Гентасепт

Порошок складається з антибіотика групи аміноглікозидів гентаміцину, сорбенту, виготовленого з органічного кремнію – поліметилсилоксану та сполуки цинку з незамінною амінокислотою триптофаном. Він виявляє активність щодо наступних мікроорганізмів:

• золотистого стафілокока;
• стрептокока;
• мікобактерії;
• кишкової палички;
• протею;
• клебсієли;
• сальмонели та ін.

Препарат застосовують за наявності таких показань:

• ран, інфікованих збудниками, чутливими до гентаміцину;
• абсцесів, флегмон;
• післяопераційних нагноєнь;
• інфікованих опіків другого та третього ступеня, ран, незалежно від їхнього походження;
• трофічних виразок, що розвиваються внаслідок хронічної венозної недостатності, облітеруючих захворювань нижніх кінцівок (атеросклерозу та ендартеріїту), тромбофлебітів поверхневих вен;
• бешихи;
• пролежнів;
• ран у пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет, первинні та вторинні імунодефіцити, а також після ураження радіоактивним випромінюванням.

З лікарського досвіду: Гентасепт можна застосовувати для лікування трофічних виразок, якщо бакпосівом виявлено чутливу до гентаміцину мікрофлору.

Цілеспрямовано від прищів Гентасепт не використовується для монотерапії. Але застосування цього лікарського засобу допомагає запобігти сепсису при поширених гнійних ураженнях, а також утворенню келоїдних рубців.

Гентасепт не застосовують при підвищеній чутливості до гентаміцину або допоміжних компонентів. Порошок з обережністю застосовують у поєднанні з іншими антибактеріальними засобами.

Препарат слід застосовувати місцево до повного загоєння ран.

З першого до п'ятого дня пов'язки змінюють 1 або 2 рази на день. Після того, як зменшується вираженість запального процесу, рана очищається від гною та некротичних тканин, починають утворюватися грануляції і рана покриватися епітелієм, достатньо виконувати перев'язки 1 раз на добу або через день.

Спочатку лікар проводить ретельну хірургічну обробку рани, промиває її розчинами антисептиків. Після підсушування рани знімають кришку з флакона та наносять препарат на ранову поверхню рівномірним шаром через отвір у пробці. Рану дренують та накривають стерильною пов'язкою. У разі великій площі ранової поверхні проводять пухке тампонування. Допускається одночасне використання від 8 до 12 г лікарського засобу.

Якщо з технічних причин неможливо виконати повноцінну хірургічну обробку рани, її засипають порошком та накладають пов'язку. Вона може перебувати на рані не довше 24 годин. Під час зняття пов'язки пацієнти не відчувають болю, оскільки порошок запобігає прилипанню перев'язувального матеріалу до рани.

Обидва лікарські засоби при зовнішньому застосуванні мають місцеву антибактеріальну дію. Який засіб краще підходить пацієнту, вирішує лікар.

Можна розпочати комплексне лікування з використанням Стрептоциду, а у разі неефективності Стрептоциду замінити його на Гентасепт. Усі призначення має робити виключно лікар.

Так, ці лікарські засоби мають схожі ефекти.