Гепаризин - інструкція, склад, спосіб застосування

DL-метіонін – незамінна аліфатична сірковмісна α-амінокислота. Термін "незамінна" означає, що організм сам такий вид речовин не синтезує, а отже, вони можуть бути отримані тільки з їжею. DL-метіонін бере участь у синтезі серину, холіну, цистеїну, адреналіну та креатиніну, активує роботу гормонів, фолієвої кислоти та вітаміну В12. Сприяє регуляції білкового та жирового обміну. Знижує ризики жирового переродження печінки.

Гліцин – замінна амінокислота, тобто яка синтезується й організмом. Активізує вироблення в печінці глікогену ("депо" вуглеводів для швидкого поповнення рівня глюкози за її дефіциту), регулює метаболізм. Має антиоксидантний, детокс- і гепатопротекторний ефекти.

Гліциризин – калієва та кальцієва сіль гліциризинової кислоти. Пригнічує розмноження вірусів, зміцнює імунітет, зменшує прояви алергії та запалення.

Фосфоліпіди містять велику кількість поліненасичених жирних кислот. Вони вбудовуються в клітинні мембрани, сприяють відновленню тканин печінки та стабілізують жовч.

Гепаризин призначають:

• для покращення роботи печінки;
• підвищення розумової працездатності та самопочуття;
• профілактики жирового переродження печінки за несприятливого впливу (лікарське навантаження, токсини);
• підтримки печінки при хронічних гепатитах і будь-яких хронічних захворюваннях печінки;
• при алкогольному гепатиті;
• дерматитах, екземах;
• для покращення імунітету й противірусного захисту.

Гепаризин при цирозі може застосовуватися як препарат додаткової терапії, що допомагає загальмувати руйнівні процеси в печінці та знизити ризик розвитку гепатоцелюлярної карциноми.

Інструкція із застосування Гепаризину рекомендує наступні дозування:

• у капсулах: по 1 капсулі 3 рази на добу після їди;
• в ампулах: розчин вводиться ін'єкційно або крапельно внутрішньовенно – по 40-60 мл один раз на добу. Максимальна добова доза – 100 мл.

Тривалість лікування встановлює лікар.

Гепаризин може викликати алергію, особливо це стосується його ін'єкційної форми. Тому алергікам слід бути обережними під час його застосування.

Якщо надто довго приймати Гепаризин, особливо у великих дозах, це може призвести до псевдоальдостеронізму – виведення калію з організму, затримки натрію, набряків, підвищення артеріального тиску.

Основні протипоказання до застосування, зазначені в інструкції до Гепаризину:

• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• гострі вірусні гепатити;
• гіпертонія;
• період вагітності та грудного вигодовування;
• альдостеронізм;
• гіпокаліємія (недолік калію в організмі);
• міопатія.