Ранселекс ціна в Харкові

Препарат знімає біль і запалення суглобів та м'яких тканин за ревматичних та неревматичних захворювань суглобів та хребта.

Показання для застосування капсул Ранселекс:

• ревматоїдний артрит;
• остеоартрит;
• анкілозуючий спондиліт.

Целекоксиб призначений для симптоматичного лікування цих хвороб – тобто він бореться лише з їхніми проявами, а не з причиною. Це теж дуже важливо, адже в результаті покращується якість життя пацієнта, полегшуються його страждання та повертається здатність рухатися. Але сказати, що Ранселекс лікує – не можна, бо він не уповільнює процес руйнування суглобів і хребта. Для цього призначені інші препарати та процедури. Тому у випадках серйозних захворювань опорно-рухового апарату не можна обходитися лише НПЗП. Слід проходити комплексне лікування, щоб не допустити незворотних змін у суглобах та хребті.

Целекоксиб належить до високоселективних щодо ЦОГ-2 речовин.

ЦОГ (циклооксигенази) – це група ферментів, які беруть участь у важливих процесах нашого організму. У тому числі, у розвитку запальних реакцій.

ЦОГ-1 містяться у здорових тканинах, регулюючи фізіологічні процеси організму. Наприклад, ЦОГ-1 беруть участь у підтримці захисного шару слизової оболонки шлунка. Але вони ж запускають біль та запалення після пошкодження клітини.

Неселективні нестероїдні препарати (диклофенак, ібупрофен та ін.) блокують діяльність ЦОГ-1, пригнічуючи при цьому як "погані" процеси, так і "хороші". Особливо сильно страждають захисні функції ШКТ.

ЦОГ-2 з'являються в осередку запалення тільки через 72 години після пошкодження клітинних мембран, і більшою мірою належать саме до запальних циклооксигеназ. Високоселективні до ЦОГ-2 препарати (включаючи целекоксиб – Ранселекс) пригнічують ці речовини, борючись із запаленням більш вибірково, а отже "здорових" процесів торкаються менше. Тому Ранселекс діє більш щадно щодо шлунка.

Але говорити про повну безпеку, на жаль, не можна. Тому людям з хворобами ШКТ Ранселекс призначають з обережністю.

Інструкція попереджає про такі протипоказання до застосування препарату, як:

• алергічна реакція на целекоксиб та/або інші компоненти капсул;
• підвищена чутливість до сульфаніламідів;
• виразкова хвороба шлунка в активній фазі;
• шлункові або кишкові кровотечі у минулому;
• астма, носові поліпи, кропив'янка та інші алергічні реакції, пов'язані з прийомом ацетилсаліцилової кислоти (аспірин) або інших нестероїдних протизапальних засобів;
• тяжка печінкова недостатність (рівень альбуміну в сироватці крові <25 г/л);
• тяжка ниркова недостатність (встановлений кліренс креатиніну <30 мл/хв.);
• застійна серцева недостатність;
• діагностована ішемічна хвороба серця;
• захворювання периферичних артерій та/або цереброваскулярне захворювання;
• знеболювання після операції з аортокоронарного шунтування.

Можливі побічні реакції під час прийому препарату Ранселекс описує інструкцію з його застосування. Найчастішими є:

• підвищення артеріального тиску; посилення симптомів гіпертонічної хвороби;
• біль у животі, нудота, блювання, діарея;
• інфаркт міокарда;
• шкірні висипання, свербіння;
• запаморочення, головний біль;
• безсоння;
• грипоподібні симптоми;
• набряки кінцівок;
• синусит, інфекція верхніх відділів дихальних шляхів.

Важливо! Целекоксиб збільшує ризик серйозних серцево-судинних ускладнень, особливо у разі лікування високими дозами препарату. Тому його не слід призначати людям, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда.

Виразка шлунка та шлунково-кишкові кровотечі, що виникають через застосування Ранселексу, належать до нечастих побічних ефектів. Але ж вони трапляються. Тому людям похилого віку, а також хворим на хронічний гастрит, виразкову хворобу, запальні захворювання кишечника, препарат призначають з обережністю, намагаючись обійтися мінімальними дозами. У разі підозри на ураження ШКТ слід негайно припинити прийом Ранселексу та розпочати обстеження.

Під час лікування намагаються обійтися найменшою ефективною дозою та найкоротшим курсом. Особливо це стосується пацієнтів з групи ризику.

Середня добова доза становить 200 мг на один прийом або розділених на два рази. За необхідності та відсутності протипоказань можна підвищити дозування до 200 мг двічі на добу.

Тривалість прийому Ранселексу визначає лікар. Але якщо після двох тижнів лікування ефекту не настає, прийом припиняється та розглядається інший варіант симптоматичної терапії.

Максимальна дозволена доза – 400 мг на добу.

Препарат можна приймати незалежно від їди.

Ранселекс містить лактозу. Тому пацієнтам з непереносимістю галактози, недостатністю лактази або мальабсорбцією (недостатньою всмоктуваністю) глюкози-галактози потрібно вибрати інший препарат.

Вагітність. НПЗП, у тому числі Ранселекс, протипоказані у III триместрі вагітності.

Що стосується I і II триместрів, остаточного висновку про вплив целекоксибу на розвиток плода немає. Тому потрібно зважувати співвідношення потенційних ризиків для майбутньої дитини та користі для матері.

Грудне вигодовування. Опубліковані звіти свідчать, що целекоксиб потрапляє у грудне молоко у дуже невеликих кількостях. Проте результатів досліджень існує мало, тому жінкам, які годують груддю, призначають Ранселекс з обережністю.

Алкоголь посилює токсичну дію нестероїдних протизапальних засобів на шлунок, печінку та нирки, збільшуючи ймовірність розвитку побічних ефектів. Тому вживати алкоголь під час лікування Ранселексом вкрай небажано.