Лораксон ціна в Харкові

Ліки призначають при інфекціях, збудники яких чутливі до дії цефтриаксону, з локалізацією у:

• ЛОР-органах (отити, гайморити);
• дихальних шляхах (запалення легень, бронхіт);
• органах черевної порожнини (перитоніт) та травного тракту;
• сечостатевої системи (включаючи простатит);
• опорно-руховому апараті (суглобах та кістках);
• оболонках головного мозку.

Крім того, Лораксон може бути призначений при сепсисі, гонореї, бореліозі (хвороба Лайма), у тому числі для профілактики, а також пацієнтам з ослабленим імунітетом, з метою профілактики бактеріальних ускладнень перед проведенням хірургічних операцій.

Ліки слід вводити пацієнту відразу після розведення. Для внутрішньом'язового уколу 1 г Лораксону розводять у 3,5 мл лідокаїну (1% розчин). Розчин вводять у центральну частину одного з великих м'язів. Розведений лідокаїном препарат не придатний для внутрішньовенного уколу (розчинником у цьому випадку може бути вода для ін'єкцій, 10 мл на 1 г Лораксону).

Якщо йдеться про вливання через крапельницю, то 2 г препарату розводять у 40 мл розчину. Це може бути вода для ін'єкцій, натрію хлорид 0,9%, глюкоза (5% або 10%), натрію хлорид 0,45% у поєднанні з глюкозою 2,5% та ін. Як розчинник препарату заборонено використовувати розчини, що містять кальцій. Колір готового розчину може варіюватися від блідо-жовтого до бурштинового.

Препарат може бути призначений дорослим та дітям у вигляді внутрішньом'язових уколів, внутрішньовенних ін'єкцій або крапельниць. Добова доза вводиться за один раз або поділяється на кілька прийомів.

Добова доза для дорослих та дітей старше 12 років (та/або з масою тіла понад 50 кг) у більшості випадків варіюється в межах 1-2 г Лораксону. У деяких випадках вона може бути збільшена лікарем до 4 г.

Для новонароджених віком менше 15 днів добова доза підбирається з розрахунку 20-50 мг препарату на 1 кг ваги дитини. Для дітей віком від двох тижнів до 12 років (або з масою тіла менше 50 кг) – з розрахунку 20-80 мг препарату на 1 кг ваги дитини.

Визначення точної дози, тривалості лікування, кратності прийому та способу введення має проводитися виключно лікарем – самостійний прийом антибіотиків категорично не рекомендується.

Цефтриаксон, хоч і в незначних концентраціях, але проникає крізь плаценту під час вагітності та ц грудне молоко в період лактації. Хоча дані досліджень не вказують на небезпеку для дитини – проте, прийом Лораксона вагітними або годуючими жінками можливий тільки якщо очікувана користь для матері перевищує ймовірні ризики для плоду чи дитини.

Інструкція не згадує про взаємодію цефтриаксону та етилового спирту, не забороняючи такої комбінації. Однак стан пацієнтів, які вимагають терапії антибіотиками, часто не передбачає вживання спиртного, у зв'язку з чим від комбінації ліків та алкоголю рекомендується утриматися.