Ремедія - інструкція, склад, спосіб застосування

Діюча речовина Ремедії, левофлоксацин, належить до синтетичних антибіотиків групи фторхінолонів. Його використовують для лікування інфекцій, спричинених чутливою до лікарського засобу мікрофлорою. Його мішень – ферменти, які бактерії застосовують для синтезу ДНК. Блокуючи їх, антибіотик перешкоджає розмноженню мікроорганізмів та спричиняє загибель чутливої флори.

Важливо! Список чутливої до антибіотика мікрофлори вказаний в інструкції із застосування препарату, він включає аеробні та анаеробні збудники. Перед застосуванням левофлоксацину необхідно проведення бактеріального посіву (бакпосіву) для визначення чутливості патогенної флори до тих чи інших антибіотиків.

Найвищі концентрації левофлоксацину за його застосування виявляються:

• у тканинах легень та передміхурової залози;
• у вмісті сечового міхура.

Антибіотик Ремедія використовують для лікування інфекцій, на збудників яких левофлоксацин має руйнівну дію:

• гостре запалення слизової оболонки придаткових пазух носа (синусити);
• ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень) у стадії загострення;
• позалікарняна пневмонія;
• ускладнені інфекційні ураження шкірних покривів і м'яких тканин;
• неускладнений цистит (запалення сечового міхура).

У перерахованих випадках Ремедія використовується за неможливості терапії антибіотиками інших груп.

Левофлоксацин підходить як стартова терапія для лікування:

• ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів;
• гострого пієлонефриту;
• легеневої форми сибірки;
• хронічної бактеріальної інфекції передміхурової залози.

На дозування лікарського засобу та тривалість його застосування впливає тип інфекції, її важкість та перебіг.

Таблетки

Зазвичай рекомендується прийом 250-500 мг левофлоксацину 1-2 рази на добу з інтервалом у 12 годин (детальний режим дозування залежить від захворювання та розписаний в інструкції із застосування препарату). Лікування продовжують протягом 2-3 днів після нормалізації температури тіла або до мікробіологічно підтвердженої відсутності патологічної флори.

Їжа не впливає на всмоктування та подальший розподіл левофлоксацину в організмі, тому приймати таблетки можна у будь-який час, без прив'язки до їди. Їх ковтають цілими, запиваючи достатньою кількістю води.

Важливо! Інтервал між прийомом Ремедії та деякими іншими медикаментами має становити щонайменше 2 години. До таких медикаментів належать:

• препарати заліза та цинку;
• антациди (магній та алюмінієвмісні);
• сукральфат.

Ін'єкції

Розчин для інфузій вводиться внутрішньовенно, повільно. Тривалість введення одного флакона (100 мл) – щонайменше 60 хвилин.

За необхідності у пацієнтів з тяжким інфекційним запаленням проводять ступінчасту терапію: лікування починають з внутрішньовенного введення розчину левофлоксацину з подальшим переходом на таблетовану форму.

В інструкції до антибіотика Ремедія наведено такі протипоказання:

• гіперреакція організму на введення левофлоксацину чи іншого антибіотика фторхінолонової групи;
• епілепсія;
• запальні ураження сухожиль в анамнезі на фоні застосування хінолонів;
• вагітність, грудне вигодовування;
• вік до 18 років.

З повним списком особливостей використання левофлоксацину можна ознайомитися в офіційній інструкції із застосування Ремедії.

Найчастіше під час застосування левофлоксацину небажані реакції торкаються органів центральної нервової системи та шлунково-кишкового тракту. У пацієнтів можуть розвиватися:

• головний біль;
• запаморочення;
• порушення сну;
• розлад стулу;
• нудота;
• блювання;
• підвищення концентрації печінкових ферментів.

Левофлоксацин здатний проникати в організм майбутньої дитини зі струмом крові плацентарними судинами і впливати на розвиток суглобового хряща в організмі плода, тому його застосування протипоказане в усіх триместрах вагітності.

Також ця хімічна сполука екскретується у грудне молоко, а отже може впливати на сполучну тканину новонародженого. Для жінки в період грудного вигодовування (ГВ) лікар повинен підібрати безпечніший антибактеріальний засіб.

Важливо! Якщо під час курсу лікування левофлоксацином жінка завагітніла – про це слід негайно повідомити лікаря для корекції схеми терапії інфекційного захворювання.