Алерон - інструкція, склад, спосіб застосування

Інструкція із застосування препарату містить наступні показання до його прийому:

• кропив'янка ідіопатичного походження (з невстановленими причинами);
• алергічний риніт у гострій і хронічній формі;
• алергічний кон'юнктивіт сезонного і хронічного характеру;
• екземи шкіри будь-якої природи;
• сінна лихоманка;
• дерматози (пошкодження верхнього шару шкіри);
• ангіоневротичний набряк та ін.

Призначається Алерон від алергії, викликаної різними алергенами: укусами комах, їжею (цитрусові, мед тощо), цвітінням рослин, пилом та ін.

У складі комплексної терапії Алерон може застосовуватися для зниження ризику алергічних реакцій при лікуванні бронхіальної астми, а також при прийомі сильнодіючих антибіотиків або вакцин.

ВАЖЛИВО! Алерон для дітей дозволений до застосування тільки з 6-річного віку.

Таблетку слід проковтнути не розжовуючи і запити достатньою кількістю рідини, найкраще - чистою водою.

Курс лікування може тривати:

• при загальних алергічних аномаліях - протягом 4-7 днів, за рекомендацією лікаря;
• при сінній лихоманці - від 3 до 6 тижнів, за призначенням лікуючого лікаря з урахуванням динаміки одужання.

Максимальна доза Алерону за добу для дітей - не більше однієї таблетки, для дорослих - не більше двох таблеток, причому приймати їх слід з 12-годинним інтервалом.

Добове дозування і тривалість лікування Алероном при наявній хронічній нирковій недостатності (ХНН) та/або літньому віці пацієнта слід підбирати з особливою обережністю.

Дія Алерону при вагітності до кінця не вивчена, тому не рекомендується приймати препарат у жодному з її триместрів. Оскільки компоненти Алерону виділяються з грудним молоком, то при призначенні ліків під час ГВ слід або припинити годування, або замінити препарат.

Хоча дигідрохлорид левоцетиризину не потенціює (не посилює) дію етанолу на організм, інструкція із застосування рекомендує утриматися від вживання спиртовмісних напоїв на час лікування Алерону.

У складі цих препаратів містяться схожі, але все ж різняться діючі компоненти (дигідрохлорид левоцетиризину в Алероні та дигідрохлорид цетиризину в Цетрині). Тому призначати Алерон або Цетрин може тільки лікар, спираючись на дані про переносимість діючих речовин та особливості захворювання.

Це стосується і вибору між препаратами Алерон і Лоратадин (активний компонент Лоратадину - однойменна речовина лоратадин).

Ліки Алерон при тривалому лікуванні хронічних алергічних захворювань або при різких передозуваннях можуть викликати сонливість, запаморочення, сухість у роті, напади нудоти. В усіх інших випадках ліки Алерон від алергії викликають побічні реакції організму досить рідко.