Геп-Арт - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат Геп-Арт представлений у наступних лікарських формах:

• таблетки кишковорозчинні – кожна таблетка містить адеметіоніну 1,4-бутандисульфонату 760 мг (еквівалентно 400 мг адеметіоніну);
• ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій – кожен флакон містить адеметіоніну 1,4-бутандисульфонату 760 мг (еквівалентно 400 мг адеметіоніну).

Лікарський засіб випускається фармацевтичною компанією "Фармак", Україна.

Адеметіонін – це фізіологічний субстрат безлічі біологічних реакцій. Як донор метильних груп адеметіонін бере участь у реакціях трансметилювання, необхідних для біосинтезу фосфоліпідів клітинних мембран, що підвищує їхню плинність і поляризацію. Метилювання фосфоліпідів сприяє відновленню та підтримці функцій мембран гепатоцитів, що перешкоджає або зменшує літогенність жовчі та покращує її відтік.

Адеметіонін також належить до попередників фізіологічних тіолових сполук (цистеїну, таурину, глутатіону, коензиму А та ін.) в реакціях транссульфатування. Глутатіон – високоефективний антиоксидант, який бере участь у реакціях детоксикації ксенобіотиків і вільних радикалів у печінці. Деградація адеметіоніну у процесі синтезу поліамінів супроводжується утворенням пропіламіну, що стимулює регенерацію гепатоцитів (клітин печінки).

Завдяки цим властивостям адеметіоніну препарат Геп-арт застосовується за широкого спектру захворювань печінки, а також при депресивних станах. Основні показання:

• внутрішньопечінковий холестаз при різних захворюваннях печінки, включаючи хронічні гепатити різної етіології;
• цироз печінки;
• токсичні ураження печінки різного генезу.

Також препарат є ефективним при внутрішньопечінковому холестазі у вагітних та депресивних синдромах різного ступеня тяжкості.

Препарат призначається лише дорослим пацієнтам віком від 18 років.

Режим дозування підбирається індивідуально залежно від тяжкості захворювання та клінічної картини. Загальні поради:

• при внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні початкова доза становить 5-12 мг/кг маси тіла на добу (приблизно 400 мг/добу), загальна добова доза має не перевищувати 1000 мг. Тривалість парентерального введення становить 15-20 днів при лікуванні депресивних синдромів та 2 тижні при лікуванні захворювань печінки;
• після цього пацієнт може бути переведений на підтримуючу терапію таблетованою формою препарату. При прийомі всередину рекомендоване дозування становить 2-4 таблетки на добу (800-1600 мг адеметіоніну на добу), розділених на кілька прийомів. Таблетки слід приймати цілими, не розжовуючи, бажано між їдою.

Ліофілізований порошок для внутрішньом'язових ін'єкцій слід розчинити у спеціальному розчиннику, що додається, безпосередньо перед застосуванням. Для внутрішньовенного введення необхідну дозу адеметіоніну слід розвести на 250 мл фізіологічного розчину або 5% розчину декстрози (глюкози) і проводити інфузію повільно протягом 1-2 годин. Невикористану частину розчину слід знищити

Таблетки Геп-Арт покриті спеціальною оболонкою, яка розчиняється тільки у кишечнику, завдяки чому адеметіонін вивільняється у дванадцятипалій кишці. Для кращого всмоктування активної речовини та повного терапевтичного ефекту таблетки слід застосовувати між їдою.

Важливо! Таблетку слід виймати з блістера перед прийомом. Якщо таблетки мають інший колір, крім білого / жовтуватого (через порушення цілісності алюмінієвої обгортки), необхідно утриматися від їх застосування.

До основних протипоказань належать:

• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• генетичні порушення, що впливають на метіоніновий цикл;
• вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).

При застосуванні препарату слід враховувати його певні особливості.

Парентеральне введення:

• препарат можна вводити у вигляді внутрішньом'язових або внутрішньовенних ін'єкцій;
• для внутрішньом'язових ін'єкцій ліофілізат слід розчиняти тільки у спеціальному розчиннику, що входить до комплекту;
• для внутрішньовенного введення необхідну дозу адеметіоніну слід розвести у 250 мл фізіологічного розчину або 5% розчину декстрози (глюкози) і проводити інфузію повільно протягом 1-2 годин. Невикористану частину розчину слід знищити;
• адеметіонін не можна змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію;
• якщо ліофілізований порошок має інший колір (порошок має бути білого кольору), застосовувати його не можна.

Пероральний прийом:

• таблетки слід приймати цілими, не розжовуючи і не подрібнюючи;
• оптимальний час прийому – між їдою;
• таблетки необхідно виймати з блістера безпосередньо перед прийомом;
• порушення цілісності таблетки може призвести до руйнування діючої речовини шлунковим соком.

Особливі групи пацієнтів:

• у пацієнтів із цирозом печінки період напіввиведення адеметіоніну може бути збільшений;
• при нирковій недостатності може знадобитися корекція режиму дозування;
• у літніх пацієнтів корекція дози не потрібна, але необхідний контроль функції печінки та нирок;
• у пацієнтів з біполярними розладами препарат може спровокувати розвиток манії;
• при тривалому застосуванні потрібен регулярний контроль рівня аміаку в крові.

Лабораторні показники:

• препарат може впливати на рівень гомоцистеїну у плазмі крові;
• рекомендується періодичний контроль печінкових проб;
• при тривалій терапії є доцільним контроль коагулограми.

Прийом їжі може знижувати всмоктування препарату, тому рекомендується приймати таблетки між їдою. Не рекомендується спільний прийом із алкоголем, оскільки це може посилити навантаження на печінку.

Важливо! Слід бути обережними при одночасному застосуванні з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), трициклічними антидепресантами, а також з препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан, через ризик розвитку серотонінового синдрому.

Ін'єкційний адеметіонін не можна змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію.

При застосуванні препарату можуть спостерігатися різні побічні ефекти:

• з боку шлунково-кишкового тракту можливі нудота, блювання, біль у животі, діарея;
• з боку нервової системи відзначаються головний біль, безсоння, запаморочення, тривожність;
• можливі алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербежу;
• при внутрішньовенному введенні у місці ін'єкції може виникати болючість, почервоніння шкіри.

Випадки передозування препаратом Геп-арт описувалися рідко. При передозуванні можливе посилення побічних ефектів. Лікування симптоматичне, специфічного антидоту немає. У разі появи ознак передозування слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.

Препарат слід зберігати у захищеному від світла місці за температури до 25°C. Ліофілізат після розчинення слід використовувати негайно, а таблетки виймати з упаковки тільки перед прийомом.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Pubmed, [Protective effect of ademetionine 1, 4-butanedisulfonate on liver injury caused by chemotherapeutic agents].
• Healthline, Decompensated Liver Disease: Symptoms and Treatment