Рінгера лактат - інструкція, склад, спосіб застосування

Важливо! Препарат не використовується у педіатрії (дітям).

Розчин використовується як ефективний засіб для корекції водно-електролітного балансу рідин організму, реологічних порушень властивостей крові (її плинності), усунення порушень кислотно-лужного балансу, лікування інтоксикаційного синдрому (знижує концентрацію токсичних речовин у крові за рахунок збільшення діурезу). За допомогою розчину нормалізують об'єм циркулюючої крові (ОЦК).

Показання для застосування розчину:

• усунення дефіциту рідини (зневоднення) внаслідок діареї, неприборканого блювання, недостатнього надходження води в організм, кишкових і жовчних нориць (свищів);
• нормалізація водно-сольового балансу під час підготовки до хірургічних операцій та у післяопераційний період;
• метаболічний ацидоз (МА) – порушення кислотно-лужного балансу через збільшення концентрації кислот в організмі.

Препарат Рінгера Лактат створений на основі розчину Рінгера і містить, крім хлоридів натрію, калію та кальцію, ще натрієву сіль молочної кислоти – натрію лактат.

Мета введення лактату в розчин – олужнення крові. При введенні лактатного розчину у кров'яне русло відбувається вивільнення натрію, вуглекислого газу і води, а потім утворюється гідрокарбонат натрію, який нейтралізує надлишок кислот.

Перевага лактату натрію: кислотно-лужний баланс встановлюється поступово, без різких коливань рН.

Спосіб введення препарат призначений для внутрішньовенного краплинного введення.

Дозування визначається лікарем і залежить від загального стану пацієнта. Максимально на добу можна вводити приблизно 2500 мл розчину (до 40 мл на 1 кг маси тіла).

Швидкість інфузії – 60 крапель на хвилину.

Курс лікування залежить від тяжкості захворювання та стану пацієнта.

Важливо! При передозуванні або надто високій швидкості введення можливі порушення водно-сольової, електролітної рівноваги і прояв алкалозу, набряк легень, порушення кровообігу.

Важливо! Препарат несумісний з розчинами, що містять фосфати та карбонати. Заборонено використання з цефамандолом, амфотерицином, спиртом етиловим, тіопенталом, амінокапроновою кислотою, метарамінолом, ампіциліном, вібраміцином і моноцикліном.

Не рекомендується використовувати розчин Рінгера Лактат з розчинами протизапальних препаратів та антибіотиків, що вводяться інфузійно.

Важливо! Список інших можливих взаємодій, яких у розчину чимало, детально викладено в офіційній інструкції із застосування.

Протипоказання до застосування препарату:

• гіперчутливість до компонентів розчину;
• гіперволемія – збільшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК);
• позаклітинна гіпергідратація;
• підвищений вміст у крові іонів натрію, калію, кальцію, хлору;
• набряк мозку та/або легень;
• артеріальна гіпертензія (гіпертонія) у тяжкій формі;
• олігурія – різке уповільнення утворення сечі;
• анурія – повне припинення надходження сечі в сечовий міхур;
• тяжкі порушення у роботі нирок та/або серця;
• тромбофлебіт;
• лактоацидоз – накопичення в організмі молочної кислоти у дуже великих кількостях;
• печінкова недостатність;
• дитячий вік.

З повним переліком можливих побічних ефектів можна ознайомитися в офіційній інструкції. Найпоширеніші реакції:

• порушення концентрації електролітів у сироватці крові;
• гіперволемія;
• алергічні реакції (свербіж, утруднене дихання, кашель, чхання);
• зміни рН крові.

У місці ін'єкції можуть виникати запалення, набряк, почервоніння, біль, оніміння.

Так, розчин широко застосовується у ветеринарії при захворюваннях, що супроводжуються зневодненням та інтоксикацією організму свійських тварин.

Дозування і схему введення призначає ветеринарний лікар.