Церебролізин - інструкція, склад, спосіб застосування

Показання до застосування Церебролізину ґрунтуються на його здатності активувати відновлювальні процеси в головному мозку (нейротрофічна дія).

Препарат позитивно впливає на здатність до запам'ятовування, покращує пам'ять, сприяє концентрації уваги.

Зважаючи на ці особливості, лікарі призначають Церебролізин при деменції – зниженні пізнавальних процесів, набутому недоумстві. Крім того, інструкція із застосування Церебролізину містить і такі показання, як:

• ушкодження головного мозку внаслідок перенесеної травми;
• хвороба Альцгеймера;
• ішемічний інсульт у гострій формі та реабілітація після нього;
• струс мозку;
• дисциркуляторна енцефалопатія;
• стани після хірургічних операцій на головному мозку.

Перед застосуванням слід ознайомитися з рекомендаціями, як колоти Церебролізин. Відповідно до інструкції, дози препарату, кратність ін'єкцій і курс лікування залежать від характеру та типу хвороби, форми її перебігу, вікових обмежень.

Важливо! Враховуючи особливості показань до застосування Церебролізину, застосовувати його можна тільки за призначенням лікаря. Саму процедуру ін'єкції також краще довірити досвідченим медичним працівникам.

Методи введення ліків – внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

Як вводити Церебролізин, залежить від тяжкості захворювання. У виняткових випадках призначається одноразова доза 50 мл внутрішньовенно. Для цієї інфузії Церебролізин розчиняється фізрозчином або розчином Рінгера. Вводиться такий склад повільно протягом 15-60 хвилин.

Важливо! При швидкому введенні можливі запаморочення, сонливість, тремор, головний біль, тахікардія, аритмія, біль у ділянці серця, підвищене потовиділення, висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, почервоніння.

Зазвичай випадків лікар призначає курс лікування з певною кількістю ін'єкцій:

• при гострих патологічних станах, включаючи ішемічний інсульт та травми мозку, призначається дозування 10-50 мл один раз протягом дня;
• при ускладненнях після інсульту доза становить до 50 мл залежно від ступеня тяжкості стану;
• при деменції та хворобі Альцгеймера добова доза становить 5-30 мл.

Як розчинник можна використовувати 0,9% розчин натрію хлориду (фізрозчин), розчин Рінгера або 5% розчин глюкози для ін'єкцій.

Приготовлений розчин залишається фізично стабільним протягом доби за умови зберігання при кімнатній температурі. Однак з метою збереження мікробіологічної безпеки все ж таки рекомендується вводити препарат відразу ж після приготування.

Якщо для інфузійного вливання використовується внутрішньовенний катетер, перед і після процедури його слід промивати фізрозчином.

Важливо! Церебролізин внутрішньовенно у нерозбавленому вигляді можна вводити щонайбільше 10 мл. При використанні від 10 мл до 50 мл його вводять лише розбавленим, шляхом повільної інфузії.

Інструкція із застосування рекомендує вводити Церебролізин у м'яз без попереднього розведення, якщо об'єм, що використовується, не перевищує 5 мл.

Важливо! Набирати розчин з ампули слід безпосередньо перед введенням, при цьому можна проводити забір препарату тільки один раз. Відкриту ампулу з розчином заборонено зберігати.

Церебролізин несумісний з:

• розчинами, що містять ліпіди;
• ліками, які можуть змінювати рН розчину Церебролізину;
• розчинами амінокислот, вітамінів;
• серцево-судинними препаратами.

У педіатрії препарат дозволено виключно у ситуаціях, коли є дійсно вагомі причини для його використання. Призначається згідно з показаннями до застосування, зазначеними в інструкції.

Тільки лікар може призначити використання Церебролізину новонародженому.

Дітям віком від 6 місяців дозування Церебролізину підбирають виходячи з їхньої маси тіла – по 0,1 мл на 1 кг ваги при неврологічних порушеннях будь-якої природи та різного ступеня тяжкості. При цьому добова доза має не перевищувати 2 мл препарату.

Залежно від динаміки одужання, курс лікування коригується лікарем. Загальна тривалість терапії зазвичай становить від 10 до 20 днів.

За необхідності курс лікування призначається повторно через проміжок часу, що дорівнює періоду попереднього лікування.

При повторних ін'єкціях Церебролізину лікар зазвичай скорочує кратність застосування препарату до 2-3 разів на тиждень.

Препарат має високий профіль безпеки та покращує результат відновного постінсультного лікування. Застосовується у комплексній терапії постінсультних станів.

За допомогою ліків Церебролізин можна мінімізувати, а в деяких випадках й уникнути серйозних ускладнень після ішемічного інсульту.

Незалежно від причини виникнення деменції, застосування Церебролізину значно покращує когнітивні функції та здатність пацієнтів до самообслуговування. Завдяки дії препарату уповільнюються нейродегенеративні процеси.

Інструкція не рекомендує використовувати Церебролізин:

• при епілепсії;
• при підвищеній чутливості до основних та/або допоміжних компонентів препарату;
• пацієнтам з порушеннями функції нирок, зокрема з нирковою недостатністю;
• при грудному вигодовуванні;
• дітям віком до 6 місяців.

Вагітним препарат призначають лише після детального вивчення та зіставлення очікуваної користі для матері з потенційним ризиком для плода.

Побічні реакції під час використанні препарату виявляються зрідка й переважно при швидкому введенні Церебролізину внутрішньовенно.

У місці ін'єкції може виникати відчуття печіння та почервоніння.

За вікових змін в організмі у пацієнтів похилого віку можуть відзначатися такі побічні ефекти Церебролізину:

• з боку ЦНС – запаморочення, тремор, сонливість, головний біль;
• з боку серцево-судинної системи – гіпертензія (підвищення артеріального тиску), гіпотензія (зниження артеріального тиску), аритмія, прискорене серцебиття, біль у серці;
• з боку імунної системи – анафілактичний шок, алергічні симптоми, пропасниця, озноб;
• з боку органів дихання – задишка, біль у грудях, гіпервентиляція.

Також серед побічних ефектів Церебролізину іноді відзначаються кропив'янка, почервоніння шкірних покривів, нудота, запори та ін.

Лікарі не рекомендують поєднувати прийом алкоголю та церебролізину через нейротоксичність алкоголю, яка негативно відображається на терапевтичному ефекті.

Порівнювати ефективність дії Актовегіну і Церебролізину неможливо, оскільки вони містять абсолютно різні діючі речовини та належать до різних фармакотерапевтичних груп.

Церебролізин – пептидний концентрат, що виробляється з головного мозку свиней, препарат з групи “Психостимулюючі засоби та ноотропи”.

Актовегін – гемодіалізат крові телят, що впливає на метаболічні процеси.

Хоча обидва препарати мають схожі показання і випускаються в однаковій формі – у вигляді ін'єкційного розчину – рішення про застосування Церебролізину або Актовегіну повинен ухвалювати лікар, спираючись на результати клінічного обстеження пацієнта.

Комбінація

Схеми комплексної терапії прописує лікар. Допускається паралельне застосування Церебролізину та Актовегіну, але слід враховувати, що інструкція не рекомендує змішувати їх в одному шприці чи крапельниці.