Кордарон - інструкція, склад, спосіб застосування

Діюча речовина препарату, аміодарон, знижує частоту серцевих скорочень, збільшує коронарне кровопостачання, зменшує периферичний опір судин і тиск в аорті.

Завдяки широкому спектру застосування Кордарон часто стає препаратом вибору при порушеннях серцевого ритму – як шлуночкових, так і надшлуночкових.

Кордарон застосовують при аритміях з різними механізмами: тахікардія, тріпотіння та фібриляція передсердь, а також у профілактичних цілях у пацієнтів з високим ризиком смерті.

Кордарон, показання до застосування:

• лікування – суправентрикулярна тахікардія, ФП та тріпотіння передсердь, ішемічна хвороба серця та/або порушення функції лівого шлуночка;
• профілактика рецидиву шлуночкової фібриляції або шлуночкової тахікардії та інших видів порушень серцевого ритму

З докладнішим переліком показань можна ознайомитися в інструкції із застосування Кордарону.

Важливо! Розчин для парентерального введення Кордарон використовують при тяжких формах аритмії тільки в умовах стаціонару під наглядом фахівця, з постійним контролем артеріального тиску та ЕКГ. Він вводиться внутрішньовенно у випадках, коли:

• неможливе застосування перорально (таблетки);
• інші лікарські засоби малоефективні або не можуть бути використані;
• потрібна “термінова відповідь” на терапію.

За призначення таблеток Кордарону дозування, кратність прийому та тривалість курсу лікування визначаються лікарем для кожного пацієнта індивідуально.

Важливо! Особливість Кордарону – його здатність накопичуватися у більшості тканин, особливо у жировій. Тому таблетки приймають спочатку у високих, "навантажувальних", накопичувальних дозах, а пізніше – у "підтримуючих".

Загальноприйняті схеми лікування:

• накопичувальна стадія: по 200 мг (1 таблетка) 3 рази на добу, 8-10 днів. Іноді може бути призначений нетривалий прийом 4-5 таблеток на добу;
• підтримуюча стадія: дозування визначається індивідуально і коливається від 100 мг до 400 мг (1/2–2 таблетки) на добу.

Інструкція не містить інформації про залежність всмоктування від їди – отже, приймають ліки Кордарон у будь-який час.

Важливо! Необхідно використовувати Кордарон у мінімальній дозі, яка здатна дати максимальний терапевтичний ефект і при цьому мінімізувати ризик виникнення “побочок”.

Кордарон вводиться внутрішньовенно в умовах стаціонару, згідно зі схемою, призначеною лікарем. Основні правила:

• змішують Кордарон тільки в 5% розчині глюкози, у пропорції 2 ампули на 500 мл розчину;
• для розведення заборонено використовувати розчин хлориду натрію через утворення преципітату (твердого осаду);
• не можна змішувати Кордарон в одній системі для інфузій з іншими ліками.

Прийом однієї “зайвої” дози препарату не матиме серйозних наслідків. Іноді може виникати синусова брадикардія, шлуночкова аритмія, тахікардія та ураження печінки. Антидоту немає. Проводять симптоматичне лікування. Необхідне спостереження лікаря та контроль функції серця.

Як довго можна приймати і як правильно скасувати Кордарон, вирішує лікар.

При пероральному застосуванні (таблетки) деякі лікувальні ефекти можуть наступати через 3 дні, але повна дія – лише за кілька тижнів. Тому лікування проводиться тривало.

Важливо! Під час лікування Кордароном приблизно раз на півроку роблять аналіз крові з метою перевірки функціонування щитовидної залози та печінки. Також рекомендується огляд офтальмолога, а перед початком прийому – флюорографія.

Аміодарон повільно транспортується, добре накопичується в тканинах, а після скасування його виведення з організму триває досить довго – від 10 до 30 днів.

Як і будь-який антиаритмічний препарат, Кордарон може спричиняти побічні ефекти. Проте важкі ускладнення розвиваються нечасто, а їхня частота залежить від дози і збільшується пропорційно тривалості лікування. Тому для мінімізування побічної дії Кордарона дуже важливо:

• використовувати найменшу дозу, здатну дати очікуваний ефект;
• своєчасно виявляти побічні реакції та усувати їх;
• враховувати взаємодію та сумісність Кордарону з іншими ліками (детально про це викладено в інструкції із застосування);
• регулярно проводити необхідні лабораторні аналізи

Можливі алергічні реакції, пронос, блювання, м'язова слабкість, задишка, головний біль. Іноді фіксуються специфічні патологічні зміни у легенях, внаслідок чого можуть виникати сухий кашель і задишка, а у людей похилого віку – брадикардія з ЧСС менше 50 на хвилину.

В інструкції описана і низка незвичайних побічних ефектів: металевий присмак у роті, синюшний відтінок шкіри. За тривалого застосування можливе відкладення пігменту в роговій оболонці очей; з'являються райдужні кільця, якщо дивитися на сонце.

Важливо! При застосуванні Кордарону підвищується світлочутливість шкірних покривів та очей. Тому рекомендується використовувати сонцезахисні окуляри, засоби для шкіри з високим SPF, закритий одяг, головний убір.

Повний перелік побічних ефектів із зазначенням органів-”мішеней” та частоти прояву міститься в інструкції Кордарону, у розділі “Побічні реакції”.

Важливо! Кордарон має властивість накопичуватись у тканинах (так званий кумулятивний ефект), тому побічні ефекти швидко не усунути. Разом з тим, небажаний вплив препарату на внутрішні органи практично завжди є оборотним.

Препарат не призначають у випадках:

• підвищеної чутливості до аміодарону, йоду, допоміжних компонентів Кордарону;
• синусової брадикардії;
• артеріальної гіпотензії у тяжкій формі;
• синдрому слабкості синусового вузла;
• деяких інших захворювань та станів – усі вони описані в інструкції.

Важливо! Молекула аміодарону на 37% складається з йоду, що може впливати на метаболізм гормонів і викликати гіпо- або гіпертиреоз. Тому застосовувати аміодарон при гіпертиреозі не можна.

Важливо! Необхідно враховувати при прийомі ліків Кордарон їхню взаємодію та сумісність з іншими ліками. З особливою обережністю призначають Кордарон з дигоксином, варфарином, сечогінними засобами, бета-блокаторами та ін.

Йод, який при лікуванні Кордароном надходить в організм у досить великій кількості, може спричинити гіпотиреоз у плода. Згідно з інструкцією, Кордарон протипоказаний з II триместру вагітності (щитовидна залоза у плода формується з 14-го тижня вагітності).

Грудне вигодовування під час лікування препаратом протипоказане. Кордарон, його метаболіти та йод потрапляють у грудне молоко, що може спричинити порушення функцій щитовидної залози немовляти.

Широке застосування Кордарону спричинило появу генеричних препаратів (“дженериків”), кількість яких постійно зростає. Що краще: Кордарон, Аритмил чи Аміодарон? Незважаючи на однаковий склад, дозування, показання та протипоказання, перелічені засоби можуть діяти різним чином. Тому не варто замінювати призначений препарат будь-яким іншим, не порадившись з лікарем.