Декатилен - інструкція, склад, спосіб застосування

Ні, до складу препарату не входять антибактеріальні засоби (антибіотики). Декатилен містить лише антисептик та анестетик.

На відміну від антибіотиків, Декатилен не викликає звикання та резистентності (стійкості бактерій до діючої речовини). Приймаючи його, можна не побоюватися, що наступного разу він не працюватиме належним чином. Однак у деяких випадках лікар може призначити Декатилен на додаток до лікування антибіотиком.

Застосування Декатилену показано при таких захворюваннях:

• Гінгівіт – гостре або хронічне запалення ясен, при якому не уражається зубоясневе з'єднання. Запалення при гінгівіті може бути локальним (розвиватися на певній ясенній ділянці) або генералізованим (охоплювати всі ясна).
• Виразковий, афтозний стоматит – запалення слизової оболонки ротової порожнини, що супроводжується появою у ній виразок, ранок.
• Тонзиліт – запальне захворювання, під час якого уражається один або обидва піднебінні мигдалики. У гострій фазі називається ангіною.
• Ларингіт – захворювання, за якого запалюється слизова оболонка та зв'язки гортані, може протікати у гострій чи хронічній формах. Найчастіше викликається вірусами.
• Фарингіт – запальне захворювання задньої стінки горлянки. Найчастіше протікає у гострій формі, рідше – у хронічній.

Також Декатилен застосовують для лікування змішаних інфекційних процесів у ротоглотці (тільки за призначенням лікаря).

Декатилен можна використовувати і за неприємного запаху з рота.

Важливо! Попри поширену оману, Декатилен не призначається від кашлю. Проте при нав'язливому болісному кашлі препарат може полегшувати неприємні відчуття у горлі, зменшувати подразнення.

Як допоміжний препарат місцевої дії Декатилен може призначатися у лікуванні ангіни (катаральної, лакунарної або Плаута-Венсана), кандидозу глотки або ротової порожнини.

З протизапальною та знеболювальною метою Декатилен може бути застосований під час післяопераційного періоду після видалення зубів або піднебінних мигдаликів (тонзилектомії).

В інструкції до Декатилену вказується, що дорослим його потрібно приймати у гострій фазі запального процесу по 1 таблетці кожні 2 години. Після зменшення вираженості запальних симптомів (болю, почервоніння, набряку слизових оболонок) дозування Декатилену слід зменшити до 1 таблетки кожні 4 години.

Таблетки Декатилен слід розсмоктувати повільно, в жодному разі не розжовувати (через розжовування знижується ефективність препарату). Декатилен не потрібно запивати водою.

Важливо! Максимальна доза препарату у гострій фазі становить від 10 до 12 таблеток на добу, а після зменшення симптоматики – 6 таблеток на добу.

Тривалість курсу визначається лікарем індивідуально для кожного пацієнта. Також до лікаря необхідно звернутися, якщо після 5 днів лікування Декатиленом стан хворого не покращився або, навпаки, погіршився.

Згідно з інструкцією із застосування Декатилену, його можна призначати дітям починаючи з 4-річного віку за тими ж показаннями, що й дорослим.

До складу Декатилену входить олія та екстракт перцевої м'яти, що робить його більш привабливим для дітей на смак.

Важливо! Зберігайте Декатилен у недоступному для дитини місці. Через приємний м'ятний смак діти можуть вживати його у великих кількостях, що веде до передозування.

Декатилен для дітей від 4 років призначається по 1 таблетці кожні 3 години у гострій фазі, а після зменшення гострих запальних симптомів – по 1 таблетці кожні 4 години.

Для дітей віком від 12 років слід дотримуватись дорослого дозування.

Дорослі повинні розповісти дитині, як приймати Декатилен: про те, що його треба повільно розсмоктувати, а не розжовувати. В іншому випадку ефективність лікування може знижуватись.

Дослідження щодо прийому Декатилену вагітним не проводились. Тому приймати його під час виношування дитини можна тільки після консультації з лікарем, у випадках коли очікуваний лікувальний ефект перевищує можливий ризик для дитини.

Вчені раніше не проводили дослідження щодо можливості прийому Декатилену при ГВ. Немає даних щодо його потрапляння у грудне молоко. Тому прийом Декатилену під час годування груддю не рекомендується.

Декатилен протипоказаний у випадках:

• індивідуальної непереносимості будь-яких компонентів препарату;
• алергії до четвертинних амонієвих сполук (наприклад, бензалконію хлорид).

Також препарат не варто вживати людям із синдромом непереносимості фруктози через сорбіт, який входить до його складу як допоміжна речовина.

З обережністю слід приймати Декатилен пацієнтам з низькою холінестеразою у плазмі крові.

До складу таблеток для розсмоктування Декатилен не входить глюкоза, тому препарат можна приймати пацієнтам з цукровим діабетом 1 або 2 типу.

У поодиноких випадках Декатилен може надавати побічні дії, що проявляється у вигляді:

• місцевої реакції гіперчутливості (висипання, свербіж, відчуття печіння та подразнення слизової оболонки ротової порожнини та глотки). Виникає безпосередньо після розсмоктування таблетки;
• виразок та некрозів слизової оболонки ротоглотки. Виникають внаслідок зловживання препаратом.

Важливо! У разі появи якихось негативних реакцій після прийому Декатилену потрібно негайно припинити його прийом і звернутися до лікаря.

В інструкції до Декатилену немає жодної інформації щодо його сумісності з алкоголем. Тому поєднувати лікування Декатиленом із прийомом спиртних напоїв небажано.

Вважається, що антисептична та антибактеріальна дія одного з активних компонентів Декатилену, деквалінію хлориду, суттєво зменшується у разі одночасного застосування з аніонними тенсидами (наприклад, зубною пастою). Тому чистити зуби слід не раніше, ніж через 30-60 хвилин після розсмоктування таблетки Декатилену.

Також не слід поєднувати Декатилен з інгібіторами холінестерази (наприклад, Донепезилом, Галантаміном, Ривастигміном).

У більшості випадків Декатилен добре переноситься пацієнтами, але у разі сильного передозування можливий розвиток некрозу та виразок стравоходу, поява нудоти та блювання. Лікування такого стану – симптоматичне, антидоту немає.

Важливо! У разі передозування Декатиленом не слід провокувати блювання або проводити промивання шлунка.

Деквадол і Декатилен – схожі препарати. Вони належать до місцевих антисептиків і містять активні компоненти (деквалінію хлорид та дибукаїну гідрохлорид) в однаковій дозі. Головна відмінність цих ліків – ціна. Декатилен випускається швейцарською компанією і коштує дорожче за український Деквадол.

Також Деквадол, на відміну від Декатилену, випускається не лише з м'ятним смаком, але й з кокосовим, малиновим та лимонним.

Септефрил та Декатилен – це таблетки для розсмоктування з антисептичною дією, але різним складом. До складу Септефрилу входить декаметоксин, а до Декатилену – деквалиниум хлорид і дибукаїн гідрохлорид. Декатилен крім антисептичної дії має і знеболюючий ефект.

Зверніть увагу, що на відміну від Декатилену, до складу Септифрилу входить цукор, тому він протипоказаний людям з цукровим діабетом 1 або 2 типу.

Інструкція із застосування рекомендує зберігати Декатилен за температури не вище ніж 25 градусів.

Не забувайте, що зберігати лікарські засоби слід у місцях, недоступних для дітей.