Березові бруньки

Це невеликі, м'які, світло-зелені бруньки довжиною від 0,5 до 2 см, які з'являються на гілках берези навесні.

На початку свого розвитку вони можуть бути червонувато-коричневими, але зі зростанням стають світло-зеленими. На початку весни, коли бруньки тільки з'являються, вони можуть бути покриті липкою смолою.

Зазвичай збирання березових бруньок проводять навесні, коли вони тільки починають розкриватися і до того, як листя берези повністю розпуститься.

Широке застосування березових бруньок у традиційній та народній медицині обумовлено їхнім багатим хімічним складом, куди входять флавоноїди (кверцетин, апігенін, ізорамнетин), сапоніни, дубильні речовини (катехіни), ефірні речовини (метилсаліцилат, бетулінова кислота), каротин, калій, магній та ін.

Лікувальні властивості березових бруньок:

• діуретична (сечогінна). Виводять з організму рідину та сечову кислоту. Тому березові бруньки ефективні від набряків і для профілактики сечокам'яної хвороби;
• антисептична, антимікробна, антипаразитарна. Бетулінова кислота та інші сполуки мають антимікробні властивості, які допомагають у боротьбі з інфекціями і сприяють загоєнню ран;
• протизапальна. Флавоноїди і таніни надають березовим брунькам протизапальних властивостей, що дозволяє використовувати їх у лікуванні інфекційно-запальних захворювань;
• жовчогінна, протиспазматична. Розслаблює жовчні протоки, сприяє виробленню та відтоку жовчі;
• антиоксидантна. Березові бруньки допомагають захистити клітини від пошкоджень вільними радикалами та зміцнити організм;
• живильна та вітамінізуюча. Березові бруньки містять цукри, вітаміни, мікроелементи, а також амінокислоти, які є будівельними блоками білків.

Показання до застосування березових бруньок:

• набряки,зокрема на тлі серцевих захворювань;
• хронічні запальні процеси нирок і сечового міхура;
• сечокам'яна хвороба;
• захворювання печінки та жовчовивідних шляхів з порушеннями відтоку жовчі;
• захворювання дихальних шляхів (ларингіти, бронхіти, трахеїти).

За відсутності протипоказань чай з березових бруньок можна приймати як дієтичну добавку до раціону для насичення організму поживними речовинами та загального оздоровлення.

У народній медицині березові бруньки активно використовують для лікування запальних захворювань суглобів і зміцнення кісток. Для цього застосовують відвари, настої та мазь на основі березових бруньок.

Але перед використанням березових бруньок для цієї мети потрібно порадитися з лікарем та виключити можливі протипоказання.

Згідно з інструкцією із застосування, лямбліоз не належить до показань до застосування березових бруньок.

Березові бруньки можна застосовувати з 12-річного віку.

Для приготування відвару 1 столову ложку (або 10 г пакет) бруньок треба насипати в емальований посуд, залити 200 мл окропу, закрити кришкою і настояти на водяній бані 15 хвилин.

Охолодити за кімнатної температури 45 хвилин, процідити, залишок віджати до процідженого настою. Долити кип'яченої води до об'єму 200 мл, приймати у теплому вигляді.

Інструкція із застосування березових бруньок рекомендує прийом залежно від віку:

• дорослим і дітям від 14 років – по ⅓ склянки 2-3 рази на добу за 15-20 хвилин до їди;
• дітям 12-14 років – по ¼ склянки з тією ж частотою.

Згідно з інструкцією, це:

• підвищена чутливість до березових бруньок;
• ниркова недостатність;
• гострі запальні захворювання нирок;
• анемія;
• епілепсія;
• кровотечі з органів малого тазу нині чи у минулому.

Важливо! За наявності каменів у жовчному міхурі перед прийомом відвару з березових бруньок необхідна консультація лікаря.

Рослинний препарат не призначають у період вагітності та грудного вигодовування (ГВ).