Бетаргін Саше

В інструкції до Бетаргіну зазначено, що засіб призначений для стабілізації роботи печінки (у тому числі її детоксикаційної функції) та серцево-судинної системи, а також для підтримки обміну речовин на належному рівні. У деяких випадках лікар може призначити Бетаргін для підтримки репродуктивної функції у чоловіків та жінок у період планування вагітності.

Найпоширеніші показання Бетаргіну, які містить інструкція із застосування:

• підтримання та покращення функціонування печінки;
• захист гепатоцитів (клітин печінки) від впливу токсичних речовин, у тому числі під час масованої медикаментозної терапії або після прийому алкогольних напоїв;
• попередження наслідків отруєння організму різними гепатотоксичними речовинами та харчовими продуктами;
• ацетонемічний синдром ("ацетон") у дітей та дорослих, викликаний підвищенням рівня кетонових тіл у крові;
• порушення засвоєння білків і ліпідів, спровоковане перебуванням на суворій дієті, анорексією або булімією;
• зниження рівня гомоцистеїну (часта причина серцево-судинної патології).

Важливо: крім зазначених ефектів, відомий сприятливий вплив Бетаргіна при похміллі. У цьому разі він допомагає впоратися з наслідками руйнівної дії алкоголю на гепатоцити, посилює знешкоджуючу функцію печінки та дозволяє швидше відновити нормальне самопочуття.

Також можливе застосування Бетаргіну при отруєнні продуктами харчування або підвищеному ацетоні в крові, що буває при вірусних інфекціях, похибках у харчуванні та нервових стресах.

Спосіб застосування Бетаргіну залежить від віку пацієнта:

• дорослим рекомендується приймати по 1 саше, скляному контейнеру або стику до трьох разів на добу, залежно від призначень лікаря та тяжкості стану;
• діти з трьох років можуть приймати по 10 мл розчину (саме стільки міститься в одному саше, стику або скляному контейнері) один-два рази на день.

Про те, як приймати Бетаргін, в інструкції із застосування вказано, що препарат п'ють після їди, бажано в один і той самий час щодня. При цьому вміст саше або контейнера можна прийняти у «чистому» вигляді та запити 100 мл води, або розчинити його в половині склянки теплої води.

Про те, як приймати Бетаргін дітям, в інструкції вказується, що вміст пакетика або ампули розводять у теплій воді, а потім дають дитині по 1 чайній ложці кожну чверть години (у тому числі при «ацетоні»).

Як довго пити Бетаргін, залежить від стану здоров'я та реакції організму на терапію. Середня тривалість прийому препарату – 1 місяць, якщо лікар не призначив інакше.

Важливо: незважаючи на те, що Бетаргін є харчовою добавкою, необхідно дотримуватися рекомендацій щодо його дозування. В іншому випадку можливий розвиток побічних ефектів і порушення загального самопочуття.

В офіційній інструкції із застосування Бетаргіну немає окремих вказівок щодо прийому препарату під час похмілля. Тим не менш, відповідно до лікувальних ефектів Бетаргіну, для зниження вираженості похмільного стану та активнішого виведення токсичних речовин препарат слід пити наступного дня після вживання алкоголю і далі ще 2-3 дні до повного відновлення нормального самопочуття.

Разове та добове дозування Бетаргіну при похмілля є стандартними – по 1 пакетику (ампулі) тричі на добу. Приймати після їди.

В інструкції до Бетаргіну вагітність та період грудного вигодовування (ГВ) віднесені до станів, за яких прийом препарату протипоказаний. Відповідно, Бетаргін вагітним і жінкам, які годують груддю, приймати не можна.

Зазвичай Бетаргін добре сприймається організмом, тому побічні ефекти трапляються вкрай нечасто. Проте у людей з непереносимістю або підвищеною чутливістю до компонентів препарату їхня поява є ймовірною. Зокрема, в інструкції до Бетаргіну вказані такі побічні явища:

• біль в животі;
• нудота, блювання;
• пронос;
• свербіння шкіри;
• червоні плями або уртикарний висип;
• головний біль.

У разі розвитку будь-яких перерахованих явищ слід припинити прийом препарату та звернутися за консультацією до медичного фахівця.

Гепаргін – препарат на основі тих самих складових, що й Бетаргін – аргініну та бетаїну. Тим не менш, в інструкції до Гепаргіну наводиться значно більше показань для його призначення. Серед них не лише нормалізація стану печінки та жовчних шляхів, боротьба з похмільним синдромом та корекція рівня ацетону в крові, як у Бетаргіну, але й низка інших станів. Тому вирішувати, що краще для конкретного пацієнта, Бетаргін чи Гепаргін, може лише лікар, виходячи з клінічної картини та супутньої патології.

Глутаргін – ефективний гепатопротектор на основі амінокислот аргініну та глутаміну. Різниця між Бетаргіном та Глутаргіном полягає в тому, що Глутаргін має ширшу лінійку препаратів, серед яких є як таблетовані засоби, так і розчини для ін'єкцій та інфузій. Крім цього, Глутаргін можна використовувати у лікуванні хвороб печінки, у тому числі спричинених гострими отруєннями блідою поганкою, медикаментами чи алкоголем. Ще одна різниця між Бетаргіном та Глутаргіном полягає в тому, що Глутаргін використовується в лікуванні різних патологій, які виникли у третьому триместрі вагітності (у перших двох триместрах він не застосовується).

Гепазак – це, по суті, той самий Бетаргін, але вироблений не Португалією чи Францією, а фармацевтичною компанією з Сан-Марино Erbozeta. Відмінностей у складі активних компонентів та у схемі прийому препарату Гепазак немає, тому ці дієтичні добавки можуть бути взаємозамінними (за призначенням лікаря).