Здоров’я 
Спорт 
Харчування 
Краса 
Здоров’я 
Шамова Наталія 
20133 перегляди 
Сальмонела відома людству з 1880 року, коли вчений К. Еберт виявив ці (тоді ще безіменні) бактерії в організмі людини, померлої від черевного тифу. А у 1885-1888 рр. була виділена чиста бактеріальна культура. Одним з учених, які взяли участь у цьому процесі, став мікробіолог Даніель Сальмон, на честь якого мікроорганізм і отримав свою назву – Salmonella. Відноситься вона до сімейства ентеробактерій (лат. Enterobacteriaceae).
«Зовнішність» сальмонели – паличка з закругленими кінцями, рухлива за рахунок джгутиків, що покривають всю поверхню її «тіла». Сьогодні відомо понад 2000 типів сальмонел, серед них – збудники черевного тифу, сальмонельозу та паратифу. Небезпеку для людини несуть лише деякі з цих бактерій, але на їхню частку припадає понад 90% випадків сальмонельозів у всьому світі.
Як передається сальмонельоз
Патогенну паличку розповсюджують тварини, птиці та сама людина. Найчастіші джерела зараження – велика рогата худоба, домашні тварини та водоплавна птиця.
Шляхи зараження (за ступенем небезпеки):
- Харчовий.
- Через воду.
- Контактно-побутовий.
Найчастіше сальмонели передаються людині через м'ясо і молочні продукти, однак «підхопити» сальмонельоз від яєць теж цілком можливо.
Сальмонели мають вкрай високою живучість і стійкість до зовнішніх факторів – багато видів прекрасно переносять висушування та навіть заморозку до -80о С или нижче. Саме тому «переморожувати» продукти з метою профілактики сальмонельозу практично безглуздо: заморожування може, навпаки, продовжити бактеріям життя. До речі, вплив кислот, солі та копчення теж практично не впливають на життєдіяльність цих мікроорганізмів.
У воді, особливо з низьким рН (більш кислій), сальмонела може гарно жити до 2 місяців, на поверхнях предметів при кімнатній температурі – до 3 місяців, у землі – півтора роки, у фекаліях тварин – до декількох років. Оскільки збудник сальмонельозу найчастіше потрапляє в людський організм через їжу, корисно знати, що:
- у м'ясі паличка може жити 4 місяці;
- в яйцях – до 9 місяців;
- у молоку – близько 1 місяця, у кефірі - 2 місяці, в сирі - рік.
До речі, м'ясо і молочні продукти – улюблені місця не тільки для життя, але й для розмноження шкідливого мікроорганізму. Причому смак і вигляд продуктів абсолютно не змінюється через те, що в них активно розмножуються сальмонели.
Форми та симптоми сальмонельозу
Потрапляючи на слизову оболонку тонкого кишечника, патогенна паличка починає виділяти токсини, у тому числі екзотоксин, внаслідок дії якого відбувається втрата рідини через кишечник. Цей токсин пошкоджує ентероцити (клітини кишечника), з чого й починається патологічний процес. Клінічно він проявляється загальною інтоксикацією, бурхливим запальним процесом всього шлунково-кишкового тракту або його локального відділу, патогномонічними симптомами: діареєю із зеленим відтінком тощо.
Інкубаційний період сальмонельозу становить у середньому від 12 до 24 годин, хоча в деяких випадках може бути як коротше (6 годин), так і довше (до 3 діб).
Розрізняють декілька основних форм сальмонельозу у людей:
- Гастроінтестинальна – найпоширеніша (до 98% випадків), із супутнім гастритом, гастроентеритом або гастроентероколітом.
- Генералізована, тобто яка розповсюджується не тільки на ШКТ, але й на весь організм. Вона існує в двох варіантах:
- тифоподібний варіант;
- генералізована септична форма – найтяжчий тип сальмонельозу, небезпечний летальним результатом, причому до основних груп ризику тут відносяться літні люди та немовлята.
- Бактеріоносійство. Клінічні прояви (симптоми) в даному випадку відсутні, тому дізнатися про бактеріоносійство можна тільки за допомогою спеціальних аналізів. Ця форма може бути гострою (сальмонели визначаються аналізами на протязі від 15 днів до 3 місяців), хронічною (понад 3 місяці) та транзиторною (коли бактерії визначаються повторно після того як вже були отримані негативні результати аналізів).
- Субклінічна. При цій формі сальмонела виявляється при аналізі калу, а також є антитіла до неї у крові. Субклінічний сальмонельоз, як і бактеріоносійство, не проявляється зовнішніми симптомами.
Ознаки сальмонельозу
Оскільки найпоширенішою є гастроінтестинальна форма захворювання, її симптоми ми й опишемо в першу чергу. До них відносяться:
- рідкий стул, причому частий – 5-10 і більше «підходів» на добу. У стулі при сальмонельозі іноді видні кров'янисті сліди;
- болі в животі;
- нудота та/або блювота;
- підвищення температури до 39о С;
- загальна слабкість;
- головні болі.
