Емоксипін - інструкція, склад, спосіб застосування

Емоксипін сприяє зменшенню проникності стінок кровоносних судин, виявляє антиоксидантні властивості, є антигіпоксантом. Він розріджує кров, знижуючи її в'язкість та гальмує агрегацію тромбоцитів. Паралельно він підвищує стійкість клітинної оболонки еритроцитів до процесів гемолізу та механічної травми.

Як антиоксидант Емоксипін стимулює антиоксидантні ферменти та пригнічує окиснення ліпідів.

При використанні в офтальмології захищає сітківку від інтенсивного світла, допомагає в розсмоктуванні дрібних внутрішньоочних крововиливів та покращує мікроциркуляцію в тканинах ока.

В офтальмології препарат призначають при:

• внутрішньоочних та субкон'юнктивальних крововиливах;
• ангіоретинопатії;
• центральній та периферичній хоріоретинальній дистрофії;
• тромбозі вен сітківки;
• ускладненій міопатії;
• ангіосклеротичній макулодистрофії;
• відшаруванні судинної оболонки у післяопераційному періоді у пацієнтів з глаукомою;
• дистрофічних патологіях, травмах та опіках рогівки.

Крім того, препарат застосовують для захисту рогівки (особливо у разі носіння контактних лінз) та сітківки ока від впливу інтенсивного світла, у тому числі при лазерній коагуляції.

Емоксипін у формі розчину для парентерального введення (внутрішньом'язового, внутрішньовенного) призначають у складі комплексного лікування:

• гострого панкреатиту;
• геморагічного та ішемічного інсульту;
• минущих порушеннь мозкового кровообігу;
• хронічної недостатності мозкового кровообігу;
• черепно-мозкових травм із забоями головного мозку;
• гострого інфаркту міокарда;
• нестабільної стенокардії.

Крім того, Емоксипін показаний у післяопераційному періоді пацієнтам з аневризмами та мальформаціями судин головного мозку, а також після видалення гематом, що виникли внаслідок черепно-мозкової травми.

Препарат вводять субкон'юнктивально (0,2-0,5 мл), парабульбарно (0,5-1 мл) або ретробульбарно (0,5-1 мл). Ін'єкції роблять 1 раз на день або через день. Курс лікування становить 10-30 днів. За необхідності його можна повторювати 2-3 рази на рік.

Перед лазерною коагуляцією для захисту сітківки Емоксипін вводять ретробульбарно за добу та за 1 годину до операції. Після процедури – 1 раз на день протягом 2-10 днів.

Емоксипін у вигляді очних крапель закапують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі 2-3 рази на день. Тривалість терапії – від трьох днів до місяця.

Дозування при внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні препарату залежить від діагнозу.

Препарат не призначають дітям, а також:

• при індивідуальній непереносимості компонентів;
• під час вагітності та лактації.

При парабульбарному, ретробульбарному та субкон'юнктивальному введенні може спостерігатися ущільнення параорбітальних тканин.

При закапуванні препарату можлива поява печіння, свербежу, почервоніння кон'юнктиви.

Парентеральне введення Емоксипіну іноді спричиняє нервове збудження або, навпаки, сонливість. Може підвищуватись артеріальний тиск. Місцево можуть виникати болі у венах (після внутрішньовенного введення) або ущільнення в місці внутрішньом'язової ін'єкції. Рідше пацієнти відзначають головний біль, нудоту, дискомфорт у шлунково-кишковому тракті.

Ні. Застосування Емоксипіну будь-якої форми випуску під час виношування дитини та лактації заборонено.

Ні, Емоксипін – не антибіотик.

Емоксі Оптик і Віксипін – очні краплі, що також містять активну речовину метилетилпіридинолу гідрохлорид. Тому їх можна вважати препаратами, ідентичними Емоксипіну.

Таурин та Тауфон – очні краплі, до складу яких входить таурин. Ці препарати стимулюють процеси регенерації очних тканин та покращують обмінні процеси в них. Вони вважаються лише нозологічними аналогами Емоксипіну, оскільки суттєво відрізняються показаннями до застосування (травма та дистрофічні процеси у рогівці, катаракта, відкритокутова глаукома). Тому порівняти їх із Емоксипіном важко.

Емоксипін має досить багато аналогів як повних, так і нозологічних. Однак вибрати відповідний препарат для заміни Емоксипіну може лише лікар.