Мадопар - інструкція, склад, спосіб застосування

Фармакотерапевтичні ефекти препарату зумовлені дією його активних компонентів.

Леводопа – це проміжна речовина синтезу дофаміну. На тлі прийому ліків Мадопар у пацієнта збільшується рівень дофаміну в організмі, що позитивно позначається на стані й роботі головного мозку. Проте леводопа зазнає змін (декарболізується) не тільки у тканинах мозку, а й поза ними. Це призводить до утворення периферичного дофаміну, який часто спричиняє небажані реакції (побічні ефекти терапії). Для зниження ризику їхнього розвитку леводопу комбінують з бенсеразидом – інгібітором периферичної декарбоксилази.

В інструкції із застосування Мадопару 250 зазначено, що його призначають для лікування:

• всіх форм паркінсонізму, крім спричиненої прийомом певних ліків (наприклад, нейролептиків);
• синдрому неспокійних ніг – як ідіопатичного (з невиявленою причиною), так і симптоматичного (що розвивається на тлі іншого захворювання).

Дозування й кратність прийому Мадопару лікар підбирає індивідуально для кожного пацієнта. При паркінсонізмі терапію зазвичай починають з 1/4 таблетки 3-4 рази на день і впродовж 4-6 тижнів доводять дозу до оптимальної – 1,5-4 таблетки Мадопар на добу.

Важливо! Препарат треба приймати за 30 хвилин до або через годину після їди.

При синдромі неспокійних ніг Мадопар приймають за годину до сну. Максимальна добова доза – 500 мг (2 таблетки).

Інструкція із застосування Мадопару повідомляє, що на тлі лікування цим препаратом можливі такі побічні ефекти:

• підвищення артеріального тиску;
• головний біль і запаморочення;
• сухість у роті;
• нудота й діарея;
• зміни поведінки (агресивність, занепокоєння, підвищена тривожність, порушення сну) та інші.

Важливо! У пацієнтів із синдромом неспокійних ніг на тлі лікування можуть посилитися симптоми хвороби.

Ці ліки не призначають за наступних захворювань і станів:

• патології ендокринної системи;
• тяжкі / декомпенсовані захворювання печінки й нирок (крім синдрому неспокійних ніг у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі);
• хвороби серця й судин;
• психічні захворювання (якщо в клінічній картині присутній психотичний компонент);
• закритокутова глаукома (підвищення внутрішньоочного тиску);
• підвищена чутливість до основних і допоміжних речовин ліків.

Зверніть увагу: Мадопар не застосовують для лікування пацієнтів віком до 25 років, оскільки у них не завершений ріст кісток.

Повні аналоги Мадопару в аптеках України відсутні, проте є препарати з іншим складом, але схожим механізмом дії. За непереносимості ліків треба звернутися до невролога для корекції терапії.

В інтернеті часто цікавляться, куди й чому зник Мадопар 125 мг. Цей препарат містить 100 мг леводопи та 25 мг бенсеразиду, випускається в капсулах з модифікованим вивільненням діючих речовин. Проте зараз (станом на серпень 2023 р.) Мадопар 125 у капсулах не зареєстрований у Державному реєстрі лікарських засобів України й в аптеках відсутній.

Це комбіновані ліки, які випускаються в капсулах з модифікованим вивільненням і містять 100 мг леводопи та 25 мг бенсеразиду. Виробляє їх компанія Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд. В аптеках України Мадопар HBS відсутній.

Диспергований Мадопар випускається в таблетках, які перед застосуванням потрібно розчинити у воді. Цей препарат підходить пацієнтам з порушеннями ковтання. До складу однієї таблетки входять 100 мг леводопи та 25 мг бенсеразиду. Однак в аптеках України Мадопар 125 мг, що диспергується, відсутній.

Ці ліки відрізняються складом. Наком і Синдопа містять леводопу й карбідопу. Як і бенсеразид, карбідопа перешкоджає утворенню периферичного дофаміну. Випускаються препарати у вигляді таблеток по 250 мг леводопи та 25 мг карбідопи. Який протипаркінсонічний засіб необхідний конкретному пацієнтові – Наком, Синдопа або Мадопар, визначає лікар.

Зверніть увагу: зараз препарат Синдопа в аптеках України відсутній.