Діарея при сальмонельозі може тривати тиждень або довше. Через діарею та блювоту організм зневоднюється, а до того ж отримує інтоксикацію – все це небезпечно розвитком гострої ниркової недостатності, тахікардією (а іноді й ураженням всієї серцево-судинної системи), сильним зниженням артеріального тиску та іншими серйозними проблемами.
При сальмонельозі тифоподібного типу до вищеописаних симптомів приєднується збільшення печінки та селезінки, здуття живота, висип на його шкірі. При септичній генералізованій формі вкрай небезпечним симптомом є поява септичних осередків на різних органах, у т. ч. опорно-руховому апараті, а ускладнення можуть розвинутися у вигляді тонзиліту, менінгіту, лімфаденіту, ендокардиту та інших важких захворювань.
Диференціальна діагностика сальмонельозу повинна виключати інші захворювання зі схожими симптомами – дизентерію, холеру, шигельоз, ешеріхиоз, а також отруєння, в тому числі грибами. В рамках діагностики проводиться аналіз калу, аналіз крові, а також аналіз їжі, яку пацієнт щойно вживав (якщо це можливо).
Ускладнення сальмонельозу
На щастя, у більшості людей, особливо фізично здорових дорослих, захворювання проходить навіть без допомоги ліків. Однак в окремих випадках, наприклад у маленьких дітей (до 5 років або немовлят на штучному вигодовуванні), літніх людей, людей з ослабленим імунітетом або запаленнями кишечника, сальмонельоз може становити загрозу для життя через такі ускладнення, як:
- зневоднення, коли через інтенсивні діарею та блювоту організм втрачає стільки рідини, що порушується робота органів, включаючи серцевий м'яз і мозок;
- бактеріємія, коли сальмонели розносяться кров'ю по організму (генералізована форма). Бактерії, що «осіли» в тканинах та органах, можуть спровокувати менінгіт, васкуліт, остеомієліт, ендокардит та інші серйозні патології;
- реактивний артрит (синдром Рейтера). Цей стан супроводжують суглобові болі, запалення кон'юнктиви, болючість при сечовипусканні (уретрит) та інші неприємні симптоми.
Найбільш небезпечне та грізне ускладнення при сальмонельозі – інфекційно-токсичний шок (ІТШ). При цьому стані розвивається набряк мозку, гостра серцево-судинна, а іноді й ниркова недостатність.
Чи можна заразитися сальмонельозом від людини?
Так, можна. Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), інфекція від людини до людини цілком може переходити фекально-оральним способом. Люди, які одужали від сальмонельозу, іноді можуть залишатися небезпечними для оточуючих ще досить тривалий час (бактеріоносійство, про яке ми згадували вище).
Як лікувати сальмонельоз?
Конкретних препаратів від сальмонельозу не існує – ліки підбираються індивідуально для кожного конкретного випадку, а тому лікування повинно бути обов'язково призначене лікарем.
Залежно від характеру перебігу захворювання, лікар може призначити:
- засоби для регідратації, що поповнюють втрачені при зневодненні електроліти – Регідрон та ін.;
- препарати кальцію, в тому числі Кальцію глюконат, лактат, гліцерофосфат, карбонат. Часто препарати кальцію призначаються в поєднанні з ферментними препаратами – Мезим форте, Панкреатин та ін.;
- нестероїдні протизапальні засоби на основі індометацину (в даному випадку НПЗЗ призначається в комплексі з цитопротекторами – Смекта, Полісорб або ін.);
- ентеросорбенти, які виводять токсини – Активоване вугілля, Ентерофіт і т. д .;
- при легкому перебігу захворювання, коли потрібно інактивувати збудника сальмонельозу, можуть призначатися нітрофуранові протимікробні засоби (не антибіотики) - Фуразолідон, Фурадонін, Фурагін;
- біопрепарати- пробіотики для відновлення постраждалої від «вторгнення» сальмонел корисної мікрофлори кишечника – Біфідумбактерин, Лактовіт форте, Ентерожерміна, Лінекс та ін. Кишковий біоценоз після сальмонельозу відновлюється досить довго: іноді для повноцінного відновлення може знадобитися до півтора-двох місяців прийому пробіотиків.
На додаток до лікування сальмонельозу, призначеного лікарем, або після нього (але не замість!) можна потроху пити відвари лікарських рослин – ромашки, календули, подорожника, кореня лепехи, звіробою, кропиви та ін. Звичайно, прийом цих відварів краще теж узгодити з доктором, особливо якщо ви маєте схильність до алергій.
Оптимальна дієта при сальмонельозі – дієтичний «Стіл №4». Детальну інформацію про продукти цього лікувального раціону можна легко знайти в інтернеті. Але навіть якщо людина, яка хворіє на сальмонельоз, з якихось причин не може дотримуватися цього меню повністю, настійно рекомендується на два тижні виключити з раціону хоча б молочні продукти, яйця, тваринні жири та будь-які борошняні вироби, крім нежарених сухариків.
Чи потрібні антибіотики при сальмонельозі?
При легких формах захворювання антибактеріальні препарати зазвичай не використовуються – не в останню чергу через високу стійкість сальмонел до більшості антибіотиків. Крім того, ліки цієї групи здатні посилювати інтоксикацію, завдаючи ще більшої шкоди і без того хворому організму, а також подовжувати час виведення бактерії з нього.
