Лозартан

Основні показання до прийому Лозартану наступні:

• підвищений артеріальний тиск;
• зниження смертності, викликаної серцево-судинними захворюваннями у пацієнтів з підвищеним тиском;
• з метою захисту нирок при цукровому діабеті другого типу;
• зниження ймовірності інсульту і інфарктів.

Також у випадках неефективності лікування серцевої недостатності інгібіторами АПФ пацієнтів переводять на Лозартан.

Не призначають ліки в наступних випадках:

• вагітним і годуючим жінкам;
• за умови підвищеної чутливості до компонентів Лозартану;
• дітям до 18 років;
• при прийомі пацієнтами інгібіторів АПФ, препаратів з аліскіреном.

Важливо! При призначенні Лозартану необхідна особлива уважність у разі наявності таких діагнозів:

• стеноз (звуження судин через відкладення на стінках) артерій нирок;
• серцева недостатність;
• ішемічна хвороба серця.

Для пацієнтів зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (наприклад, ті, хто тривалий час приймають діуретики) лікування повинно починатися з 25 мг Лозартану раз на добу.

Таблетки ковтають, запиваючи водою, не розжовуючи, незалежно від часу прийому їжі.

Згідно з інструкцією із застосування, рекомендовані наступні дозування:

• для лікування підвищеного тиску приймають 50 мг раз на добу (дозування може бути збільшене до 100 мг);
• у випадках серцевої недостатності - 12,5 мг в день (дозу зазвичай збільшують з тижневим інтервалом - тобто добова доза в перший тиждень становить 12,5 мг, у другий - 25 мг, у третій тиждень - 50 мг на день);
• для зниження ризику смертності серед гіпертоніків, а також для профілактики інфарктів та інсультів призначають 50 мг Лозартану на добу;
• для пацієнтів з діабетом початкова доза становить 50 мг, потім може бути підвищена до 100 мг на день;
• пацієнтам з діагнозом печінкова недостатність, а також пацієнтам літнього віку (старше 75 років) призначається доза Лозартану не більше 25 мг на добу.

Як під час лікування, так і після відміни Лозартану необхідно контролювати артеріальний тиск пацієнтів. Слід встановити також певний час доби для прийому препарату для підвищення ефективності терапії.

Під час прийому ліків можуть проявлятися такі небажані ефекти:

• часто - запаморочення, підвищення вмісту калію в крові, анемія (дефіцит заліза в крові), порушення роботи нирок;
• рідше виявляються слабкість і втома, головний біль, непритомність, шкірні свербіж і висип, депресії, гепатит, нудота, блювота.

Вкрай рідко відзначається поява парестезії (спонтанні відчуття - оніміння, печіння або поколювання), анафілактичні реакції, мігрені, кашель, біль у м'язах (міалгія).

При взаємодії з іншими лікарськими препаратами може значно знижуватися артеріальний тиск і порушуватися функція нирок. Перш ніж поєднувати Лозартан з іншими ліками, рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Відпускається за рецептом.