Левоксимед - інструкція, склад, спосіб застосування

Так, діюча речовина левофлоксацин – антибіотик, який належить до групи фторхінолонів. Широко застосовується понад 30 років, включений до Переліку основних лікарських засобів ВООЗ.

В усіх лікарських формах препарат застосовують для лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами.

Показання для застосування:

• бактеріальні синусити в гострій формі;
• загострення хронічного бронхіту;
• позалікарняна пневмонія;
• ускладнені інфекційні захворювання м'яких тканин і шкіри;
• гострий пієлонефрит;
• неускладнений цистит;
• бактеріальний простатит;
• легенева форма сибірки.

Також левофлоксацин застосовується для профілактики особам, які перебувають у контакті з хворими.

Таблетки приймають всередину, не розжовуючи, 1-2 рази на день (як призначив лікар) і запивають достатньою кількістю води. Дозування підбирає лікар, зазвичай схема застосування – по 500 мг 1-2 рази на день. Необхідно суворо дотримуватись інтервалів між прийомами.

Приймання їжі не впливає на всмоктування та ефективність препарату – його можна приймати як до, так і після їди.

У період лікування рекомендується пити якнайбільше рідини, щоб уникнути утворення каменів і виникнення сечокам'яної хвороби (левофлоксацин виводиться переважно нирками, при цьому змінюється водно-сольовий баланс сечі).

Важливо! Для пацієнтів з порушенням функції нирок за показників кліренсу креатиніну менше ніж 50 мл/хв дозування зменшують.

Показання до застосування препарату в крапельниці аналогічні до таблетованої форми. Інфузійно розчин вводять лише дорослим. За поліпшення стану пацієнта переводять на прийом таблеток Левоксимед.

Він вводиться виключно внутрішньовенно. Дозування препарату визначається лікарем і залежить від збудника інфекційного захворювання, тяжкості симптомів та загального стану пацієнта.

Загальна тривалість лікування антибіотиком наведена в інструкції із застосування Левоксимеду. Після поліпшення стану пацієнта на тлі антибіотикотерапії за 2-4 дні можливий перехід від введення Левоксимеду внутрішньовенно на пероральний прийом таблеток зі збереженням призначеного дозування.

При внутрішньовенному введенні дія препарату починається практично відразу – через 15 хвилин.

При пероральному прийомі таблеток – за 1 годину після прийому таблетки.

Тривалість лікування залежить від виду бактеріальної інфекції, тяжкості й особливостей перебігу захворювання, наявності супутніх захворювань, попередньої терапії іншими лікарськими засобами. Середня рекомендована тривалість прийому Левоксимеду, згідно з інструкцією:

• бактеріальний синусит і позалікарняна пневмонія – до 14 днів;
• пієлонефрит, бронхіт – 7-10 днів;
• неускладнена форма циститу – 3 дні;
• простатит – до 1 місяця;
• сибірка (легенева форма) – 2 місяці.

Важливо! Необхідно пройти повний курс антибіотикотерапії, призначений лікарем, навіть якщо стан покращився раніше, а симптоми відсутні. В іншому випадку можливий рецидив інфекційного захворювання та/або поява супербактерії – мікроорганізму, резистентного (стійкого) до дії антибіотиків.

Офтальмологічний препарат призначений для лікування захворювань очей, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами. Засіб використовують для дорослих і дітей від 1 року.

Крім того, краплі Левоксимед можуть бути рекомендовані офтальмологом для профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних операцій на очах.

Розчин закапують в інфіковане око або обидва ока, якщо інфекція двостороння.

Схема застосування препарату, рекомендована інструкцією:

• перші 2 дні – по 1 або 2 краплі закапувати кожні 2 години, але не частіше за 8 разів на добу;
• з 3 по 5 день – по 1 чи 2 краплі розчину 4 рази день.

Під час використання очних крапель Левоксимед необхідно дотримуватися деяких правил:

• уникати контакту крапельниці флакона з повікою чи шкірою навколо очей;
• за комплексного лікування офтальмологічних захворювань інтервал між різними краплями для очей має становити щонайменше 15 хвилин;
• перед закапуванням потрібно зняти контактні лінзи, а використовувати їх можна не раніше, ніж через 15 хвилин. Консервант хлорид бензалконію, що входить до складу препарату, може змінювати забарвлення м'яких контактних лінз.

Курс лікування залежить від бактеріологічного і клінічного стану та зазвичай становить 5 днів. За тривалого застосування левофлоксацину, як і інших антибактеріальних засобів, можуть розмножуватися резистентні (стійкі до антибіотиків) мікроорганізми, зокрема гриби.

Препарат застосовують при інфекційно-запальних захворюваннях, збудники яких чутливі до левофлоксацину. Можливе використання антибактеріального препарату Левоксимед при гінекологічних інфекціях (ендометрит, цервіцит), а також у разі запалення органів малого тазу.

Даних про шкідливий вплив левофлоксацину на плід або немовляти недостатньо. Але через можливе пошкодження фторхінолонами суглобового хряща плода / дитини застосовувати Левоксимед вагітним і годуючим жінкамзаборонено.

Левофлоксацин протипоказаний:

• за підвищеної індивідуальної чутливості до левофлоксацину або інших фторхінолонів;
• хворим на епілепсію;
• вагітним і жінкам, які годують груддю;
• у віці до 18 років;
• пацієнтам, які мають в анамнезі тендиніт, спричинений прийомом антибіотиків-фторхінолонів.

Навіть за дотримання всіх рекомендацій лікаря, у деяких пацієнтів, які приймають препарат, можлива поява побічних ефектів. Серед них найчастіше зустрічаються:

• нудота, блювання, діарея;
• безсоння чи сонливість;
• головний біль, запаморочення;
• тривожність, дратівливість;
• фотосенсибілізація;
• порушення серцевого ритму;
• різке зниження артеріального тиску (АТ);
• м'язові і суглобові болі;
• розрив сухожиль.

Повний перелік можливих побічних реакцій наведено в інструкції із застосування Левоксимеду.

Важливо! Як і будь-який інший лікарський засіб, Левоксимед (левофлоксацин) може спровокувати розвиток алергічних реакцій – шкірного висипу і свербежу, а у важких випадках – набряку Квінке та анафілактичного шоку.

Якщо в період антибіотикотерапії погіршується самопочуття або виявляються перераховані вище ефекти – необхідно звернутися за медичною допомогою.

Для цього необхідно:

• приймати лікарський засіб за призначенням лікаря, не займатися самолікуванням;
• приймати слід "за годинником", в один і той самий час, щоб зберігати необхідну концентрацію левофлоксацину в плазмі крові;
• не перевищувати призначене лікарем дозування;
• лікування препаратом скасовують, якщо виникли серйозні побічні ефекти, наприклад судоми, запалення сухожиль (тендиніт). У цьому разі за погодженням з лікарем розпочинають прийом іншого антибіотика.