Ламівудин табл. в/о 150 мг контейнер №60

Ламівудин – це противірусний препарат прямої дії, що широко використовується для лікування ВІЛ-інфекції. Його діюча речовина – ламівудин. Ліки дозволені до застосування в дорослих пацієнтів і дітей старше трьох місяців з масою тіла понад 14 кг (у формі таблеток).

Форми випуску

В аптеках України Ламівудин представлений таблетками, вкритими оболонкою, по 150 мг.

Показання до застосування

Інструкція описує єдине показання до застосування Ламівудину – лікування ВІЛ-інфекції.

Режим дозування

Таблетки ковтають всередину цілими або попередньо подрібнивши їх і додавши до невеликої кількості їжі / води.

Рекомендовані дозування противірусних ліків:

• дорослі та підлітки, вага яких перевищує 30 кг – по 1 таблетці двічі на добу або 2 таблетки 1 раз на день;
• діти з масою тіла 21-30 кг – півтори таблетки (225 мг) на добу або пів таблетки вранці та цілу ввечері;
• діти 14-21 кг – 1 таблетка на добу або 75 мг (1/2 таблетки) 2 рази на день.

Зверніть увагу: якщо вага дитини менше 14 кг, Ламівудин їй призначають у формі перорального розчину. Досвід застосування цих ліків у дітей до 3 місяців недостатній.

Протипоказання

Ламівудин не призначають пацієнтам з індивідуальною гіперчутливістю до основної діючої речовини, а також допоміжних компонентів препарату.

Особливості застосування

Пацієнти з помірною та тяжкою нирковою недостатністю вимагають корекції дози ламівудину, оскільки його кліренс (виведення) знижується, а концентрація в крові відповідно зростає. Це підвищує токсичність препарату.

Ліки можуть спричиняти різні порушення функції певних клітинних структур – мітохондрій. Вони особливо виражені, якщо комбінувати ламівудин з зидовудином, ставудином і аналогічними противірусними засобами.

Є повідомлення про мітохондріальну дисфункцію у ВІЛ-негативних дітей, матері яких приймали Ламівудин (під час вагітності або лактації). У них відзначалися підвищення рівнів лактату та ліпідів у крові, зниження кількості еритроцитів, нейтрофілів. Зазвичай ці небажані реакції минущі. Однак можливий і розвиток пізніх неврологічних порушень – аномальної поведінки, судом, підвищення артеріального тиску. Як довго вони можуть зберігатися, нині невідомо.

За одночасного застосування ламівудину з тенофовіру дизопроксилу фумаратом і абакавіром або диданозином може розвинутися резистентність (стійкість) на ранній стадії.

У деяких пацієнтів, які отримують комбіновану антиретровірусну терапію (АРВТ), можуть перерозподілятися жирові відкладення з формуванням «горба буйвола» на задній поверхні шиї, збільшенням молочних залоз, витонченням підшкірно-жирової клітковини в ділянці обличчя та кінцівок, підвищенням рівня глюкози й ліпідів у крові.

Важливо! Лікування Ламівудином не зменшує ризик інфікування партнера ВІЛ-інфекцією при статевому контакті. Як монотерапія ці ліки не використовуються.

У період вагітності противірусний препарат може застосовуватися тільки за суворими показаннями – якщо користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Годувати грудьми ВІЛ-позитивним матерям не рекомендується, тому що і вірус, і ліки проникають у грудне молоко.

Докладніше особливості застосування ламівудину описані в інструкції.

Побічні ефекти

Інструкція описує такі можливі побічні ефекти Ламівудину:

• головний біль і безсоння;
• кашель;
• нудота, блювання, біль у животі;
• розлад стула (діарея);
• у поодиноких випадках панкреатит і гепатит;
• зміни з боку крові – зниження кількості еритроцитів, тромбоцитів, нейтрофілів;
• підвищення рівня пролактину;
• лактоацидоз;
• підвищення рівня печінкових ферментів;
• шкірні висипання та інші.

Взаємодія з лікарськими засобами та їжею

Таблетки можна приймати незалежно від їди.

Відзначалися випадки печінкової декомпенсації (аж до смерті) в пацієнтів з ВІЛ і гепатитом С, які отримують комбіновану терапію – АРВТ + інтерферон-альфа (зокрема з рибавірином).

За одночасного застосування ламівудину із зидовудином можливе помірне збільшення максимального рівня останнього, хоча загалом на концентрацію противірусного засобу це впливає незначно.

Ламівудин не рекомендується поєднувати із залцитабіном, оскільки він може пригнічувати внутрішньоклітинне фосфорилювання цих ліків.

Докладніше взаємодія ламівудину з іншими лікарськими засобами описана в інструкції.

Передозування

Смертельних випадків при гострому передозуванні ламівудину досі не було зареєстровано. За перевищення рекомендованих дозувань ліків проводиться підтримувальна терапія, можливе проведення гемодіалізу.

Умови зберігання

Зберігати таблетки Ламівудин потрібно при температурі не вище 30 оС в недоступному для дітей місці.

Кому можна

Алергікам	За призначенням лікаря
Вагітним	У разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини
Водіям	З обережністю до з'ясування індивідуальної реакції на препарат
Дітям	З масою тіла більше 14 кг
Діабетикам	За призначенням лікаря
Годуючим	Не можна