Локоїд

Препарат випускається у кількох лікарських формах:

• мазь і крем Локоїд – універсальні лікарські форми, що відрізняються лише основою, в якій розчинено діючу речовину;
• нашкірна емульсія Локоїд – оптимальна для нанесення на шкірні ураження мокнучого характеру та волосисту частину голови;
• ліпокрем Локоїд – містить велику кількість ліпідів, що сприяє швидкому відновленню захисних властивостей шкіри.

У всіх форм препарату показання до призначення однакові – вони можуть застосовуватися для лікування пацієнтів, які страждають:

• екземою;
• контактним дерматитом;
• псоріазом;
• нейродермітом;
• алергічним дерматитом;
• іншими неінфікованими дерматозами.

Як правило, Локоїд застосовується для продовження лікування, після припинення прийому більш потужних гормональних засобів.

Для застосування Локоїду, незалежно від лікарської форми, в якій він випущений, потрібно невелику кількість препарату нанести на шкіру. Частоту нанесення визначає лікар, але зазвичай терапія починається з 1-3 нанесень щодобово. При поліпшенні самопочуття дозу зменшують до 1 разу на добу, а потім препарат наносять 2-3 рази на тиждень.

Препарат наноситься на уражені ділянки шкіри рівномірним шаром, для кращого поглинання його можна акуратно втирати.

ВАЖЛИВО! Мазь і ліпокрем можна накривати оклюзійними пов'язками для підвищення ефективності засобу – але тільки тимчасово (пов'язки не для постійного носіння). Мазь і емульсію, що наносяться на мокнучі ділянки, накривати пов'язками не рекомендується.

Протягом тижня може бути використано не більше ніж 30-60 г препарату. Точна доза та кратність нанесення встановлюються лікарем, який призначив ліки.

Препарат може призначатися вагітним жінкам, але лише за дотримання кількох умов. Застосування обов'язково має контролюватись лікарем, термін лікування має бути мінімальним, а оброблювані ділянки – невеликими. Аналогічні рекомендації застосовуються і для лікування матерів-годувальниць. Пов'язано це з тим, що гідрокортизон може проникати крізь плаценту та в грудне молоко.