового синдрому та відповіді організму на лікування. У разі недостатнього зниження болю допускається повторне введення препарату через 6-8 годин. На добу можна ввести не більше 6 мл Спазмалгону.

Після зниження інтенсивності болю Спазмалгон в уколах скасовують і переводять пацієнта на пероральне лікування знеболюючими та спазмолітичними препаратами. Якщо протягом 2-3 днів усунення болю не відбулося, застосування Спазмалгону припиняють і підбирають інший, більш ефективний препарат.

Важливо: через те, що Спазмалгон знижує тиск, його слід з обережністю приймати людям зі схильністю до непритомності та/або з артеріальною гіпотензією. Також обережності застосування вимагають деякі інші стани – інфаркт міокарда, серцево-судинна патологія, захворювання печінки та шлунка.

В інструкції до Спазмалгону вказується, що побічні ефекти здебільшого викликані присутністю в препараті метамізолу натрію (це діюча речовина відомих ліків Анальгін). Тим не менш, побічні дії Спазмалгону зазвичай мають тимчасовий характер і проходять самостійно після відміни препарату.

Серед побічних ефектів, що найчастіше зустрічаються, слід виділити:

• алергічні реакції – свербіння та червоні плями на шкірі, шкірні висипання, ринокон'юнктивіт, набряк тканин, кропив'янка, анафілактичний шок;
• сухість у роті, запор, загострення виразкових процесів у шлунку та 12-палій кишці;
• біль і тяжкість у правому підребер'ї, відрижка, нудота, пожовтіння шкіри та слизових оболонок;
• падіння артеріального тиску, почастішання серцевого ритму;
• розмитість зору, головний біль, запаморочення;
• зменшення виділення сечі, поява у сечі крові та/або білка, а при тривалому прийомі Спазмалгону – розвиток ниркової недостатності.

Важливо: поява будь-якого з побічних ефектів Спазмалгону вимагає негайного звернення до лікаря. Це дозволить своєчасно діагностувати небезпечний для здоров'я стан і вжити відповідних заходів.

В інструкції із застосування Спазмалгону вказується, що вагітність належить до протипоказань для лікування препаратом.

Також відомо, що діючі речовини Спазмалгону проникають у грудне молоко у кількостях, здатних вплинути на немовля. Тому при ГВ (грудному вигодовуванні) препарат не застосовують або на час лікування ним переводять дитину на годування молочними сумішами.

В інструкції вказується, що алкоголь та Спазмалгон посилюють негативні ефекти один одного, тому їхнє поєднання є вкрай небажаним.

Часте питання – чи можна пити Спазмалгон від головного болю після алкоголю? Ні, не можна. Обидва спазмолітики, що входять до складу препарату (пітофенон та фенпівериній), негативно впливають на ЦНС, внаслідок чого можлива поява сильної сонливості, психомоторного збудження аж до галюцинацій.

Негативно впливає на здоров'я і третій компонент Спазмалгону – метамізол натрію. Він сам по собі негативно впливає на клітини печінки, а алкоголь посилює цю руйнівну дію. У результаті можливий розвиток печінкових проблем аж до токсичного руйнування гепатоцитів (клітин печінки).

Пити Спазмалгон без ризику для здоров'я можна лише через 48 годин після вживання алкоголю.

Но-шпа є спазмолітичним препаратом з діючою речовиною дротаверином гідрохлоридом. Він чинить розслаблюючу дію на порожнисті органи з гладкою мускулатурою – шлунок, жовчний міхур і жовчні протоки, кишечник, матку, сечовий міхур та сечовивідні шляхи. Тому у випадках, коли внутрішній дискомфорт спричинений спазмом гладкої мускулатури, немає особливої ​​різниці, що прийняти – Спазмалгон або Но-шпу (головне, щоб не було протипоказань). Однак якщо природа болю інша, наприклад, це зубний біль, то Но-шпа не матиме належного ефекту, у той час як Спазмалгон принесе полегшення.

Комбіспазм – це комбінований засіб, до складу якого входять анальгетик/антипіретик парацетамол та спазмолітик дицикломін. Комбіспазм усуває головний, зубний, м'язово-суглобовий, менструальний біль, а також ниркову кольку. Крім того, він ефективний при кишкових кольках, синдромі подразненого кишечника, спастичних запорах та метеоризмі. Тому якщо порівнювати основні ефекти, то Спазмалгон і Комбіспазм можна застосовувати за однакових станів. Крім того, Комбіспазм має більш вузькоспрямовану дію на травний тракт.

Темпалгін – це комбінований препарат, що складається з НПЗЗ метамізолу натрію (анальгіну) та антидепресанту з седативною дією темпідону. Таке поєднання діючих речовин забезпечує знеболювання, зниження вираженості запалення, а також усуває тривожність і пов'язаний з нею головний біль напруги. Порівняно зі Спазмалгоном, Темпалгін має більш обмежений спектр показань – зубний і головний біль, біль у м'язах та суглобах, біль при невралгії.

Спазмомен – спазмолітик, який входить до групи препаратів, що використовуються при функціональних розладах ШКТ. Діюча речовина – отилоній бромід. "Сфера відповідальності" Спазмомену – дистальний відділ товстого кишечника, а саме – ободова та пряма кишка. Препарат розслабляє гладку мускулатуру цих відділів, усуваючи кишкові кольки, метеоризм і здуття живота. Крім того, Спазмомен застосовується для симптоматичного лікування синдрому подразненого кишечника. Таким чином, Спазмомен та Спазмалгон – це принципово різні препарати, що відрізняються діючими речовинами, механізмом дії та терапевтичними ефектами.

Седалгін – це комбінований анальгетик та антипіретик, який здатний усувати виражений біль, знижувати температуру тіла, а також надавати помірну седативну дію. До складу всіх ліків лінійки Седалгін входить метамізол натрію (анальгін), а інші діючі речовини можуть відрізнятися. Препарат призначають для усунення післяопераційного дискомфорту, зубного, головного, менструального, посттравматичного та післяопікового болю, а також при запаленні периферичних нервів і суглобів. Таким чином, спектр показань Седалгіну значно ширший, ніж Спазмалгону. Але призначати той чи інший препарат має виключно лікар, оскільки в обох засобів досить великі списки протипоказань.