Однак при генералізованих формах сальмонельозу антибіотики можуть бути призначені лікарем – наприклад, препарати з груп фторхінолонів, цефалоспоринів, тетрациклінів. (Як ми вже знаємо, генералізованими називаються будь-які інфекції, при яких бактерії-збудники розносяться з кров'ю та лімфою по всьому організму).
"Деякі антибіотики, такі, як норфлоксацин, швидше пригнічують сальмонелу, тим самим зменшуючи ризик розвитку ускладнень."
У будь-якому випадку, правильне призначення може зробити тільки фахівець, тому категорично заборонено пити антибіотики «про всяк випадок», щоб не завдати організму ще більшої шкоди. Нерідко при лікуванні сальмонельозу використовуються поєднання з 2-3 антибіотиків, переважно з бактеріостатичною дією – які уповільнюють або зупиняють розмноження мікробів. Такий підхід цінний тим, що сальмонели під дією ліків не виділяють токсини, оскільки не гинуть, а просто перестають розмножуватися – тобто, відсутній ризик додаткової інтоксикації продуктами розпаду мертвих сальмонел.
Якщо антибіотикотерапія не показана через можливі «побічки» або не дає очікуваного ефекту, можуть бути призначені антибактеріальні ліки іншої групи – бактеріофаги (від лат. phagos – той, що пожирає) з цілеспрямованою дією проти сальмонел.
Чи існує вакцина від сальмонельозу?
Ні, вакцинація людей від цього захворювання не проводиться. Видів сальмонел, здатних провокувати сальмонельоз, існує дуже багато, що й ускладнює розробку «однієї єдиної» дієвої вакцини. До того ж, імунітет до сальмонельозу не відрізняється особливою стійкістю (захисту вистачає в середньому лише на один рік).
Як не заразитися сальмонельозом?
Через патологічну живучість сальмонел термічна обробка заражених ними продуктів повинна бути дуже довгою. Наприклад, щоб повністю зруйнувати бактерії у 400-граммовом шматку м'яса, потрібно варити його не менш 2,5 годин, а «сальмонельозне» яйце – 40 хвилин. Звичайно, після такого приготування їсти ці продукти навряд чи комусь захочеться – навіть при гарантії, що шкідливі мікроби вже загинули.
До того ж, ані м'ясо, ані яйця, ані молоко «не подають виду», якщо в них живуть сальмонели – як ми вже говорили, смак і зовнішній вигляд заражених продуктів не змінюються. Тому головна відповідальність лежить на ветеринарно-санітарному контролі забою худоби та птиці, технологіях обробки туш, організації вакцинації сільськогосподарських тварин тощо.
А заходи «спокійної» профілактики сальмонельозу, доступні кожному, це:
- уникнення контактів з хворими людьми;
- ретельна кулінарна обробка харчових продуктів;
- регулярне миття рук, особливо після відвідування громадських місць (не тільки туалетів);
- пиття кип'яченої води (як дітям, так і дорослим).
Намагайтеся різати овочі та м'ясо на різних обробних дошках. Сире м'ясо, птицю та морепродукти краще зберігати окремо від фруктів та овочів. Готову їжу не рекомендується класти в посуд, де до цього лежало сире м'ясо, заздалегідь не помивши ємність.
А ще утримайтеся від вживання сирих яєць, а саме – курячих, качиних і гусячих. Навіть якщо ви готуєте гоголь-моголь, домашній майонез або морозиво – використовуйте для цього пастеризовані яйця. Пастеризувати яйця нескладно, для цього їх потрібно залити водою і поставити на середній вогонь. Температура води вимірюється термометром:
- при 60-62 градусах яйця пастеризуються 4-5 хвилин;
- при 63-65 градусах – 2-3 хвилини.
Після пастеризації яйця відразу ж опускаються в холодну воду. Вони залишаються практично сирими і можуть зберігатися в холодильнику протягом тижня. Однак якщо в них і жила сальмонела, після пастеризації вона буде значно ослаблена і навряд чи завдасть серйозної шкоди організму.
Чи є в перепелиних яйцях сальмонельоз?
Практично немає. Саме перепелині яйця, на відміну від курячих, качиних і гусячих, вкрай рідко служать «оселею» для сальмонел, тому вживати їх можна навіть у сирому вигляді. Однак на шкаралупі перепелиних яєць можуть бути частки фекалій, де хвороботворні мікроби цілком можуть виявитися, тому миття перепелиних яєць перед вживанням зайвим не буде.
Сальмонела входить у четвірку головних причин діарейних захворювань в усьому світі, тож повністю «застрахуватися» від неї практично неможливо. Проте в переважній більшості випадків сальмонельоз проходить без шкоди для здоров'я, а якщо він все ж таки наздожене вас – будь-які лікарські препарати та рослини, згадані в нашому матеріалі, можна замовити прямо додому за допомогою сервісу адресної аптечної доставки Liki24.com.
Бажаємо вам і вашому кишечнику міцного здоров'я! :)
Попередня стаття 
