Лазикс

Фуросемід (Лазикс) – це петлевий діуретик, сечогінна дія якого зумовлена його впливом на клітини висхідної петлі Генле у нирках.

Ефективний при застої рідини у тканинних просторах. Діє досить сильно, що дає можливість застосовувати його як "швидку допомогу" при набряках легень, коли тіазидні сечогінні засоби неефективні.

Застосування Лазиксу у складі комплексної терапії артеріальної гіпертензії (підвищеного тиску) засноване на наступних ефектах фуросеміду, який:

• збільшує виведення іонів натрію з організму;
• зменшує обсяг циркулюючої крові;
• знижує відповідь кровоносних судин на прийом вазоконстрикторів і судинозвужувальних лікарських засобів.

Важливо! Необхідно враховувати, що при сумісному прийомі фуросеміду з антигіпертензивними засобами посилюється дія останніх – тобто тиск знижується більш виражено, ніж від застосування лише АГ засобів без діуретика.

Сечогінний засіб призначають як у монотерапії, так і в комплексному лікуванні.

Показання для застосування Лазиксу:

• різні набряки – при хронічній і гострій нирковій та серцевій недостатності, нефротичному синдромі;
• артеріальна гіпертензія;
• захворювання печінки, що супроводжуються набряками.

Дозування встановлює лікар. Максимально на добу – щонайбільше 1500 мг.

Таблетки приймають вранці натще, запиваючи водою. Початкову дозу визначає лікар, виходячи зі стану хворого, тяжкості захворювання, ступеня порушення водно-електролітного балансу в організмі.

Наприклад, при набряках на тлі гострої серцевої недостатності може бути рекомендовано 20-50 мг фуросеміду, а при хронічній нирковій недостатності – 40-80 мг.

Пізніше призначена доза може коригуватися залежно від діурезу та стану пацієнта.

Ін'єкційний спосіб введення необхідний за невідкладних станів: різкий набряк при серцевій або нирковій недостатності, гіпертонічному кризі. Також ін'єкції Лазиксу можуть застосовуватися у всіх тих самих випадках, що й таблетки, якщо немає можливості приймати препарат перорально.

Важливо! Після поліпшення стану пацієнта відразу переводять з парентеральної форми на таблетовану.

Інструкція із застосування рекомендує два способи.

Внутрішньом'язово Лазикс Нео використовується тільки в окремих випадках, коли внутрішньовенне введення або прийом таблеток є недоцільними. Важливо! В екстрених випадках, наприклад при набряку легень, внутрішньом'язово препарат не вводять.

Внутрішньовенно розчин вводять повільно або інфузійно, максимальна швидкість має не перевищувати 4 мг на хвилину, а пацієнтам з порушенням роботи печінки – 2,5 мг на хвилину.

Внутрішньовенні ін'єкції рекомендують, коли неможливо приймати препарат всередину – наприклад, при порушенні всмоктування у шлунково-кишковому тракті, а також у невідкладних випадках. Але за першої можливості після досягнення необхідного діуретичного ефекту переходять на пероральний прийом.

Важливо! Лазикс не можна змішувати в одному шприці чи крапельниці з розчинами інших лікарських засобів. Для розведення використовують як розчинник фізрозчин (0,9% розчин натрію хлориду). Приготовлений розчин необхідно відразу використовувати.

Дозування залежить від ваги дитини та її стану:

• таблетки – добова доза становить 2 мг/кг маси тіла; максимальна – не перевищує 40 мг. Важливо! Таблетки призначають лише дітям, які важать понад 10 кг;
• ін'єкції – використовують для дітей, коли утруднено ковтання, наприклад новонародженим та недоношеним. На добу вводять щонайбільше 20 мг, дозу визначають з розрахунку 1 мг/кг.

За гострих форм захворювань препарат використовують короткий період до досягнення бажаного результату. При цьому з внутрішньовенного використання до перорального переходять якнайшвидше.

Але за деяких захворювань і станів можливе дуже тривале, а іноді й довічне застосування препарату. У цей період постійно контролюють рівень калію та магнію в крові, оскільки фуросемід активно виводить їх з організму.

Важливо! Для профілактики гіпокаліємії та гіпомагніємії, а також у разі виявлення дефіциту цих іонів обов'язково призначають калій- та магнійвмісні препарати і мінеральні комплекси. Також рекомендується збільшити споживання продуктів харчування, що містять калій та магній (родзинки, курага, шпинат та ін.).

Набряки різного походження (при серцевій та нирковій недостатності, захворюваннях печінки) – основне показання до застосування Лазиксу. Рекомендоване дозування – від 20 до 80 мг, які приймають за 1 раз або ділять на 2 прийоми. Якщо таке дозування виявиться недостатнім, то добову дозу збільшують. Після зменшення набряків ліки приймають у меншій кількості, зробивши невелику перерву.

Разові дозування, кратність і тривалість застосування повинен визначати лише досвідчений лікар на підставі виразності симптомів.

Важливо! Заборонено приймати препарати фуросеміду, включаючи Лазикс, за відсутності показань. Дегідратація організму і виведення з нього електролітів призводить до вкрай важких та іноді незворотних наслідків, зокрема до захворювань серця.

Ні, не можна. Препарат не впливає на обмін речовин, не розщеплює жири. Інструкція не містить інформації про застосування таблеток або розчину для зниження ваги. Завдяки виведенню міжклітинної рідини діуретик Лазикс зменшить масу тіла, проте цей ефект короткостроковий і небезпечний побічними реакціями.

Важливо! Заборонено приймати препарати фуросеміду, включаючи Лазикс, за відсутності показань. Дегідратація організму і виведення з нього електролітів призводить до вкрай тяжких та іноді незворотних наслідків, зокрема до захворювань серця.

При інтоксикації організму розчин фуросеміду вводять внутрішньовенно для підтримки форсованого діурезу. Це досить поширений консервативний метод лікування отруєнь, коли паралельно вводять великі об'єми розчинів електролітів + сечогінний засіб для збільшення добового об'єму сечі. Але цей метод може застосовуватися виключно у стаціонарі під наглядом досвідчених медиків.

Засіб використовують у період вагітності лише у виняткових випадках, за життєво важливих показань та під наглядом за розвитком плода.

Під час терапії препаратом слід відмовитися від грудного вигодовування.

Протипоказання до застосування препарату є такими:

• підвищена чутливість до діючої та/або допоміжних речовин;
• гіповолемія (зменшення об'єму крові, що циркулює в організмі);
• зневоднення;
• анурія – порушення надходження сечі в сечовий міхур;
• важка гіпокаліємія та/або гіпонатріємія;
• печінкова енцефалопатія у коматозному та прекоматозному стані;
• вагітність і ГВ.

Найчастіше побічні ефекти фуросеміду пов'язані з різкою втратою рідини. Порушення водно-сольового балансу може спричинити:

• різке падіння тиску – гіпотонію, зокрема ортостатичну;
• зневоднення;
• збільшення кількості сечовини, напади подагри;
• зменшення об'єму крові, що циркулює в організмі (гіповолемія) – переважно у пацієнтів похилого віку;
• підвищення рівня холестерину;
• зниження концентрації у крові іонів калію, хлору, натрію.

Іноді можуть виникати спрага, нудота, блювання, діарея. В окремих випадках спостерігається шум у вухах і тимчасове погіршення або втрата слуху.

Діюча речовина препарату Лазикс – фуросемід. Під таким самим торговим найменуванням багато фармкомпаній (Дарниця, Софарма) випускають аналогічний препарат в ампулах і таблетках.