Аделів - інструкція, склад, спосіб застосування

Адеметіонін відіграє важливу роль у багатьох біохімічних реакціях в організмі і широко використовується в медичній практиці для лікування різних захворювань печінки. Його дія на печінку багатогранна і включає кілька важливих аспектів:

• детоксикація. Одна з ключових функцій печінки – обробка та видалення токсинів, лікарських сполук, алкоголю та інших шкідливих речовин. Адеметіонін бере участь у багатьох ферментативних реакціях, які допомагають зруйнувати та вивести токсини з організму. Він активує різні ферменти, такі як глутатіон, які грають вирішальну роль у детоксикації;
• захист від пошкоджень – адеметіонін має антиоксидантні властивості – запобігає пошкодженням клітин печінки (гепатоцитів), спричиненим окислювальним стресом. Окислювальний стрес виникає при накопиченні в організмі вільних радикалів, що несприятливо впливають на гепатоцити. Адеметіонін нейтралізує вільні радикали, захищаючи гепатоцити від ушкоджень;
• відновлення та регенерація – печінка має дивовижну здатність регенерувати пошкоджені клітини. Адеметіонін відіграє важливу роль у процесі відновлення, сприяючи утворенню нових клітин печінки та покращенню їхньої функціональності;
• захист від запалення. Запалення є одним з основних механізмів пошкодження печінки. Адеметіонін виявляє протизапальні властивості, знижує рівень запальних медіаторів, сприяючи зниженню запальної відповіді у печінці.

Крім гепатопротекторних властивостей, Аделів впливає на настрій та психічне здоров'я. Адеметіонін необхідний для синтезу гормонів серотоніну, дофаміну та норадреналіну. Вони регулюють настрій, сон, емоції. Тому препарат може бути корисним під час лікування депресії, тривожних розладів та інших психічних проблем.

Важливо! Аделів має протипоказання та побічні ефекти, тому має застосовуватись лише за рекомендацією лікаря.

Аделів рекомендують як додаткове джерело адеметіоніну при внутрішньопечінковому холестазі – патологічному стані, за якого відбувається порушення відтоку жовчі з печінки в жовчні протоки. Це може спостерігатися при багатьох захворюваннях різних рівнях гепатобіліарної системи:

• Печінка. Внутрішньопечінковий холестаз може бути викликаний захворюваннями печінки, такими як цироз, вірусний гепатит, спадкові порушення метаболізму (наприклад, гемохроматоз, альфа-1-антитрипсинова недостатність) або токсичними ураженнями печінки алкоголем, лікарськими препаратами.
• Жовчні протоки. Блокування жовчних проток спостерігається при жовчнокам'яній хворобі, стриктурах (звуженнях) жовчних проток або вроджених аномаліях жовчовивідних шляхів. Також порушення відтоку жовчі може бути симптомом холангіту – запалення жовчних проток.
• Жовчний міхур. Холецистит – запалення жовчного міхура – також може супроводжуватися внутрішньопечінковим холестазом.

Враховуючи вплив адеметіоніну на психічний стан, Аделі також доцільно використовувати при депресіях.

Препарат використовують у лікуванні лише дорослих пацієнтів, а тривалість курсу терапії визначається у кожному разі індивідуально.

У загальному випадку Аделів рекомендується приймати по 1-2 таблетки двічі на добу, запиваючи достатнім об'ємом рідини.

Важливо! Щоб збільшити біодоступність адеметіоніну (кількість речовини, яка всмоктується з кишечника в кров), необхідно приймати препарат між їдою. Рекомендується пити таблетки за 1 годину до їди або через 2 години після їди.

Так, препарат має побічну дію, пов'язану з особливостями впливу адеметіоніну на внутрішні органи. Найбільш поширені небажані реакції:

• біль у животі, розлад травлення;
• астенія;
• головний біль;
• порушення сну;
• тривожність;
• шкірний свербіж.

Аделів і Гептрал – це дві різні торгові назви ліків, що містять однаковий активний компонент – адеметіонін. Гептрал має свої особливості:

• випускається у двох формах – кишковорозчинні таблетки та порошок для приготування розчину для ін'єкцій;
• вміст адеметіоніну в таблетці Гептралу вищий, ніж у Аделіву – 500 мг;
• вища вартість в аптеках.

Важливо! Вибір між Аделівом і Гептралом має здійснюватися кваліфікованим медичним фахівцем з урахуванням тяжкості захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта.