Лансурф - інструкція, склад, спосіб застосування

Лікарська форма Лансурфу – таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Вони розрізняються концентрацією діючих речовин (трифлуридину і типірацилу відповідно):

• Лансурф 15/6,14 мг;
• Лансурф 20/8,19 мг.

Інструкція детально описує, від чого допомагає Лансурф.

Трифлуридин – це тимідиновий аналог нуклеозиду, який проникає в ракові клітини і фосфорилюється в них ферментом тимідинкіназою. Потім він перетворюється на субстрат ДНК і вбудовується безпосередньо в ланцюги ДНК, порушуючи її роботу і запобігаючи проліферації (неконтрольованому розростанню) пухлинних клітин.

Однак трифлуридин «в чистому вигляді» після прийому всередину дуже швидко руйнується ферментом тимідинфосфорилазою. Для його захисту до складу препарату Лансурф і був включений типірацил – інгібітор тимідинфосфорилази.

Основні показання до застосування Лансурфа:

• рак товстого кишечника і / або прямої кишки (колоректальний);
• рак шлунка.

Для лікування колоректального раку Лансурф може використовуватися в комбінації з бевацизумабом – у пацієнтів, які раніше вже отримували 2 режими протипухлинної терапії (наприклад, іринотекан і оксаліплатин, фторпіримідин та інші).

Також лікарі можуть призначати Лансурф як монотерапію при метастатичному раку товстого кишечника / прямої кишки, якщо пацієнти раніше вже отримували хіміотерапію або вона їм не показана.

При метастатичному раку шлунка Лансурф використовується самостійно у тих пацієнтів, які вже пройшли 2 курси системної хіміотерапії, але при цьому захворювання прогресує.

Таблетки Лансурф приймають внутрішньо, протягом години після їжі (сніданку або вечері), запиваючи склянкою води. Початкова доза становить 35 мг/м2 двічі на добу – з першого по п'ятий і з восьмого по дванадцятий дні кожного місячного циклу (28 днів).

Тривалість курсу терапії залежить від клінічної ситуації – лікування продовжують до прогресування хвороби або до розвитку симптомів неприйнятної токсичності протипухлинного засобу.

Зверніть увагу: хоча дозування Лансурфу розраховується виходячи з площі поверхні тіла, воно не повинно перевищувати 80 мг (в одній дозі). Якщо пацієнт пропустив прийом ліків, компенсувати його не слід.

Детально особливості дозування Лансурфу в різних клінічних ситуаціях, в тому числі і при розвитку токсичності ліків, описані в інструкції із застосування.

Інструкція описує єдине протипоказання до застосування Лансурфа – індивідуальна гіперчутливість до трифлуридину, типірацилу та / або допоміжних компонентів ліків.

На тлі застосування Лансурфа дуже часто відзначаються небажані реакції з боку травного тракту – нудота, блювання та діарея. Такі пацієнти повинні перебувати під суворим наглядом лікаря і отримувати відповідну терапію (протиблювотні та протидіарейні препарати, інфузійні розчини для нормалізації водно-електролітного балансу).

При тяжкому порушенні роботи нирок (термінальній нирковій недостатності, гемодіалізі) використовувати Лансурф не рекомендується. При легких і помірних порушеннях частіше відзначалися серйозні побічні ефекти препарату – такі пацієнти потребують регулярного обстеження та оцінки свого стану.

Також Лансурф не слід призначати пацієнтам з помірними та тяжкими розладами функції печінки (наприклад, при підвищенні рівня білірубіну в більш ніж 1,5 рази від верхньої межі норми).

Як і багато антинеопластичних засобів, Лансурф може пригнічувати роботу кісткового мозку і знижувати утворення еритроцитів, лейкоцитів, нейтрофілів, тромбоцитів. Пацієнтам обов'язково слід провести повний аналіз крові до початку терапії і регулярно повторювати його в міру необхідності. При вираженій нейтропенії та тромбоцитопенії лікування Лансурфом не починають.

Протягом усього періоду застосування Лансурфу слід визначати протеїнурію (рівень білка в сечі) за допомогою тест-смужок.

Детальніше особливості застосування Лансурфу описані в інструкції.

Найбільш значущими побічними ефектами Лансурфу вважаються токсичні реакції з боку травного тракту та пригнічення функції кісткового мозку.

Інші можливі побічні дії протипухлинного препарату:

• зниження апетиту;
• зневоднення;
• підвищення рівня глюкози в крові;
• зниження рівня фосфору і кальцію в крові;
• коливання концентрації калію і натрію в крові (як гіпо-, так і гіпер-);
• низький рівень білка (гіпоальбумінемія);
• подагра (ймовірно, на тлі підвищення концентрації в крові сечової кислоти);
• порушення смаку;
• тривожність і безсоння, летаргія;
• головні болі і запаморочення;
• відчуття печіння в тілі;
• зниження / підвищення чутливості;
• порушення серцевого ритму;
• підвищення артеріального тиску;
• напади стенокардії (болі за грудиною);
• підвищення температури тіла;
• поява набряків, у тому числі в області суглобів;
• запалення слизових оболонок;
• порушення менструального циклу;
• болі в кістках;
• м'язова слабкість, спазми мускулатури;
• втрата свідомості;
• сухість очей;
• зниження гостроти зору;
• двоїння в очах та інші.

Детальніше про небажані реакції, які можуть виникати на тлі лікування Лансурфом, описано в інструкції із застосування.

Згідно з інструкцією, таблетки Лансурф слід приймати протягом години після їди.

При одночасному застосуванні субстратів тимідинкінази (наприклад, противірусного засобу зидовудину) і Лансурфу може відзначатися зниження ефективності перших ліків, оскільки їм доводиться конкурувати з трифлуридином за активацію через фермент тимідинкіназу. По можливості пацієнтам слід запропонувати лікування альтернативними противірусними препаратами – наприклад, на основі абакавіру, ламівудину, диданозину та аналогічних.

Інструкція попереджає, що вплив Лансурфа на гормональні оральні контрацептиви невідомий, тому в період протипухлинної терапії жінкам слід використовувати бар'єрні контрацептиви (наприклад, презервативи).

При передозуванні Лансурфу можуть виникати побічні дії препарату. Найбільш очікуване ускладнення – пригнічення роботи кісткового мозку (мієлосупресія).

Антидоту для Лансурфу немає, тому при передозуванні проводиться підтримуюча і симптоматична терапія.

Таблетки Лансурф не вимагають особливих умов зберігання, але вони повинні знаходитися в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи
• Державний реєстр лікарських засобів
• Єдиний довідник ліків в Україні