Дофамін

Ця речовина необхідна для підтримки на високому рівні когнітивної, рухової та репродуктивної функції. Викликаючи почуття задоволення, він підвищує мотивацію, пам'ять, здатність до навчання.

Важливо! Оскільки дофамін – це нейромедіатор, який бере участь у багатьох процесах передачі імпульсів між відділами головного мозку, то й патології за його дефіциту чи надлишку виникають різні – як психічні, так і ендокринні.

Препарати, що нормалізують рівень дофаміну, застосовують у лікуванні наступних захворювань:

• хвороби Паркінсона;
• тремтячого паралічу;
• шизофренії та ін.

До таких препаратів належать Достинекс, Циклодинон, Наком та багато інших.

У деяких випадках лікарі призначають пацієнтам і блокатори дофамінових рецепторів (що знижують рівень дофаміну та надають інших терапевтичних ефектів):

• Метоклопрамід, Домперидон – застосовують для усунення нудоти та блювання під час вагітності, при проведенні променевої та хіміотерапії, захитуванні, функціональних розладах травлення;
• Бромокриптин, Хінаголід – використовують з метою пригнічення лактації;
• Галоперидол, Клозапін – мають антипсихотичний ефект і протиблювоту дію.

Зниження рівня дофаміну відбувається під впливом багатьох факторів:

• недосипання;
• надлишкової маси тіла (ожиріння);
• вживання великої кількості насичених жирів;
• стресу;
• наркотиків;
• при депресії аналіз на дофамін також показує зниження його рівня.

А от підвищення рівня дофаміну відбувається під час плавання, бігу, танців, прослуховування гарної музики. Деякі вчені вважають, що занадто високий рівень дофаміну може спостерігатися при шизофренії.

Для надання невідкладної допомоги лікарі можуть використовувати синтетичний гормон-нейромедіатор дофамін.

Дофамін надає стимулюючого впливу на дофамінові рецептори, які беруть участь у формуванні нейрогенних сигналів, процесах моторної координації, навчання. У високих дозах дофамін стимулює альфа- та бета-адренорецептори.

При внутрішньовенному введенні дофаміну:

• посилюються серцеві скорочення та серцевий викид;
• у периферичних судинах підвищується опір;
• піднімається систолічний (верхній) тиск;
• у судинах головного мозку, серця, нирок і кишечника збільшується кровотік.

Лікарі-реаніматологи застосовують препарат у вигляді внутрішньовенних інфузій у лікуванні шоку або станів, що загрожують його виникненням:

• серцевої недостатності у пацієнтів із інфарктом міокарда;
• тяжких інфекцій, зокрема інфекційного токсичного шоку;
• гіпотонії (зниження тиску) будь-якого генезу. Дофамін для підвищення артеріального тиску застосовується навіть за тяжкої артеріальної гіпотензії;
• післяопераційних станів;
• реакцій гіперчутливості та ін.

Перед використанням препарату відновлюють ОЦК (об'єм циркулюючої крові), а при введенні проводять постійний моніторинг електролітного балансу.

Як отримати розчин Дофаміну для інфузії? Для цього концентрат з ампули необхідно розвести у співвідношенні 1 ампула на 250 мл або 500 мл фізрозчину (0,9% розчину хлориду натрію), або 5% розчину глюкози. Приготовлений розчин перевіряють на відсутність механічних домішок, прозорість і кольоровість.

Отриманий розчин бажано вводити відразу (максимальний час зберігання – 12 годин). Вводять його внутрішньовенно, рекомендовано використовувати центральний венозний катетер.

Дозування Дофаміну визначається лікарем, виходячи з тяжкості шоку, реакції пацієнта на препарат, побічних реакцій. Розрахунок дози Дофаміну проводиться шляхом титрування (поступової зміни дозування до досягнення очікуваного ефекту).

Кількість речовини, що має вводитися, визначає лікар. Офіційна інструкція рекомендує, наприклад, для тяжкохворих пацієнтів: початкова доза – 5 мкг/кг маси тіла/хв., потім кожні 15-30 хвилин її збільшують на 10 мг/кг/хв. Максимальна доза становить 50 мкг/кг/хв.

Важливо! Щоб посилити терапевтичний ефект Дофаміну, слід підвищити швидкість введення, а не концентрацію розчину, що вводиться.

Побічні ефекти при введенні розчину пов'язані з фармакологічними властивостями гідрохлориду дофаміну. З найчастіших відзначалися:

• нудота, блювання;
• диспное;
• головний біль;
• порушення частоти серцевих скорочень, зокрема шлуночкова та синусова тахікардія.

Рідкісні побічні реакції:

• мідріаз (розширення зіниць);
• почуття страху, тривожність;
• підвищення чи зниження артеріального тиску;
• свербіж, висипання на шкірі, почервоніння.

Важливо! У разі попадання розчину під шкіру при необережному введенні можливий некроз тканин. У пацієнтів, які мають судинні порушення, не виключено розвитку ішемічної гангрени.

При введенні дофаміну у великих дозах можливі:

• напади стенокардії (переважно у пацієнтів із серцевою недостатністю);
• біль у ділянці грудей;
• сильне підвищення тиску;
• відчуття холоду у кінцівках;
• ціаноз (шкіра набуває синюватого відтінку через нестачу кисню в крові);
• аритмія.

Дія дофаміну настає швидко і закінчується за 5-10 хвилин. Тому у разі передозування знижують його дозу або припиняють інфузію. За потреби використовують β-блокатори.

Алкоголь порушує рівновагу дофаміну. Простіше кажучи, людина відчуває насолоду від вживання спиртних напоїв, внаслідок чого у неї виробляється схильність до алкоголізму.

У невідкладних станах, що загрожують життю людини, лише лікар вирішує, який препарат застосовувати.

Раніше вважалося, що дофамін викликає почуття задоволення, але нові дані це спростовують. Проте він необхідний для підтримки функцій людського тіла та мозку – наприклад, впливає на рівень уваги, мотивації, якість сну.

Важливо! Це зовсім не ті стани, за яких використовується дофамін у формі розчину в ампулах для внутрішньовенного введення.

Ґрунтуючись на показниках лабораторних досліджень і доцільності, лікар може призначити прийом таблеток для підвищення дофаміну, а саме – біологічно активних добавок. Слід зважити, що БАДи для підвищення рівня дофаміну не є фармакологічними препаратами і їх не можна приймати замість ліків.

Підвищити рівень дофаміну можна за допомогою продуктів харчування та біологічно активних добавок:

• Допамін – являє собою стандартизований екстракт дикого зеленого вівса;
• L-теанін – амінокислота, що стимулює продукцію дофаміну;
• Ацетил-L-тирозин – швидко засвоювана форма тирозину, що сприяє синтезу дофаміну;
• Бакопа Моньє – сприяє збільшенню числа дофамінових рецепторів, має ноотропний ефект;
• Гінкго Білоба – стимулює довгострокове вироблення дофаміну;
• Оксамитові боби – підвищують рівень дофаміну у клітинах головного мозку.

Слід врахувати, що БАДи не належать до фармакологічних препаратів і їх не можна приймати замість ліків. Перед початком застосування будь-якої добавки для підвищення рівня дофаміну необхідно отримати консультацію лікаря.

Жодної різниці немає. Це дві назви одного й того самого нейромедіатора, що з'явилися через різну транслітерацію латинського слова dopamine.

Це два нейромедіатори, які відповідають за різні функції, що регулюють поведінку:

• Дофамін – передає інформацію між нервовими клітинами.
• Серотонін – відповідає за настрій, підвищує стійкість до стресів.