Офлокаїн - інструкція, склад, спосіб застосування

Так. Одна з діючих речовин мазі – офлоксацин, антибіотик широкого спектра дії з групи фторхінолонів. Він руйнує ДНК-ланцюги бактерій і чинить бактерицидний ефект (знищує мікроорганізми). До офлоксацину виявляють чутливість стафілококи, зокрема золотистий стафілокок, синьогнійна паличка, сальмонели, менінгокок, кишкова паличка та інші.

Цю мазь призначають пацієнтам з ускладненими інфікованими ранами (в першій фазі ранового процесу) різних локалізацій:

• кукси після ампутації кінцівки;
• пролежні;
• трофічні виразки;
• фістули (нориці);
• опікові рани, що нагноїлися;
• абсцеси та флегмони в ділянці обличчя й щелеп після їхньої хірургічної обробки;
• гнійно-запальні ураження шкіри, якщо вони спричинені мікрофлорою, чутливою до дії офлоксацину.

Препарат призначений для місцевого застосування й безпосереднього контакту з рановою поверхнею. Перед нанесенням мазі рану бажано промити асептичним розчином.

Після звичайної хірургічної обробки Офлокаїн може бути нанесений на рану двома способами:

• на ранову поверхню, потім її слід накрити стерильною марлевою пов'язкою;
• на перев'язувальний матеріал, що накладається на рану.

Якщо після обробки гнійних ран залишилися порожнини, їх можна заповнити тампонами, просоченими маззю. У нориці вводять марлеві турунди з Офлокаїном. При лікуванні дерматологічних хвороб мазь просто наносять тонким шаром на уражену ділянку. Також її можна накладати на марлеву пов'язку.

Інструкція рекомендує для цього використовувати будь-який антисептичний засіб – наприклад, 3% розчин перекису водню, 0,05% розчин хлоргексидину, Декасан, розчин фурациліну.

Мазь має покривати всю рану, а її кількість залежить від інтенсивності гнійних виділень.

Зверніть увагу: незважаючи на те, що випадки передозування мазі не спостерігалися, використовувати її в занадто великих кількостях для покращення терапевтичного ефекту не варто.

Лікування гнійних ран вимагає нанесення мазі 1 раз на добу. При опіках мазь може застосовуватися як щодня, так і раз на 2-3 дні – все залежить від того, наскільки інтенсивними є гнійні виділення. При дерматологічних захворюваннях Офлокаїн наносять 1-2 рази на день.Тривалість терапії визначає лікар з урахуванням діагнозу й відповіді на застосування мазі.

Допоміжні речовини в мазевій основі допомагають офлоксацину проникати глибоко в тканини, завдяки чому антибактеріальна дія препарату посилюється.

Будь-який опік супроводжується болем, почервонінням, запаленням шкірних покривів. Часто термічні ураження шкіри ускладнюються інфекцією. Для лікування й профілактики нагноєння опікових ран використовують мазь Офлокаїн. При невеликих опіках засіб наносять безпосередньо на пошкоджену шкіру, при значних – на стерильні марлеві серветки під пов'язку.

Серед показань до застосування засобу відсутні вугрі, прищі та герпес.

Але лікар-дерматолог або косметолог може використовувати Офлокаїн при гнійно-запальних захворюваннях шкіри, якщо бактерії чутливі до антибіотика офлоксацину.

Препарат показаний при абсцесах і флегмонах щелепно-лицьової області (після хірургічної обробки).

Зверніть увагу: для профілактики інфекційних ускладнень після видалення зуба мазь Офлокаїн не призначають. 

Гінгівіти, пародонтити, кісти та інші захворювання ясен не описані в переліку показань до застосування мазі Офлокаїн.

Зверніть увагу: цей засіб не призначають для полегшення болю при прорізуванні зубів у немовлят. оскільки Офлокаїн заборонений до застосування в дитячому віці. Є досить багато спеціальних мазей і гелів, які безпечні, ефективні та можуть використовуватися в дітей з перших місяців життя.

Ні, при геморої цей засіб не застосовується. Офлокаїн може використовуватися в проктології за показаннями – наприклад, для обробки післяопераційних ускладнених (інфікованих) ран.

Під торговою назвою "Офлокаїн" фармацевтичною компанією "Дарниця" випускається мазь для зовнішнього / місцевого застосування, що призначена для лікування ускладнених (інфікованих) ран.На слизові оболонки очей (кон’юнктиву) її не наносять, для цього є спеціальні офтальмологічні препарати (наприклад, очні мазі чи краплі).

За нанесення на неушкоджену шкіру компоненти мазі не проникають углиб і не потрапляють у загальний кровотік. При обробці відкритих ран у кровообіг потрапляє не більше 3% офлоксацину, пік концентрації якого виявляється в крові приблизно через 4 години, а через 6 годин – вже не визначається. Завдяки відсутності системної дії лікування Офлокаїном зазвичай добре переноситься.

В окремих випадках при застосуванні Офлокаїну виникають:

• свербіння шкіри й відчуття печіння;
• висипання й почервоніння;
• алергічні реакції, дерматит;
• кропив'янка;
• набряк Квінке.

Важливо! До складу мазевої основи входить пропіленгліколь, який може бути причиною подразнення шкірних покривів.

Офлокаїн не можна застосовувати вагітним і жінкам, що годують, а також дітям.

Лікарі з обережністю призначають цей засіб пацієнтам, які приймають протиаритмічні препарати І класу. Також він протипоказаний за підвищеної чутливості до діючих і допоміжних речовин препарату:

• офлоксацину й похідних хінолону;
• лідокаїну гідрохлориду та анестетиків амідного ряду.

Цю мазь небажано використовувати одночасно з іншими місцевими препаратами.

Важливо! Препарат зберігає ефективність при зовнішньому використанні в присутності гною, крові та інших лікарських засобів.

Хоча показання до застосування цих препаратів схожі, їхній склад і механізм дії відрізняються. 

Левомеколь містить протимікробний засіб хлорамфенікол і ранозагоювальний препарат метилурацил. Випускається препарат у вигляді мазі в тубах по 20 г, 25 г і 40 г. Левомеколь дозволений до застосування в дітей (старше 3 років).

Визначити, яка з мазей підійде конкретному пацієнту, може лише лікар. Офлокаїн і Левомеколь НЕ є взаємозамінними препаратами.