Мірамістин

Мірамістин має виражену протимікробну дію. Він знищує різну патогенну мікрофлору, починаючи від аеробних та анаеробних бактерій і закінчуючи найпростішими організмами, що викликають венеричні захворювання. До того ж, Мірамістин пригнічує активність хвороботворних мікроорганізмів і посилює ефективність антибактеріальних препаратів. Проте сам собою Мірамістин не є антибіотиком.

Застосування Мірамістину в різних галузях медицини:

• хірургія, комбустіологія, травматологія – опіки, інфіковані рани, профілактика інфекцій у гранулюючих ранах, гнійно-запальні процеси в опорно-руховому апараті, підготовка до пересадки шкіри;
• дерматовенерологія – бактеріальні та грибкові інфекції шкірних покривів і слизових оболонок, зокрема ІПСШ (профілактика);
• акушерство, гінекологія – обробка інфікованих ран і травм періанальної області та піхви, запалень зовнішніх статевих органів, обробка статевих органів перед пологами чи оперативними акушерськими втручаннями;
• ЛОР-хвороби – запальні процеси у верхніх дихальних шляхах, носових ходах, зовнішньому вусі;
• стоматологія – санація порожнини рота за запально-інфекційних захворювань, попередження ускладнень після імплантацій та операцій у роті, дезінфекція знімних протезів.

У лікуванні ГРЗ у дітей та дорослих може призначатися Мірамістин для інгаляцій через небулайзер. Мірамістин для горла корисний тим, що він активує місцевий імунітет і регенерацію клітин слизової оболонки респіраторного тракту, які були пошкоджені хвороботворними організмами.

Способи застосування Мірамістину залежать від патології та лікарської форми, яка використовується у її лікуванні.

Мазь

Засіб можна наносити на ранову поверхню, попередньо очищену стандартним способом. Також допускається нанесення мазі на марлеву серветку, а потім на рану.

Для обробки гнійних порожнин, маззю просочують марлевий тампон, яким потім щільно заповнюють порожнину. Перед нанесенням Мірамістину проводять хірургічну обробку порожнини.

У разі лікування шкірних захворювань мазь Мірамістин наносять на уражені ділянки і дають самостійно вбратися. Також можна нанести мазь на марлеву серветку, яку потім фіксують бинтом.

Частота застосування мазі протягом дня залежить від стадії загоєння ранової поверхні. На початкових стадіях Мірамістин наносять один раз на день, а в пізніші терміни потрібна обробка до трьох разів на добу. Тривалість лікування визначається індивідуально, залежно від швидкості загоєння тканин.

У деяких випадках лікар може призначити місцево мазь Мірамістин зовнішньо та антибіотик per os (всередину).

Розчин для зовнішнього застосування

Якщо засіб використовується для лікування гінекологічних (акушерських) захворювань або хірургічної, комбустіологічної чи травматологічної патології, їм зазвичай зрошують уражені ділянки. Але також можна пухко тампонувати порожнини або вкладати тампони, змочені препаратом.

Розчин Мірамістину застосовують у гінекології для попередження венеричних хвороб. У цьому разі жінка повинна ввести у піхву 5-10 мл розчину та утримувати його щонайменше 3 хвилини. Також необхідно ввести в уретру 1-2 мл препарату. Чоловіку Мірамістин вводиться в уретру в кількості 2-3 мл. Після цього не можна мочитися дві години.

Як полоскати горло Мирамістіном? Інструкція вказує, що це слід робити багаторазово протягом дня, поки біль у горлі не зникне.

При гайморитах роблять промивання Мірамістином (10 мл розчину) під час пункції гайморової пазухи.

При отитах у слуховий прохід вкладають турунду, змочену лікарським засобом. Тривалість лікування в середньому становить півтора тижні.

Застосування Мірамістину в стоматологічних цілях обґрунтовано за наявності пародонтальних кишень – у них вкладають на 10-15 хвилин турунди, змочені ліками. У разі загострення пародонтиту проводять промивання пародонтальних кишень спеціальним шприцом із затупленим кінцем голки.

Якщо потрібно продезінфікувати зубні протези, їх залишають у Мірамістині на всю ніч, а перед застосуванням ретельно промивають водою.

Спрей

Цю форму лікарського засобу можна використовувати в кількох напрямках – зрошувати ним шкіру рук, або змочити ватний диск і протерти потрібну ділянку шкіри.

Широко використовують Мірамістин у формі спрею майстри манікюру. Засобом можна обробляти інструменти чи шкіру навколо нігтя, особливо якщо є порізи або дефекти шкіри.

Також можна використовувати спрей для горла Мірамістин у профілактичних цілях для попередження захворювань ротової порожнини.

В інструкції із застосування вказується, що ані вагітність, ані ГВ (грудне вигодовування) не належать до протипоказань. Діюча речовина практично не проникає в кровотік і грудне молоко, тому не впливає на плід або немовля.

Алергія на Мірамістин – одне з найчастіших побічних явищ. Зазвичай вона розвивається у людей з підвищеною чутливістю до лікарського засобу. З'являється така симптоматика:

• свербіж;
• печіння;
• почервоніння або лущення шкіри.

Під час застосування мазі Мірамістин іноді виникають явища дерматиту та мокнуття шкіри.

Важливо: після нанесення Мірамістину можлива поява легкого печіння або свербіння. Ці явища не вважаються побічними ефектами і не вимагають відміни препарату – за кілька хвилин вони проходять самостійно.

Поєднання мірамістину та метилурацилу належить до класичних. В аптеках можна купити мазь, яка так і називається – "Мірамістин з метилурацилом". Її призначення - лікування опіків, ран, що довго не гояться, трофічних виразок. Також засіб використовують для захисту шкіри від сонячного проміння при фотодерматозах.

Хлоргексидин, як і Мірамістин, належить до групи антисептичних засобів. Він є згубним для багатьох хвороботворних мікроорганізмів (від бактерій та вірусів до грибків і найпростіших), але має відмінний від Мірамістину механізм дії, тому порівнювати ці препарати не зовсім коректно. В одних випадках ефективний Мірамістин, в інших – Хлоргексидин. Тому вирішувати, що краще для конкретного пацієнта, має лікар.